
- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини
- •7.Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Структура особистості
- •9. Потреби, мотиви та ціннісні орієнтації
- •10.Психологія темпераменту:провідні риси, типологія
- •11. Психологія характеру: провідні риси, типологія.
- •Риси характеру
- •12. Психологія здібностей: природа, різновиди. Особливості особистості обдарованої людини.
- •15. Вольова діяльність особистості: вольові дії, етапи вольової дії.
- •16. Психологічні механізми вольової регуляції.
- •17. Відчуття людини, їхні основні процеси.
- •19. Пам'ять людини; її основні особливості.
- •20. Мислення людини, основні мисленнєві операції.
- •Основні функції мислення
- •18. Сприймання людини, їхні основні особливості.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні властивості.
- •24. Психоаналіз: історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •Зигмунд Фрейд: Психодинамическое направление в теории личности1
- •Карл Густав Юнг: Аналитическая теория личности
- •Альфред Адлер: Индивидуальная теория личности
- •27. Біхевіоризм.
- •26. Гештальтпсихологія.
- •27. Історія і тенденції розвитку української психології.
- •28. Гуманістична психологія
- •Абрахамом Маслоу: Гуманистическое направление
- •30. Екзистенційна психологія.
- •31. Основні напрямки сучасної психології (19-20 століття)
- •31. Основні етапи розвитку психологічної науки.
- •4 Етапи становлення психологічної науки:
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера
- •33. Соціальне мислення: стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •35.Соціокультура і поведінка : соціальні та гендерні ролі
- •36. Теорія агресії в соціальній психології. Послаблення агресії за допомогою соціального навчання
- •37. Етапи організації та проведення експериментального психологічного дослідження
- •Організація експерименту
- •38. Характеристика різновидів психологічних експериментів
- •39. Експериментальні змінні та способи їх контролю
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології
- •41.Методи опитування в психологічних дослідженнях
- •42. Вплив особистості дослідника та досліджуваного та ефектів їхнього спілкування на результати експерименту.
- •43. Вплив експериментальної ситуації на результат психологічного експерименту.
- •44.Класифікація особистостей за Лазурським.
- •45.Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко і Леонагрда.
- •46.Розуміння екстра-інтроверсії за Юнгом, Айзенком, Леонгардом.
- •47. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституціональних відмінностей Шелдона.
- •48.Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції.
- •49.Фізіологічні основи мотивації та емоцій.
- •51. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •52.Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини.
- •53.Основні закономірності онтогенезу психіки людини.
- •54. Кризи 1 та 3 року життя: засоби їх подолання.
- •55. Кризи 7 та 13 року життя: засоби їх подолання.
- •56. Формування особистої ідентичності у юнацькому віці(15-21р)
- •57. Криза середини життя. Засоби її подолання(40-60р.)
- •58. Основні психологічні концепції навчання.
- •59. Показники та критерії вихованості особистості.
- •60. Комунікативна культура вчителя.
- •61. Психологічна характеристика методів та форм навчання.
- •62. Псих.Аспект контролю та оцінки знань.
- •63. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •64. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові і науково-дослідницькі психологічні центри України.
- •65. Психологічна структура трудової діяльності.
- •66. Прогностична трудова експертиза
- •67. Психологічне забезпечення безпеки праці
- •68. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •69. Характеристика операторської діяльності: її структура, надійність, помилки.
- •70. Основні психодіагностичні підходи
- •71. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •72. Валідність та надійність тестів; техніка перевірки
- •73. Види особистісних опитувальників
- •74. Психологічний діагноз та висновки
- •75 Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога-діагноста
- •76. Та 77 пит. . Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •77 . Модель ефективного консультанта
- •78. Етапи інтервю у психологічному консультуванні
- •79. Різновид психологічного консультування
- •1. Індивідуальне консультування
- •2. Сімейне консультування
- •3. Групове консультування
- •80. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •81. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •82. Психологія примирення: процедури примирення та їхнє псих.Забезпечення.
- •83. Психологічна характеристика потерпілого
- •84. Функції управління; вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління.
- •85. Психологія конфлікту. Запобігання та розв’язання конфліктів у процесі управління.
- •86. Континіум норма-патологія, хвороба-здоров'я.
- •87. Внутрішня картина здоров’я.
- •88. Психічне здоров'я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях.
- •89. Невротичні розлади
- •90. Суїцид – психологічні та соціально-психологічні аспекти.
- •91. Соціально-психологічна характеристика і актуальні проблеми сучасної сім'ї.
