
- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини
- •7.Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Структура особистості
- •9. Потреби, мотиви та ціннісні орієнтації
- •10.Психологія темпераменту:провідні риси, типологія
- •11. Психологія характеру: провідні риси, типологія.
- •Риси характеру
- •12. Психологія здібностей: природа, різновиди. Особливості особистості обдарованої людини.
- •15. Вольова діяльність особистості: вольові дії, етапи вольової дії.
- •16. Психологічні механізми вольової регуляції.
- •17. Відчуття людини, їхні основні процеси.
- •19. Пам'ять людини; її основні особливості.
- •20. Мислення людини, основні мисленнєві операції.
- •Основні функції мислення
- •18. Сприймання людини, їхні основні особливості.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні властивості.
- •24. Психоаналіз: історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •Зигмунд Фрейд: Психодинамическое направление в теории личности1
- •Карл Густав Юнг: Аналитическая теория личности
- •Альфред Адлер: Индивидуальная теория личности
- •27. Біхевіоризм.
- •26. Гештальтпсихологія.
- •27. Історія і тенденції розвитку української психології.
- •28. Гуманістична психологія
- •Абрахамом Маслоу: Гуманистическое направление
- •30. Екзистенційна психологія.
- •31. Основні напрямки сучасної психології (19-20 століття)
- •31. Основні етапи розвитку психологічної науки.
- •4 Етапи становлення психологічної науки:
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера
- •33. Соціальне мислення: стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •35.Соціокультура і поведінка : соціальні та гендерні ролі
- •36. Теорія агресії в соціальній психології. Послаблення агресії за допомогою соціального навчання
- •37. Етапи організації та проведення експериментального психологічного дослідження
- •Організація експерименту
- •38. Характеристика різновидів психологічних експериментів
- •39. Експериментальні змінні та способи їх контролю
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології
- •41.Методи опитування в психологічних дослідженнях
- •42. Вплив особистості дослідника та досліджуваного та ефектів їхнього спілкування на результати експерименту.
- •43. Вплив експериментальної ситуації на результат психологічного експерименту.
- •44.Класифікація особистостей за Лазурським.
- •45.Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко і Леонагрда.
- •46.Розуміння екстра-інтроверсії за Юнгом, Айзенком, Леонгардом.
- •47. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституціональних відмінностей Шелдона.
- •48.Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції.
- •49.Фізіологічні основи мотивації та емоцій.
- •51. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •52.Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини.
- •53.Основні закономірності онтогенезу психіки людини.
- •54. Кризи 1 та 3 року життя: засоби їх подолання.
- •55. Кризи 7 та 13 року життя: засоби їх подолання.
- •56. Формування особистої ідентичності у юнацькому віці(15-21р)
- •57. Криза середини життя. Засоби її подолання(40-60р.)
- •58. Основні психологічні концепції навчання.
- •59. Показники та критерії вихованості особистості.
- •60. Комунікативна культура вчителя.
- •61. Психологічна характеристика методів та форм навчання.
- •62. Псих.Аспект контролю та оцінки знань.
- •63. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •64. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові і науково-дослідницькі психологічні центри України.
- •65. Психологічна структура трудової діяльності.
- •66. Прогностична трудова експертиза
- •67. Психологічне забезпечення безпеки праці
- •68. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •69. Характеристика операторської діяльності: її структура, надійність, помилки.
- •70. Основні психодіагностичні підходи
- •71. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •72. Валідність та надійність тестів; техніка перевірки
- •73. Види особистісних опитувальників
- •74. Психологічний діагноз та висновки
- •75 Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога-діагноста
- •76. Та 77 пит. . Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •77 . Модель ефективного консультанта
- •78. Етапи інтервю у психологічному консультуванні
- •79. Різновид психологічного консультування
- •1. Індивідуальне консультування
- •2. Сімейне консультування
- •3. Групове консультування
- •80. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •81. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •82. Психологія примирення: процедури примирення та їхнє псих.Забезпечення.
