15. Вольова діяльність особистості: вольові дії, етапи вольової дії.
Воля – це психічна діяльність людини, яка виявляється у її здатності діяти щодо свідомо поставленої мети, долаючи при цьому внутрішні і зовнішні перешкоди. Жодна складна життєва ситуація не розв’язується без волі. Ніхто не досягає у житті видатного успіху, не маючи сили волі. Без волі наміри, здібності, плани людини залишалися б нереалізованими.
Вольовими діями називають дії, скеровані на досягнення свідомо поставленої мети, які спонукають конкуруючими мотивами і пов’язані з перешкодами, для подолання яких необхідно прикласти зусилля. Основними ознаками вольових дій є:
свідоме подолання перешкод на шляху до досягнення мети. Перешкоди можуть бути як зовнішніми так і внутрішніми. Іноді зусилля волі прикладають не стільки для того, щоб подолати ситуацію, скільки щоб подолати самого себе;
ініціювання самою людиною. На відміну від довільної дії, цілі й завдання якої задаються ззовні і можуть або прийматися, або ні, вольові дії які спонукають ся самою людиною завжди приймаються;
наявність конкуруючих мотивів. Вольовий акт охоплює боротьбу різноспрямованих мотиваційних тенденцій. Це працює тільки тоді, коли людина підсилює мотивацію, яка йде від свідомо поставленої мети і гальмує протилежну;
поява додаткового смислу дії. Додатковий смисл дії утворюється тоді, коли попередній є недостатнім для спонукання до дії. У разі додаткового смислу дія виконується вже не лише заради мотиву, а й заради особистих цінностей людини. Зміну смислу дії можна досягти за допомогою переоцінки значимості мотиву, у разі досягнення мети;
наявність вольових зусиль. Вольове зусилля – це стан емоційного напруження, який мобілізує внутрішні ресурси людини( пам'ять, мислення) і створює допоміжні мотиви до дії. У результаті такого зусилля вдається загальмувати одні мотиви і підсилити інші. Ознаками вольових зусиль є відчуття внутрішнього напруження мязів, які не беруть участі у виконанні дії, вегетативні пряви.
Вольові дії розвиваються одночасно і в єдності з довільними, хоча і мають різні шляхи формування. Якщо у довільних діях центральним є ставлення до мети та до засобів її досягнення, то вольові дії передбачають усвідомлення мети в її відношенні до мотиву діяльності.
Етапи вольової дії. Вольова дія може бути простою і складною. Для простої характерним є те, що спонукання до дії майже автоматично переходить у дію; для складної суттєвим є те, що дії передує боротьба мотивів і прийняття рішень з урахуванням наслідків цієї дії.
Проста вольова дія має два етапи: 1) постановка мети; 2) виконання рішення.
У складній вольовій дії вчені (Г.С. Костюк, А.В. Петровський, О.В. Скрипченко) виділяють чотири фази:
1. Перша, початкова фаза вольового акту – виникнення спонукання та попередня постановка мети - полягає в попередній постановці мети. Необхідною передумовою постановки мети є виникнення певного мотиву, спонукання і пов'язаного з ним прагнення. Прагнення, що переживається людиною, може по-різному усвідомлюватись нею і по-різному впливати на її діяльність. Залежно від характеру його усвідомлення прагнення може виражатися в формі потягу, бажання і хотіння . Процес постановки мети пов'язаний із виникненням усвідомленого дієвого бажання або хотіння. Важливу роль відіграють також потяги, бажання, хотіння.
2. Обмірковування та боротьба мотивів - в таких випадках відбувається вибір мети або вибір засобів її досягнення , що є змістом другої фази вольового акту. При виборі мети або засобів дії виникає потреба в обговоренні їх прийнятності, яке передбачає зважування різних доводів за і проти висунутих цілей чи засобів їх досягнення, вимагає оцінки суперечливих бажань, аналізування обставин, розмірковування, напруженої роботи мислення. Вибір прийнятої мети часто характеризується яскраво виявленою боротьбою мотивів. Ця боротьба відбиває наявність у людини внутрішніх перешкод, суперечливих спонукань, бажань, прагнень, які стикаються, вступають у конфлікт між собою.
3. Обговорення і боротьба мотивів закінчується прийняттям рішення, що означає остаточну постановку свідомої мети. Але й після цього не завжди відбувається безпосередній перехід до виконання намічених дій. Це буває особливо тоді, коли рішення стосується не якоїсь простої і близької мети, а складної і притому віддаленої, над досягненням якої людина збирається працювати більш-менш тривалий час.
4.При переході до виконання часто перевіряється і сама прийнятність мети, а інколи також ступінь її привабливості. В складному вольовому акті людина зустрічається з труднощами не тільки в зв'язку з прийняттям рішення, але і в процесі його виконання. На цій фазі вольового акту часто відбувається справжня боротьба з реальними зовнішніми і внутрішніми перешкодами, які стоять на шляху до досягнення поставленої мети. Тому виконання рішень і намірів слід розглядати як найістотнішу фазу вольового акту, без наявності якої він позбавляється своїх специфічних рис. Успішне здійснення людиною її рішень і намірів залежить від цілого ряду умов. Відомо, що видатні вольові вчинки ми спостерігаємо у людей, які дуже добре знають свою спеціальність, є справжніми майстрами своєї справи.
К. Платонов виділяє наступні етапи вольової дії