- •93. Характеристика етапів життєвого циклу сім’ї.
- •94. Подружні конфлікти: причини та шляхи розв'язання
- •95. Аналіз програм шкільного курсу психології
- •96. Шляхи активізації роботи учнів на уроці психології.
- •97. Особливості проведення уроку та практичних занять з психології.
- •1.Наявність психологічної мети уроку.
- •98. Оцінювання знань на заняттях з психології.
- •99. Особливості психологічної характеристики та психологічного портрету.
- •100. Психологічна інтерпретація результатів спостереження.
- •101. Спрямованість особистості.
- •Данілова т.М. Виділила наступні типи спрямованості особистості:
- •102. Компетентність особистості.
- •103. Структура і функції психологічного тренінгу.
44.Класифікація особистостей за Лазурським.
В 1915 році О.Ф. Лазурський запропонував першу в Росії класифікацію особистості. Він поділяв людей за їх проявами або стосунками, які назвав ендопсихічними та екзопсихічними.
Ендопсихіка – ядро особистості, вроджені дані, темперамент
Екзопсихіка – стосунок із суспільством, зовнішнім світом, предметами дійсності
Виділяв 3 рівні розвитку особистості.
Нижчий - не пристосовані до реальності
Середній- пристосовані до реальності
Високий- Пристосовують реальність під себе.
■На нижчому рівні психічного розвитку особистості в залежності від переважання інтелектуальних, емоційних або вольових процесів О.Ф. Лазурський виділяє такі особистісні типи:
• розсудливі - схильні до резонерства, детально обговорюють вчинки та мотиви їх скоєння, наслідки, з переважанням форми над змістом.
• афективні - а)рухливі, б)чутливі, з переважанням органічних потягів та потреб, в)мрійники.
• активні – а)енергійні вищого порядку, які характеризуються імпульсивністю і невпорядкованістю своїх дій, б)покірливо-діяльні, в)вперті, жорстокі.
■На середньому рівні психічного розвитку О.Ф. Лазурський виділяє;
• непрактичні -це 1)Вчені 2)Художники 3)Релігійні споглядачі, теоретики-ідеалісти, люди творчих професій та ін.
• практики-реалісти - 4)Людинолюбці (альтруїсти) 5)Громадські працівники 6)Владні 7)Господарі
■Вищий рівень психічного розвитку особистості, при якому повністю домінує її „екзопсихічна сторона”, а „ендопсихіка” є лише природним її підґрунтям. Необхідною ознакою представників даного вищого рівня є усвідомлена творча спрямованість їх буття.
Типи-ідеали цього рівня за своїм змістом відповідають таким психосоціальним комплексам рис особистості:
•Альтруїзм.
•Знання:
1.індуктивні;
2.дедуктивні.
•Краса.
•Релігія.
•Суспільство.
•Зовнішня діяльність, ініціатива.
•Система, організація
•Влада, боротьба
45.Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко і Леонагрда.
Акцентуації характеру в теорії Леонгарда.
Акцентуалізація- це по суті ті ж індивідуальні риси, які мають тенденцію до переходу в паталогічний стан. При більшій проявленості вони накладають відбиток на особистість і в решті решт можуть набути паталогічного хар-ру, руйнуючи структуру особистості.
К. Леонгард виділив 10 типів «акцентуйованих особистостей», які поділив на 2 групи за принципом акцентуації властивостей або хар-ру, або темпераменту. До акцентуації рис хар-ру віднесемо демонстративний, педантичний, стійкий і неврівноважений. Акцентуації за темпераментом- це гіпертимічний, дистимічний, тривожно-боязливий, циклотомічний, афективно-екзальтований та емотивний типи.
1. Демонстративний тип хар-зується підвищеною здатністю до витіснення із свідомості неприємних фактів і події, власних помилок і недоліків, що має прояв у неправдивості фантазії, удаванні. Хар-ні також авантюристичність, пихатість, «утеча в хворобу», якщо незадоволена потреба у визнанні. Дуже егоїстичні, прагнуть уваги до себе і визнання, часто видають бажане за дійсне, лукаві, пристосовуються, артистичні, обдаровані багатою фантазією, схильні до істерії.
2. Педантичний тип - протилежний демонстративному. Хар-ні ознаки: підвищена ригідність, інертність психічних процесів, нездатність до витіснення травмуючих переживань. Цим людям притаманна акуратність, сумлінність, надійність у справах, але они здатні дратувати оточуючих надмірним формалізмом та занудством, сумніваються при прийнятті рішення, не здатні до прийняття остаточного рішення.
