46.Розуміння екстра-інтроверсії за Юнгом, Айзенком, Леонгардом.

Інтроверсія — екстраверсія — поширена в психології категорізація рис особистості.

За Юнгом, екстраверсія проявляється в спрямованості лібідо людини на зовнішній світ, в тому, що екстраверт віддає перевагу соціальним та практичним аспектам життя без занурення у світ уяви та роздумів. Інтроверт ж, навпаки, віддає перевагу роздумам і уяві в операціях з реальними зовнішніми об'єктами. Починаючи з своєї програмної роботи «Психологічні типи» (1920) він не говорив про екстравертах і інтровертах, а про домінанту функцію екстраверсіі або інтроверсіі. Тобто він писав, що в психіці індивіда людини може домінувати одна з функцій - екстравертіроване або інтровертіроване

Типові властивості інтровертів: Рух енергії здійснюється у напрямку до внутрішнього світу, суб'єкт спочатку більш важливий, ніж об'єкт. Ключові ознаки: 1. Рефлексія, зв'язок із внутрішньою реальністю - враженнями, які викликає у нього (суб'єкта) об'єкт. 2. Оборонна позиція, схильність віддалятися від об'єктів. 

Особливості поведінки: • Сором'язливість і певна недовіра до об'єктів проявляється в нерішучості і деяких труднощів у пристосуванні до зовнішнього світу.  • Тримається осторонь від зовнішніх подій, не вступає в них. • некомунікабельність.Прагне до усамітнення, близькі відносини встановлює лише з обмеженим числом людей. Відчуває виразну неприязнь до суспільства, як тільки виявляється серед великої кількості людей • песимістичний в нормальних умовах.  • Легко стає недовірливим, свавільним.  • Має тенденцію знецінювати речі та інших людей, заперечувати їх значення. 

• Схильний глибоко продумувати речі і все уважно розрахувати перш, ніж почати діяти.  • Він завжди повинен доводити, що все їм робиться, грунтується на його власних рішеннях і переконаннях • Краща робота робиться ним за допомогою власних ресурсів, за власною ініціативою, власним шляхом.  • Почуває себе у своєму світі як вдома. 

Типові властивості Екстраверт: Рух енергії здійснюється у напрямку до зовнішнього світу, об'єкт (предмети чи інші люди, зовнішня реальність) виявляється спочатку більш важливим. Свідома орієнтація звичайно визначається об'єктивною реальністю, фактами, які отримуються з зовнішнього світу. Ключові ознаки: 1. Психічне життя розігрується зовні, безпосередньо як реакція на навколишнє середовище. 2. Інтерес до зовнішнього об'єкта, потреба приєднатися і бути "включеним". 

Особливості поведінки:

• Постійну увагу до навколишнього світу. Чуйність і готовність до прийняття зовнішніх подій і ситуацій, бажання впливати на них і перебувати під їхнім впливом.  • Рухливість. Легкість пристосування .. Здатність до "підгонці" у відповідності з існуючими зовнішніми умовами. • Інтерес і увага сфокусовані на об'єктивних подіях, на предметах і інших людей, зазвичай зосереджених в безпосередньому оточенні. • Широке коло спілкування.Легкість утворення зв'язків та уподобань. Прагнення мати друзів і знайомих, не дуже ретельно їх вибираючи. • Схильність до ризику. Спочатку діє, потім думає - дія виявляється швидким і не підлеглим поганим побоюванням або коливань. • Здатність терпіти метушню та шум будь-якого роду і навіть знаходити в цьому радість. • Сильна прихильність до виділеної для себе фігурі і, отже, потужна тенденція демонструвати самого себе. Прекрасний оповідач. •Залежність від суспільної думки.

 Айзенк, позичив у Юнга ці поняття, наповнючи їх трохи іншім змістом - для Айзенка ці поняття є полюсами суперфактора - комплексу корелюючіх Між собою рис особістості, які генетично детерміновані. Типовий екстраверт по Айзенку оптімістічнішій, імпульсівній, МАЄ широко коло знайомств і слабкий контроль над емоціямі та почуттів. Навпаки, типовий інтроверт спокійній, віддаленіх від усіх, крім близьких людей, планує свої дії завчасно, любити порядок у всьому І трімає свої почуття Під суворий контролем.

Відомий психолог X. Айзенк вважає, що особистість людини включає чотири рівні: І - рівень окремих реакцій; II - рівень звичних реакцій; III - рівень окремих рис особистості; IV - рівень типових рис: інтро-екстраверсія, емоційна нестабільність (нейротизм), психопатичні риси, інтелект. Нейротизм - це емоційно психологічна нестійкість, схильність до психотравм. Екстраверсія у поєднанні з підвищеним нейротизмом обумовлює прояв темпераменту холерика; “інтроверсія + нейротизм” визначає темперамент меланхоліка; протилежність нейротизму - емоційна сталість, врівноваженість у поєднанні з екстраверсією виявляється як сангвіністичний темперамент, у поєднанні з інтроверсією - як флегматичний (рис.1). Для порівняння, Айзенк пов'язує екстраверсію з товариськістю і ініціативністю, інтроверсію - з замкнутістю і стриманістю.

Рис.1. Особливості поєднання типів людей з їхнім темпераментом (за X. Айзенком)

У псіхіатрії поширила типологія Леонгарда, Який запозичив найбільш раннє тлумачення даного терміну в Юнга і переосміслів Його: за Леонгардом, екстраверт - Особистість безвольно, піддана вплива з боку, інтроверт - Особистість з волею.  Типологія Леонгарда є псіхіатрічною, а не псіхологічною, і відносіться перш за все до патології. Якшо ж говорити не про патології, то близькими до тлумачення Леонгардом (але не Юнгом) даного терміну є Такі терміни псіхології, Як локус контролю (внутрішній І Зовнішній), екстерналізм І інтерналізм (Акофф І Емері), та ін. Екстраверт по Леонгардом - це конформіст, сприйнятливий до впливу середовища, у той час як інтроверт - особистість вольова, з чіткими цінностями, за якими не боїться протиставляти себе середовищі.