41.Методи опитування в психологічних дослідженнях

Методи наукових досліджень - це ті прийоми і способи, за допомогою яких вчені одержують достовірні відомості, використовувані далі для побудови наукових теорій і вироблення практичних рекомендацій.

Опитування являє собою метод, при використанні якого людина відповідає на ряд запитань. Є декілька варіантів опитування, і кожний з них має свої достоїнства і недоліки. Розглянемо їх.    Усне опитування застосовується в тих випадках, коли бажано вести спостереження за поведінкою і реакціями людини, яка відповідає на запитання. Цей вид опитування дозволяє глибше, ніж письмовий, проникнути в психологію людини, проте потребує спеціальної підготовки, навчання і, як правило, великих витрат часу на проведення дослідження. Відповіді, одержувані при усному опитуванні, істотно залежать від особистості тієї людини, яка веде опитування, від індивідуальних особливостей того, хто відповідає на питання, і від поведінки обох осіб у ситуації опитування.    Письмове опитування дозволяє охопити більшу кількість людей. Найбільш поширена його форма - анкета. Але її недоліком є те, що, застосовуючи анкету, не можна заздалегідь врахувати реакції відповідаючого на зміст її питань і, виходячи з цього, змінити їх.    Вільне опитування - різновид усного або письмового опитування, при якому перелік питань і можливих відповідей на них заздалегідь не обмежений визначеними рамками. Опитування даного типу дозволяє досить гнучко змінювати тактику дослідження, зміст питань, одержувати на них нестандартні відповіді.

Методи опитування належать до найпоширеніших засобів збору інформації. Йоо зокрема використовують на ранніх стадіях психолоічноо дослідження для уточнення кола дослідницьких проблем та висунення іпотези. Залежно від форми опитування макі методи поділябть на 2 види: бесіда (усна форм а) та анкетування (письмова форма). Бесіда проводиться тоді, коли дослідник має досить багато часу і може особисто зустрітись з досліджуваним. Вона не вимаає наперед визначеної іпотези, не обов’язково повинна бути регламентована формою та темою. Проте під час бесіди обов’язково слід дотримуватись таких правил: 1. Зазделеідь визначити мету бесіди. 2. Підготувати наперед чіткі та зрозумілі питання. 3. Бесіда повинна проходити в невимушеній, дружній атмосфері, тобто не повинна наадувати допит. 4. Усі відповіді слід детально та чітко записувати.

Бесіду як допоміжний емпіричний метод можна використовувати для отримання нових емпіричних даних і з метою настроювання досліджуваноо на певний психологічний метод, наприклад, експеримент чи тест. Її проводять також для отримання від досліджуваноо самозвіту про участь у психологічному досліді.

Бесіда, яка має чітко визначену тему, проводиться в стандартизованих умовах і містить наперед заданий перелік питань, називається інтерв’ю. той хто ставить питання називається інтерв*юрером , а той, хто на них відповідає – респондентом.

Анкетування застосовують у тих випадках, коли дослідник за короткий відрізок часу повинен зібрати великий обсяг інформації чи коли він не може зустрітись з досліджуваним особисто. Залежно від кількості людей розрізняють: суцільне анкетування – охоплює великі групи населення; вибіркове – обмежену кількість учасників; індивідуальне, групове. Залежно від наявності безпосередньоо контакту з досліджуваним: очне та заочне.

Сучасні анкети поділяють на: відкриті, закриті та змішані. При відкритих анкетах можна отримати докладніші дані про досліджуваного, але за те їх важче опрацьовувати. При складанні анкет особливої уваги вимагає зміст запитань, їх формулювання, а також чіткі інструкції. Питання формулюють так, щоб у сукупності вони були пов’язані із основним завданням дослідження і щоб їх однаково розуміли всі досліджувані, інакше результати будуть необ’єктивними. Для підвищення вірогідності результатів часто до соновного переліку питань додають окрему групу, що дозволяє оцінити ступінь щирості («шкала неправди»).

Порівнюючи бесіду та анкетування, можна відзначити, що хоча анкетування – це оперативніши метод, ніж бесіда – проте воно недостатньо глибоке і не завжди об’єктивне. Ніколи не можна знати наскільки серйозно досліджуваний відповідав на запитання, не можна також враховувати реакції досліджуваного на ці запитання. Бесіда, хоча й вимагає в дослідника багато часу та спеціальної підготовки, дає адекватніші результати, оскільки шляхом спостереження можна фіксувати додаткову інформацію про досліджуваного. Такою додатковою інформацією може бути вираз обличчя, посмішка, реакції на запитання. Саме тому бесіда дозволяє значно глибше проникнути в психіку досліджуваного.