31. Основні етапи розвитку психологічної науки.

«Психологія» походить від грецьких «psyche» - душа і «logos» - наука, вчення, слово.

Вкінці 19ст. психологія стала самостійною наукою. Психологія займає проміжне положення між природничими та гуманітарними науками.

Об’єктом психології є психічні явища:

• психічні процеси (пам'ять, сприймання, вольові процеси, пізнавальні процеси)

• психічні стани

• психічні властивості (особливості психіки: темперамент, характер, здібності)

4 Етапи становлення психологічної науки:

1 ЕТАП. Психологія як наука про душу. (Античність, Середньовіччя, Відродження)

(Аристотель, Платон, давньогр. філософи: Фалес, Анаксімандр, Анаксімен, лікарі: Гіппократ, Гален)

Розвиток П як описової науки в складі філософії. Осн. предметом вивчення в П є душа (внутр. світ людини). Розуміння душі як ідеалістичне, так і матеріалістичне.

«Анімізм» - віра в безсмертя душі та в існування духів, які впливають на життя людей, тварин, на предмети і явища навкол. світу.

Поняття «психіка» і «душа» ототожнюються. У 16ст. в західноєвропейських текстах вперше зустрічається термін «психологія».

Основні методи дослідження – спостереження і самоспостереження.

2 ЕТАП. Психологія як наука про свідомість. (Новий час, Просвітництво)

(Декарт, Спіноза, Лейбніц, Вундт, Тітченер, Бретано, Сеченов)

Декарт: «Принцип психофізичної взаємодії» - душа і тіло впливають одне на одного.

Декарт: є 2 начала: рефлекс(р-ція орг-му на подразник) і рефлексія(внутр. псих. діяльн, спрямов. на усвідомлення власних дій та станів людини).

Функціоналізм – напрям, який проголосив предметом П дослідження функції свідомості.

1879р – визнання П як самостійної галузі знань.

Завершується розв. П як складової част. філософії і початок її як самостійної галуз знань.

Предметом П є свідомість, яку трактують з матеріалістичної і дуалістичної позиції.

Осн. методи дослідження: спостереження, інтроспекція, експеримент.

3 ЕТАП. Психологія як наука про поведінку, несвідомі псих. явища та цілісні структури психіки.

(Павлов, Уотсон, Фрейд, Юнг, Адлер, Хорні, Вертгеймер, Коффка)

Психологія набуває статусу самостійної науки.

Погляди вчених діляться на 3 частини:

- П буде вивчати поведінку (Біхевіоризм)

- П буде вивчати несвідоме (Психоаналітичні теорії)

- П буде вивчати свідоме.

Біхевіоризм (Джон Уотсон) запропонував схему: стимул -> реакція (подразник -> поведінка).

Психоаналіз Фрейда: предмет – несвідомі псих. явища (сексуальні і агрес. інстинктивні потяги)

Вчення Фрейда про витіснення, дитячу сексуальність, сновидіння, сублімацію(перетворює потяги і бажання люд. в соціально усталені форми діяльності).

Аналітична П К.Юнга: предмет вивчення – колективне несвідоме. Екстраверсія, інтроверсія.

Індивідуальна П А.Адлера: предмет – вивч. цілісної особистостіу єднанні свідомого і несвідомого.

Осн. концепції теор. особист. за Адлером: Почуття неповноцінності і компенсація, прагнення до влади, життєвий стиль, соціальний інтерес, творче Я, порядок народж дітей, фіктивний фіналізм.

Неофрейдизм (Хорні, Салліван, Фром): провідна роль у несвідомих явищах надається впливу соціокультурного середовища.

Гештальтпсихологія (Перлс, Вертгеймер): предметом є цілісність структури психіки.

П розкладається на різні напрями, кожен з яких розглядає свій пердмет. Кожен з напрямів розробляє свій категоріальний апарат (найважливіші поняття).

Осн. методи дослідж – експеримент, спостереження, інтроспекція.

4 ЕТАП. Психологія як наука про пояснення психічних явищ людини, розуміння її неповторної індивідуальності та про вплив на неї. (триває до сьогодні)

(Халл, Скіннер, Роджерс, Маслоу, Ст. Гроф, ... )

В П з’являється багато нових течій та галузей, кожна з яких вивчає свій предмет психології.

Когнітивна П (Брунер, Норман, Фестінгер) – вивч. пізнавальні процеси особистості.

Гуманістична П (Роджерс, Маслоу): предмет досл. – унікальна неповторна особистість людини.

Трансперсональна П (Гроф): пояснював над особистісні переживання людини.

Психологія вчинку (Вол. Роменець): П – наука про вчинок.

Частина психол. течій орієнтована на природничі науки, част. – на гуманітарні.

П стає наукою про пояснення і розуміння людської психіки та про вплив на неї.

У П застос. методи психотерапевтичної і психокорекційної практики. Широко застосов. методи об’єктивної і суб’єктивної психології.