16. Психологічні механізми вольової регуляції.

Воля – це психічна діяльність людини, яка виявляється у її здатності діяти щодо свідомо поставленої мети, долаючи при цьому внутрішні і зовнішні перешкоди. Жодна складна життєва ситуація не розв’язується без волі. Ніхто не досягає у житті видатного успіху, не маючи сили волі. Без волі наміри, здібності, плани людини залишалися б нереалізованими.

Вольову регуляцію поведінки розглядають як регуляцію спонукання до дії. Самоуправління людиною своїми діями, процесами, станами відбувається завдяки роботі наступних психологічних механізмів:

1. Самодетермінація ґрунтується на потребах людини – стані людини, який виражає її залежність від конкретних умов існування і є джерелом її активності;

2. Механізмом самоініціації та самогальмування дій є вольовий імпульс та самонакази. Вольовий імпульс здійснює запуск вольової дії. Він також допомагає перейти від однієї операції до іншої, якщо дії не є автоматизованими. Само наказ виражається у вербальній формі.

3. У процесі самоконтролю важливу роль відіграє зворотній зв'язок. Розрізняють зовнішній та внутрішній зворотні зв’язки. Зовнішній більше слугує для контролю за результатами дії, внутрішній – для контролю за характером дії.

4. Одним із показників самомобілізації є впевненість в собі. До станів самомобілізації відносять також стан зібраності, рішучості, стриманість ( розумний самоконтроль).

5. Суб’єктивними засовами самостимуляції є само схвалення, само підпорядкування, само накази, само переконання, уявлення емоційно позитивних ситуацій, які переживались, згадування минулих успіхів, почуття обов’язку та власної гідності, сорому, самолюбства.

Ступінь сформованості вольової регуляції залежить від вольових якостей – це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації риси особистості, що засвідчують рівень свідомої саморегуляції поведінки. В людини є базальні та системні вольові якості. До базальних вольових якостей належать:

• енергійність – здатність зусиллями волі швидко активізуватися до необхідного рівня;

• терплячість – уміння підтримувати інтенсивність своєї діяльності на заданому рівні за умов виникнення перешкод;

• витримка – здатність вольовими зусиллями швидко гальмувати дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення;

• сміливість – здатність при небезпеці зберегти стійкість психічної діяльності.

Системні вольові якості:

• цілеспрямованість – уміння людини керуватися у своїх вчинках стійкими цілями, зумовленими її переконаннями;

• принциповість – уміння людини твердо і усвідомлено дотримуватися певних поглядів, ідей, які визначають норму її поведінки;

• організованість – уміння керуватися у своїй поведінці чітко зазначеним планом;

• рішучість – уміння приймати обдумані рішення, послідовно втілювати їх у життя;

• ініціативність – уміння знаходити нові, нестандартні рішення та засоби їх досягнення;

• самостійність – уміння обходитись у своїх діях без чужої допомоги, а також критично ставитись до чужих впливів;

• наполегливість – уміння постійно та тривало досягати своєї мети.

Вольові якості особистості оцінюють за такими параметрами: 1) сила вольової якості ( виявляється рівнем прояву вольового зусилля); 2) головною ознакою стійкості є сталість прояву вольового зусилля в однотипних ситуаціях; 3) широта в. якості визначається через кількість діяльностей, в яких вона чітко виявляється; 4) спрямованість визначається напрямком дії вольової дії.