3. Стійкий (ригідний) тип хар-зується надмірною стійкістю афекту зі схильністю до формування паранояльних і надцінних ідей. Хар-ні також підвищена підозрілість, образливість, стійкість негативних переживань, прагенення домінувати над іншими, несприйняття чужих думок і, як наслідок, конфліктність. Акуратні, цілеспрямовані, самолюбиві, докладають значних вольових зусиль задля досягнення намічених цілей, прагнуть до авторитету і влади.
4. Неврівноважений (збудливий) тип - це підвищена імпульсивність, послаблений контроль над бажаннями і збудженнями. Дратливість, постійно уникають труднощів, часто гніваються і цютують. На виглід - похмурі, в розмові обговорюють лише те, що «лежить» на поверхні, відповідають скуто. Схильні до епілепсії, яка має прояв у збудливо-нудотному настрої, в’язкості мислення, конфліктності.
5. Гіпертимічному типу притаманна така особливість, як підвищений фон настрою у поєднанні із жадобою діяльності, оптимізмом, підприємливістю і високою активністю. Хар-на тенденція - не доводити почате до кінця. Самооцінка трохи завищена, легко прощає свої помилки і недоліки, свою вину, як правило, звалює на інших. У той же час - не злопам’ятні. Не дуже надійні: багато обіцяє, мало робить. Має веселу вдачу, любить зміну місць, спілкування, нові враження. Повно задумок і ідей, притягує до себе людей, навкруги нього «кипить» життя.
6. Дистимічний тип - це протилежність гіпертимічному, хар-ться зниженням основного фону настрою (інколи до субдепресії), песимізмом, фіксацією на сумних сторонах життя, ідеомоторною (ідея - в життя) загальмованістю. Цим людям притаманні низбкий рівень контактності, небагатослов’я. Ведуть замкнутий спосіб життя, рідко конфліктують з іншими людьми. Вони серйозні, сумлінні, віддані в дружбі, одначе занадто пасивні і мляві. Їх легко впізнати по сором’язливому і безрадісному вигляду, міміка в них мало виразна.
7.Тривожно-боязливому типу властиві схильність до страхів, підвищена боязкість і полохливість. Для таких людей хар-на також підвищена вразливість, загостренне почуття власної неповноцінності, нерішучість, схильність до «самозанурення», постійний сумнів і тривалі розмірковування.Вони часто очікують будь-яких неприємностей навіть у звичайних обставинах, рівень самооцінювання дещо занижений. Чим яскравіше у тривожний особисто виявлена полохливість, тим імовірніша супроводжуюча її підвищена збуджуваність автономної нервової системи, яка підсилює соматичну реакцію страху через систему інервації сердця.
8. Циклотимічний тип хар-зується зміною гіпертимічних і дистимічних фаз, тобто фази хорошого і поганого настрою змінюють одна одну з різними періодами. Радісні події викликають у таких людей не тільки радісні емоції, але й супроводжуються загальною картиною гіпертемії: жадобою діяльності, підвищеною балакучістю, фантаном ідей. Печальні події викликають пригніченість, а також сповільненість реакцій і мислення.
9. Афективно-екзальтований тип - це тип «тривоги і щастя». Особи цього типу легко переходять у захоплення від радісних подій і у відчай - від сумних. Їм до смаку розваги, життєва насолода, почуття обов’язку і вищі цінності формуються важко. Їм потрібен твердий, але не жорсткий контроль протягом усього життя. Захоплення і пориви можуть ніяк не пов’язуватись із особистими стосунками. Любов до музики, мистецтва, природи, захоплення спортом, переживання релігійного порядку, пошуки світогляду - все це захоплює екзальтовану людину до глибини душі.
10.Емоційний тип майже схожий на афективно-екзальтований. Але емоційні особи реагують не так бурхливо, а їхні емоції розвиваються не так швидко. Вони відрізняються особливою чутливістю і глибиною переживань у сфері тонких емоцій духовного життя. Їхня хар-на риса - сензитивність ( почуття, відчуття), що виявляється у підвищеній чутливості до подій, які з ними трапляються.
