21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.

Уява – це пізнавальний психічний процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів, об’єктів та явищ, які вона безпосередньо не сприймає та не сприймала. Уява властива лише людині.

Перетворення – основна характеристика уяви. В уяві ми спостерігаємо «відліт» від реальної дійсності, проте зв'язок з нею зберігається.

Зв’язки:

• відчуття, сприймання. Чим різноманітніше сприймання людини тим багатша уява.

• з пам’яттю. З образів пам’яті виліплюється образ уяви.. Пам'ять має бути здатною до перетворень.

• з увагою - регулює діяльність уяви.

• з мисленням. відмінності полягають у тому, що у мисленні ми відображаємо реально існуючі зв’язки, а в уяві – перетворені. Уява підключається тоді, коли бракує інформації. Уява є основним механізмом творчості. а також може використовуватись як діагностичний засіб у психології.

Функції уяви:

• антиципуюча – дає можливість людині ще до початку своєї діяльності, передбачити її результати, спрогнозувати і спланувати майбутні події.

• пізнавальна – перетворюючи отриману інформацію, людина легше та ефективніше пізнає оточуючий світ у середовищі з дефіцитом інформації.

• емоційна – посилює емоційний тонус людини

• захисна – знімає напруження та символічно розв’язує конфлікти. Забезпечує фізичне та психічне здоров’я.

• регулююча – забезпечує упорядкування діяльності

• контрольно-коригуюча – виправляє недоліки та помилки в діяльності людини, вдосконалює засоби виконання роботи

• естетична – призначена для відбору засобів зображення характерів, психічних станів, картин природи

• перевтілення – сприяє перетворенню людини у своїх героїв з метою надання їм особливо яскравих властивостей.

Теоретичні підходи до вивчення уяви

• Філософія раціоналізму пов’язувала уяву з логічним мисленням людини. вважалось, що уява заважає мисленню.

• Асоціативна психологія пов’язувала уяву з творчою діяльністю людини. Уява=творча діяльність

• Психоаналітична концепція вважала, що формою уяви є сновидіння, дотепність людини

• Гіпотеза рекомбінації або перестановки психологічні механізми уяви пояснює перегрупуванням образів сприймання та пам’яті.

• Гіпотеза випадкових знахідок припускає, що нові ідеї виникають випадково

• Гіпотеза впізнавання творчих ідей полягає в тому, що образи уяви утворюються в результаті того, що людина з множини зовнішніх вражень виділяє найбільш придатні для даного завдання

• Гіпотеза синестезії спирається на те, що при дії певного подразника можуть виникати такі образи, які безпосередньо не пов’язані з якістю діючого подразника

Виділяють наступні види уяви

• За змістом

  • художню

  • наукову (вирішальну роль відіграє на стадії формування гіпотез)

  • технічну (просторова уява)

    • За характером психічної активності

• активна, образ якої спонукає людину до діяльності і знаходить реальне втілення у житті

• пасивна – не спонукає людину до діяльності і не знаходить реального втілення у житті. Це втеча від реальності. Може виникати як навмисне, так і ненавмисне. Марення – це образи пасивної уяви, викликані навмисно і не пов’язані з зусиллям волі, яка би скерувала їх втілення у життя. Марення відображає незадоволені потреби людини.

  • За характером цілей діяльності

    • мимовільна – образи уяви виникають без заздалегідь поставленої мети і без прикладання зусиль волі. (інтереси, потреби)

    • довільна – скерована спеціальною метою створити образ і людина прикладає зусилля волі

• За ступенем реальності

• реалістична – об’єктивна дійсність

• фантастична

  • За ступенем новизни та оригінальності

    • репродуктивна – процес створення нових образів і уявлень на основі креслень, опису, карти, схеми. моделі

    • творча – включається у творчу діяльність людини і створює нові оригінальні образи об’єктів та явищ. відхилення від звичного потоку асоціацій. цінність творчої уяви визначається за 2 критеріями: наскільки вона близька до об’єктивної реальності, наскільки нові та оригінальні її образи

      • За просторовими характеристиками об’єктів

        • просторова – образи з просторовою характеристикою

        • непросторова – не має чітких просторових характеристик

• За характером образів, якими оперує уява

  • конкретна – оперує конкретними образами

  • абстрактна – оперує абстрактними образами

    • За провідною роллю психічних процесів

      • інтелектуальна – провідну роль відіграють пізнавальні процеси

      • емоційна – провідну роль відіграють почуття людини

      • Мрія – це особливий вид уяви, який знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього. Виникає тоді, коли людина не може перейти до дій. Мрія – важливий рушій прогресу.

Думаю, нижче написане – головне, що треба сказати у цьому питанні!

Прийоми створення образів уяви

• Аглютинація – створюючи образи, ми поєднуємо якості, властивості та частини різних об’єктів одне ціле (русалка, кентавр, тролейбус)

• Доповнення – образ одного об’єкта береться за основу, до якого приєднуються елементи, взяті з інших пристроїв (радіоприймач з програвачем)

• Комбінування – це переробка уявлень двох чи цілого ряду об’єктів. Тут поєднуються не випадкові, а лише певні ознаки (у художній літературі, у творчості музикантів)

• Гіперболізація – значне рівномірне перебільшення у нашій уяві всіх частин образів об’єктів чи явищ (Котигорошко), або у збільшенні кількості частин предмету (3-головий дракон)

• Акцентування – перетворення у напрямку нерівномірного перебільшення лише окремих частин предмету з метою звернути на них увагу (Чебурашка) – викор. у карикатурі.

• Літота – рівномірне зменшення об’єктів чи явищ в уяві (Дюймовочка)

• Якісне перетворення – образи уяви залишаються по суті попередніми, набувають проте іншого вигляду (раптово), який не відповідає природі об’єкта чи явища (перетвор. Героя казки у неживий предмет, тварину..)

• Типізація – виділ. в образах предметів. і явищ того, що регулярно повторюється, другорядні ознаки упускаються (у художній творч.–типові прототипи відомих образів)

• Схематизація – подібності між образами об’єктів чи явищ висуваються на передній план, а відмінності згладжуються

• Перенесення – один образ створюється в результаті переносу ознак одних об’єктів та явищ на інші, яким ці ознаки не властиві (розмовляючи тварини, жива і мертва вода)

• Аналогія – вибудовується образ частково схожий на реально існуючий (за аналогією з птахами утворились літаки, з рибами – підводні човни)

• Реконструювання – відтворення цілого об’єкту за його елементами (відтвор архітектури з останками)

Індивідуальні відмінності уяви:

Широта і змістовність, швидкість, легкість, сила та яскравість, реалістичність і дієвість, домінування тих чи інших образів уяви ( наприклад музикант всі свої враження легко перетворює у слухові образи..)