4. Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи.

Цивільні процесуальні правовідносини — це врегульовані цивільним процесуальним правом відносини, що складаються між судом і кожним з учасників цивільного процесу у зв'язку зі здійсненням правосуддя у цивільних справах, що становлять певну систему.

Цивільні процесуальні правовідносини мають низку ознак, які їх характеризують. Поряд із загальними ознаками, що при­таманні всім правовідносинам, цивільні процесуальні:

• врегульовані нормами цивільного процесуального права;

• завжди виникають між судом як органом державної влади та іншими учасниками процесу (відносини субординації);

• оформлюють поведінку учасників процесу, яка складається з приводу відправлення правосуддя у цивільних справах;

• мають відносний характер, тобто визначений конкретний суб'єктний склад правовідносин із чітким визначенням правового статусу кожного з них;

• виражаються у спеціальній, встановленій законом, цивільній процесуальній формі;

• постійно перебувають у русі, що в цілому складає певну їх систему.

Як правило, виникнення цивільних процесуальних право­відносин зумовлено наявністю між сторонами матеріально-правових відносин, які набули спірного характеру, або між сторонами взагалі є спір з приводу наявності таких (матеріально- правових) відносин. Однак специфіка цивільних процесуальних правовідносин полягає в тому, що вони обов'язково виникають через суд, який є обов'язковим їх учасником.

Існує думка, що цивільні процесуальні правовідносини мо­жуть виникати і поза судом, наприклад, укладення мирової угоди (ст. 31 ЦПК), визначення договірної підсудності (ст. 112 ЦПК), відносини процесуального представництва (ст. 38 ЦПК), однак здебільшого ці правовідносини мають не цивіль­ний процесуальний характер, а є відносинами, врегульованими нормами матеріального права.

Більш прийнятною видається думка, що цивільні процесуальні правовідносини, як і будь-які інші правовідносини, мають визначену внутрішню будову. До них входять три елементи: зміст, суб'єкти, і об'єкти.

Поняття змісту цивільних процесуальних правовідносин відрізняється від поняття змісту матеріальних правовідносин, і це пов'язане із специфікою, власне, процесуальних правовідносин. Тому до змісту цивільних процесуальних правовідносин входять не лише процесуальні права та обов'язки суб'єктів, але й процесуальні дії з реалізації цих прав та обов'язків. Таким чином, процесуальні дії є не лише підставами виникнення цивільних процесуальних правовідносин, але й входять до змісту останніх. Оскільки ці права і обов'язки належать суб'єктам конкретних цивільних процесуальних правовідносин, нерідко їх іменують "суб'єктивними цивільними процесуальними правами і обов'язками".

Однак у літературі з приводу змісту цивільних процесуальних правовідносин існує й інша позиція, відповідно до якої лише дії учасників цього правовідношення становлять його зміст. При цьому за своєю суттю ці дії не співпадають зі змістом тих дій, які є підставами виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

Не можемо погодитися з цією точкою зору, оскільки процесуальні дії потрібні у цьому разі для реалізації процесуальних прав і обов'язків, без яких ці дії втрачають сенс. Отже, підсумовуючи викладене, під змістом цивільних процесуальних правовідносин будемо розуміти сукупність прав і обов'язків його суб'єктів (учасників), а також процесуальні дії з їх реалізації.

ст. 27 ЦПК встановлює права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Зокрема особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, на підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попередні судове водиться — до початку розгляду справи по суті.

Крім того, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Ще одним елементом цивільних процесуальних правовідносин є їх об'єкт.

Об'єкт цивільного процесуального правовідношення — це те, на що спрямоване правовідношення.

Об'єктами можуть бути різноманітні матеріальні та нематеріальні блага. Щодо об'єкту цивільних процесуальних правовідносин слід зазначити, що у науці не склалося єдиної точки зору щодо його визначення. Одні автори відносять до об'єкту процесуальну діяльність суб'єктів, інші - матеріально-правові відносини, які захитаються судом.

На нашу думку, можна виокремити загальний об'єкт для всіх цивільних процесуальних правовідносин, яким є захист суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, який розуміється як відновлення порушеного або оспорюваного права або законного інтересу.

Загальним об'єктом цивільного процесуального правовідношення є захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом всебічного розгляду і вирішення цивільних справ відповідно до чинного законодавства.

Спеціальні об'єкти цивільних процесуальних правовідносин є різними для різних процесуальних правовідносин.