Акцентуація за Лічко
1.Гіпертімний тип зберігає майже завжди піднесений настрій, активність, підприємливість і товариськість, балакучість, швидку мову, виразну міміку. Його представники, завдяки гарній орієнтуванні в мінливої ситуації, нерідко спершу успішно піднімаються по соціальних сходах. Але дуже часто рано чи пізно наступає крах кар'єри через невміння передбачати віддалені наслідки своїх дій, надмірно райдужних надій, нерозбірливості у виборі товаришів, схильності до авантюр.Але при невдачах не впадають у відчай - шукають нові терени для застосування кипучої енергії. У сімейному житті примудряються поєднувати легкість зрад подружжю з прихильністю до них, якщо тільки ті дивляться крізь пальці на їхні пригоди.
2.Циклоїди при повзрослении ведуть себе по-різному. У частини з них фазність згладжується, в іншої частини, навпаки, стає ще більш очевидною. Нарешті, невелика частина як би на багато років «застряє» на одній фазе.У деяких циклоїди виступає зв'язок фаз до пори року. В одних «спади» припадає на зиму - настає щось аналогічне «зимової сплячки» з постійною млявістю, падінням активності, зниженням інтересу до всього, униканням галасливих компаній і перевагою звичного вузького кола спілкувань. У ці періоди важко переноситься крута ломка стереотипу життя - переїзд на нове місце проживання, нова робота, поява нових членів сім'ї, змінюють звичний уклад.
3. Лабільний (емоційно-лабільний) тип акцентуації характеру також з роками зазнає різні зміни. Частина його представників як би наближається до циклоїдам: у них з'являються короткі субдепрессівние фази, що тривають по кілька днів. В інших риси емоційної лабільності згладжуються, у третіх залишаються, як в юності. Зазвичай зберігається швидке інтуїтивне сприйняття ставлення до себе оточуючих, надмірна чутливість до емоційного відкидання з боку значущих осіб і постійна потреба в співпереживанні. виглядають молодшими за свої роки.
4. Сенситивний тип постійна заклопотаність ставленням до себе оточуючих, обережність і боязкість у контактах, переживання через комплекс власної неповноцінності. Легко розвиваються психогенні депресії і фобії. Якщо вдається обзавестися сім'єю і дітьми, то сенситивность згладжується, якщо залишаються самотніми, може навіть загострюватися.Особливо це видно у «старих дів», вічно побоюються бути запідозреними у позашлюбних сексуальних контактах.
5. Псіхастеніческій (ананкастного) тип живуть постійною тривогою за майбутнє, схильні до рассуждательству, самокопирсання. Легко виникають обсессіі, які, як і педантизм, служать захистом від тривоги. Але якщо в підлітковому віці Психастеніки, як і сенситивів, негативно ставляться до алкоголю і до інших дурманним засобів, то при повзрослении спиртні напої можуть стати більш привабливими як спосіб придушення внутрішньої тривоги, постійної напруги. У відношенні до близьких і підлеглим може виступати дріб'язковий деспотизм, принциповість.
6. Шизофренік акцентуації також відрізняється стійкістю основних рис характеру. Замкнутість з віком може частково маскуватися зовнішніми формальними контактами, але внутрішній світ як і раніше залишається за сімома печатями для інших, а емоційні контакти утрудненими. Виступає стриманість у прояві емоцій, незворушність у хвилюючих ситуаціях. Відчувається брак емпатії, здатності до співпереживання.
7. Епілептоїдний тип - особливо поєднання повільною інертності в рухах, діях, думках з афективною вибуховістю. У афекті здатні втрачати контроль над собою, вибухнути потоком лайки, наносити побої. З владолюбством, встановленням «своїх порядків», нетерпимістю до інакомислення, злопам'ятністю щодо образ. У деяких особливо виступають мстивість і садистичні схильності. Педантична акуратність видно по одягу, зачісці, переваги порядку в усьому. Вкрай ревниві і підозрілі.
8. Істероїдний тип акцентуації відрізняється безмежним егоцентризмом, ненаситної спрагою постійної уваги оточення до себе.
9. Нестійкий тип акцентуації нерідко виявляється в підлітковому віці. доля більшості виявляється сумною: алкоголізм, наркоманії, злочинність. У асоціальної компанії нестійкі залишаються на ролі «шістки» - підлеглих, раболіпних перед ватажками, але готових на все. Лише боягузтво здатна утримувати від тяжких злочинів. Жага постійних розваг, безвідповідальність - згладжуються, частіше під впливом сильної особистості, від якої виявляються залежними, і жорстко регламентованого режиму.
10. Конформний тип - його головними особливостями є сліпе слідування звичаям свого середовища, некритичність до всього, що черпається від звичного оточення й упереджене неприйняття всього, що виходить від людей не свого кола, нелюбов нового, змін, непереносимість ломки стереотипів.Але все це дозволяє адаптуватися в умовах, коли життя не вимагає великої особистої ініціативи, коли можна йти по руслу.