- •83. Психологічна характеристика потерпілого
- •84. Функції управління; вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління.
- •85. Психологія конфлікту. Запобігання та розв’язання конфліктів у процесі управління.
- •86. Континіум норма-патологія, хвороба-здоров'я.
- •87. Внутрішня картина здоров’я.
- •88. Психічне здоров'я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях.
- •89. Невротичні розлади
- •90. Суїцид – психологічні та соціально-психологічні аспекти.
- •91. Соціально-психологічна характеристика і актуальні проблеми сучасної сім'ї.
- •93. Характеристика етапів життєвого циклу сім’ї.
- •94. Подружні конфлікти: причини та шляхи розв'язання
- •95. Аналіз програм шкільного курсу психології
- •96. Шляхи активізації роботи учнів на уроці психології.
- •97. Особливості проведення уроку та практичних занять з психології.
- •1.Наявність психологічної мети уроку.
- •98. Оцінювання знань на заняттях з психології.
- •99. Особливості психологічної характеристики та психологічного портрету.
- •100. Психологічна інтерпретація результатів спостереження.
- •101. Спрямованість особистості.
- •Данілова т.М. Виділила наступні типи спрямованості особистості:
- •102. Компетентність особистості.
- •103. Структура і функції психологічного тренінгу.
8. Структура особистості
Структуру особистості слідрозуміти як систему стабільних психологіних характеристик, які виконують роль основних “будівельних блоків” психіки.
Вони аналогічні таким поняттям як атоми і клітини в природничих науках. Однак,на відміну від цих наук, усі структурні компоненти психіки є гіпотетичні, їх не можна побачити у просторі, а лише спостерігати їх функціонування.
Структура особистості за Фрейдом
За 3. Фрейдом, структура особистості складається із трьох компонентів, або рівнів: «Воно», «Я», «Над-Я».
«Воно» - несвідома частина психіки людини, скупчення інстинктивних потягів, або сексуальних, або агресивних, які спонукають до негайного задоволення незалежно від ставлень суб'єкта до зовнішньої реальності.
«Я» відповідає свідомості. Це, як правило, самосвідомість людини, сприймання і оцінювання нею самою власної особистості і поведінки. «Я» орієнтується на реальність.
«Над-Я» являє собою систему моральних почуттів і вимог до поведінки, вчинків і рішень «Я» суб'єкта. «Над -Я» керується ідеальними уявленнями - прийнятими у суспільстві нормами моралі і цінностями.
Несвідомі потяги дуже часто призводять до конфлікту між «Воно» і «Над-Я», який розв'язується за допомогою «Я», тобто свідомості, яка, діючи відповідно до принципів реальності і раціональності, прагне максимально задовольнити потяги «Воно» і водночас не відступитися від моральних норм.
Структура особистості за Юнгом
Як і Фрейд, Юнг (1875-1961) присвятив себе вивченню динамічних несвідомих потягів та їхнього впливу на людську поведінку і досвід. Погляди Юнга на особистість людини є, можливо, найбільш складними, полемічними в персонологічній традиції. У результаті переробки Юнгом психоаналізу з'явився цілий комплекс ідей з таких різних галузей знання, як психологія, філософія, астрологія, археологія, міфологія, теологія і література. До основних понять вчення Юнга відносять поняття про інтроверсії та екстраверсії, відкриття чотирьох основних психічних функцій, дослідження колективного несвідомого, особливий погляд на структуру особистості, а в зв'язку з цим - створення аналітичної психотерапії.
Поняття про інтроверсії та екстраверсії базується на тому, що фокус інтересів кожного індивідуума може бути звернений переважно до свого внутрішнього "Я" (інтроверсія) або до зовнішнього світу (екстраверсія). Інтроверти насамперед зацікавлені і спонукувані власними думками. Небезпека для них полягає в тому, що якщо занадто глибоко зануритися у своє внутрішнє "Я", то можна втратити контакти із зовнішнім оточенням. Екстраверти переважно зайняті зовнішнім світом, вони легше встановлюють соціальні зв'язки і краще усвідомлюють, що відбувається навколо них. Небезпека для них полягає у втраті уміння аналізувати свої внутрішні психічні процеси.