Класифікація Ганнушкіна
Група циклоїди
1.Констітуціонально депресивні. З постійно зниженим настроєм. Картина світу як ніби покрита для них траурним флером, життя здається безглуздою, в усьому вони відшукують тільки похмурі сторони. Це - природжені песимісти.Вони надзвичайно чутливі до будь-якої неприязні. Однак за цією похмурою оболонкою зазвичай жевріє велика доброта, чуйність і здатність розуміти душевні руху інших людей.
2.Констітуціонально возбужденние.Ізумляют оточуючих гнучкою та має різноманітні своєї психіки, багатством думок, часто художньої обдарованістю, душевної добротою і чуйністю, а головне, завжди веселим настроєм. Це люди, швидко відгукуються на все нове, енергійні й заповзятливі. Однак поряд з перерахованими позитивними рисами ми бачимо, що зовнішній блиск інший раз з'єднується з великою поверховістю і нестійкістю інтересів, товариськість переходить у надмірну балакучість, в роботі не вистачає витримки.
3. Ціклотімік. Зі зміною станів збудження і депресії. Ці коливання звичайно беруть початок у віці статевого дозрівання. Далі починається періодична зміна одних станів іншими, іноді пов'язана як ніби з певними порами року, найчастіше - з весною або восени. При цьому станом збудження звичайно суб'єктивно сприймаються як періоди повного здоров'я і розквіту сил, тоді як приступи депресії, переживаються важко і болісно: супроводжуються соматичними розладами, а також зниження працездатності, почуття зв'язаності і несвідомо тужливий настрій.
4. Емотивно лабільні (реактивно лабільні) психопати. Люди веселі, відкриті і навіть простодушні, однак на оточуючих часто справляють враження примхливих недоторка: найменша неприємність затьмарює їхнє душевне розташування і приводить їх у глибоку зневіру, хоча, звичайно, ненадовго.Майже ніколи їх настрій не змінюється так, проте приводи для його змін звичайно незначні.
Група астеников
1.Неврастенікі. Нервово психічна збудливість, дратівливість, з одного боку, і виснаженість, стомлюваність, з іншого. Часто спостерігаються соматичні разстройства. Деякі з них відрізняються, крім того, загальною млявістю, відсутністю ініціативи, нерішучістю, підозрілістю і / або апатичним, або, частіше, рівномірно пригніченим настроєм. В їх роботі нерідко вражає кидається в очі протиріччя між вдалим початком і дуже незначним обсягом загального ефекту, - результату наступаючого вже через дуже короткий час швидкого падіння продуктивності.
2. Більш складну групу психопатів астенічного складу утворюють особи, головними рисами яких є надмірна вразливість, з одного боку, і різко виражене почуття власної недостатності. Їхня нервова слабкість проявляється в крайній ранимости до переживань. Падають в свідомість при вигляді крові. Боязкі, малодушні, сором'язливі, це звичайно ніжні, тонко відчувають натури, які страждають від будь-якого грубого дотику.
3. Психастеніки. Основними їх рисами є крайня нерішучість, боязливість і стала схильність до сумнівів. Будь-яка дрібниця, всякий дрібниця, який психастенік зауважує в навколишньому житті, змушують його думати; цілий ряд звичайно неприємних асоціацій виникає в його думці по таким незначним приводів, на які інша людина не зверне ніякої уваги. Психастенік дуже боїться й тремтить, він боїться всього.
Загальною властивістю всіх астеников є дратівливість. Рідко хто з них, до якої б групі він ставився, не скаржиться на напади гнівних спалахів, особливо частих при стомленні, спалахів, іноді ведуть до досить бурхливим вибухів, хоча звичайно і швидко виснажуються.
Група шизоїдів.
1. Шізоіди.Аутістіческая відірваність від зовнішнього, реального світу, відсутність внутрішньої єдності і послідовності у всій сумі психіки і химерна парадоксальність емоційного життя і поведінки. Люди дивні і незрозумілі, від яких не знаєш, чого чекати. У них часто можна виявити тонке естетичне почуття, великий пафос. Прийнято говорити про душевну холодності шизоїдів.