Юнг виділяє чотири основні психічні функції: мислення, відчування, відчуття й інтуїцію, на підставі чого утворюються типи людей, в яких розвинуті ті або інші функції. Так, у розумового типу яскравіше, ніж в інших, виявляється здатність до узагальнень, абстрагування, логічних побудов. Почуттєві типи замість логіки віддають перевагу емоціям, а рішення приймають за принципом: добре або погано, красиво або некрасиво. Якщо мислення і відчування Юнг розцінював як способи прийняття рішення, то відчуття й інтуїцію - як способи одержання інформації. Відчуття засноване на конкретних фактах, на тому, що можна побачити, понюхати, поторкати. Інтуїція - спосіб опрацювання інформації, яка накопичується переважно в несвідомому. Індивідуум, у якого домінують відчуття, більш адекватно, ніж інші типи, реагує на конкретну ситуацію, але більш залежний від неї. Інтуїтивний тип більше довіряє своєму досвіду. Інформація в таких людей опрацьовується швидше, відразу автоматично пов'язується з минулим досвідом.
Психічні функції в людини розвинуті нерівномірно: зазвичай одна з них домінує, ще одна - супроводжує, а інші дві виражені слабо і знаходяться в несвідомому.
На підставі цього положення надалі психологи аналітичного напрямку розробили доповнення і нові варіанти застосування соціоніки (інформаційного психоаналізу).
За Юнгом, крім особистого несвідомого, існує ще й колективне несвідоме, що містить досвід розвитку всього людства і передається від покоління до покоління. За переконаннями Юнга, психіка дитини при народженні не є "чистою грифельною дошкою", а містить певні структури (архетипи), що надалі впливають на її розвиток, формування її "Я" та способи взаємодії зі світом.
Основу колективного несвідомого становлять архетипи, тобто "форма без змісту", що організує і спрямовує психічні процеси. Архетип можна порівняти із сухим річищем, що визначає рельєф ріки, але рікою може стати лише тоді, коли по ньому потече вода. Отже, суть архетипу полягає в тому, що вода (психічні процеси) потече по цьому річищу, а не всупереч йому. Архетипи виявляють себе у вигляді символів: в уявах героїв, міфах, фольклорі, обрядах, традиціях тощо як узагальнений досвід наших предків. Головні з них - архетип матері, тобто збірний образ жінки, архетип батька, що визначає загальне ставлення до чоловіків. Я. Юнг зарахував до архетипів і основні елементи структур особистості, віділяючи такі елементи (шари): персону, Его, тінь, Аніму (у чоловіків), Анімус (у жінок) і самість (рис. 7).
Структура особистості за Рубінштейн
Структура особистості за С.Л. Рубінштейном включає три підструктури:
1 спрямованість – проявляється у потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, домінуючих мотивах діяльності і поведінки, у світогляді;
2 знання, уміння, навички – набуваються у процесі життя і пізнавальної діяльності;
3 індивідуально-типологічні особливості – проявляються у темпераменті, характері, здібностях.
Структура особистості за К.К.Платоновим
Структура особистості за К.К.Платоновим включає чотири підструктури:
підструктура спрямованості – об'єднує відношення і моральні риси особистості ;
підструктура форм відображення – індивідуальні особливості окремих психічних процесів, які формуються в процесі соціального життя;
підструктура соціального досвіду – включає знання, навички, уміння і звички, набуті в особистому досвіді, шляхом навчання;
підструктура біологічно обумовлена – типологічні властивості особистості, статеві і вікові особливості, її патологічні зміни, які значною мірою залежать від фізіологічнчих і морфологічних особливостей мозку.