2. Емоційно тупі шизоїди. Емоційна холодність - загальна властивість всіх шизоїдів, а проте, можна виділити одну їх групу, у якої це властивість виступає на перший план.Найчастіше, це - ліниві, в'ялі, байдужі люди з відсутністю будь-якого інтересу до людського суспільства, яке викликає у них нудьгу або огиду. Але є серед них і люди, що відрізняються великою активністю. Ці холодні енергійні натури інший раз здатні до надзвичайної жорстокості не з прагнення до заподіяння мук, а з байдужості до чужого страждання.
3. Мрійники. Це - звичайно тонко відчувають, легко ранимі суб'єкти, зі слабкою волею, в силу ніжності своєї психічної організації погано переносять грубе дотик дійсного життя; зіткнення з останньою змушують їх с'ежіваться і йти в себе, вони занурюються у свої мрії і в цих мріях наче компенсують себе за пережиті ними неприємності в реальному житті.
Група параноїків.
1.Параноікі. Найхарактернішим властивістю параноїків є їх схильність до утворення так званих надцінних ідей, у владі яких вони потім і виявляються; ці ідеї заповнюють психіку параноїка і справляють домінуючий вплив на всі його поведінку.Найважливішою такою ідеєю надцінної параноїка зазвичай є думка про особливе значення його власної особистості.Відповідно до цього основними рисами психіки людей з параноїдального характеру є дуже великий егоїзм, постійне самовдоволення і надмірна зарозумілість.
2. Фанатики. Люди, з винятковою пристрастю присвячують все своє життя служінню одній справі, одній ідеї, служінню, абсолютно не залишає в їх особистості місць ні для яких інших інтересів. Група епілептоідов.
Найбільш характерними властивостями цього типу психопатів ми вважаємо: по-перше, крайню дратівливість, що доходить до нападів нестримної люті, по друге, напади розлади настрою (з характером туги, страху, гніву) і в третє, виразно виражені, так звані моральні дефекти (антисоціальні установки ). Зазвичай це люди дуже активні, односторонні, напружено діяльні, пристрасні, аматори сильних відчуттів, дуже наполегливі і навіть уперті.
Група істероїдів.
1. Істероїди. Головними особливостями психіки істеричних є: 1) прагнення будь-що-будь звернути на себе увагу оточуючих і 2) відсутність об'єктивної правди, як по відношенню до інших, так і до самого себе (спотворення реальних співвідношень). Їм необхідно, щоб про них говорили, і для досягнення цього вони не гребують ніякими засобами. Звідси - сцени припадків і непритомності, загадкові коливання температури.
2. Патологічні брехуни. Якщо потреба залучати до себе увагу і засліплювати інших людей блиском своєї особистості з'єднується, з одного боку, з надмірно збудливою, багатою і незрілої фантазією, а з іншого - з більш різко, ніж у істериків, вираженими моральними дефектами. Вони кмітливі, винахідливі, швидко засвоюють все нове, володіють даром мови і вміють використовувати для своїх цілей будь-яке знання і будь-яку здатність, якими тільки володіють. Вони можуть здаватися широко освіченими, навіть ученими, володіючи лише поверхневим запасом відомостей, нахапався з енциклопедичних словників і популярних брошур.
Група нестійких психопатів. Позначає душевно неглибоких, слабохарактерних людей, які легко підпадають під вплив середовища, особливо поганий, і, що захоплюються прикладами товаришів або звичаями, що панують в їх професійному оточенні. Здебільшого - це люди «не холодні» і «не гарячі», без великих інтересів, без глибоких уподобань, непогані товариші, часто дуже милі співрозмовники, люди компанійські, нудьгуючі на самоті і звичайно беруть приклад зі своїх більш яскравих приятелів.
Група антисоціальних психопатів. Це - люди, які страждають частковою емоційною тупістю, саме, відсутністю соціальних емоцій: відчуття симпатії до оточуючих і свідомість боргу по відношенню до суспільства у них, звичайно, повністю відсутній: у них немає ні честі, ні сорому, вони байдужі до похвали і осуду,вони не можуть пристосуватися до правил співжиття.
Група конституційно-тупих. Це - люди природжено обмежені, від народження нерозумні, без будь-якої межі, як само собою зрозуміло, що зливаються з групою вродженої відсталості (ідіотією, олігофренію), іноді добре вчаться (у них часто-густо хороша пам'ять) не тільки в середній, але навіть і у вищій школі, коли ж вони вступають в життя, коли їм доводиться застосовувати їх знання до дійсності, виявляти відому ініціативу - вони виявляються абсолютно безплідними. Вони вміють себе тримати в суспільстві, говорити про погоду, говорити шаблонні, банальні речі, але не проявляють ніякої оригінальності.