78. Спадкування за законом. Черговість спадкування. Порядок закликання до спадкування за законом. Спадкування за правом представлення.

Спадкування за законом виникає у разі, якщо воно не змінено або не скасовано спадкодавцем у заповіті. ЦК значно роз­ширив коло спадкоємців за законом. Це здійснюється як збільшенням кількості черг спадкоємців (статті 1261-1265 ЦК), так і розши­ренням кількості осіб, які мають право спадкування за правом представ­лення (ст. 1266 ЦК України).

Спадкування за законом може, зокрема, наступати, якщо:

а) відсутній заповіт; б) заповіт визнано недійсним повністю або частково; в) заповідана лише частина спадкового майна; г) всі спадкоємці за заповітом відмовилися від спадщини або не прийняли її; д) всі спадкоємці за заповітом померли до відкриття спадщини; є) всі спадкоємці усунуті від права на спадщину.

Об'єктивними обставинами для того, щоб мало місце спадкування за законом, є:

• смерть спадкодавця; • наявність спадкового майна; • наявність спадкоємців за заповітом.

До суб'єктивних умов, які спричинюють спадкування за законом, можна віднести:

• належність конкретного спадкоємця до певної черги спадкоємців за зако­ном, оскільки їх право на спадкування за законом залежить від того фактору, до якої черги за законом віднесено спадкоємця;

• можливість документально підтвердити свої родинні або шлюбні відносини із спадкодавцем;

• фактичний вступ в управління або володіння спадщиною у встановлені законом строки.

При спадкуванні за законом до спадкування закликаються ті особи, яких законодавець називає спадкоємцями. Тобто в цьому випадку спад­кове майно розподіляється між особами, які зазначені як спадкоємці у відповідних статтях ЦК. Такі особи називаються законними спадкоєм­цями, або колом спадкоємців за законом.

Держава (інші особи публічного права) за загальним правилом не визнається законним спадкоємцем фізичної особи. Лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадку­вання, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може переходити у власність особи публічного права - тери­торіальної громади за місцем відкриття спадщини. Для цього суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого само­врядування, яка подається після спливу одного року після відкриття спадщини (ст. 1277 ЦК України).

Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черги. Спадкоємцями першої черги є: діти (в тому числі й усиновлені), дружина (чоловік), батьки (в тому числі усиновителі), а також дитина, яка народилася після смерті спадкодавця. До спадкоємців другої черги належать брати, сестри, дід, баба померлого. Третю чергу право на спа­дкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четвер­ту - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини.

П'яту чергу спадкоємців становлять інші родичі спадкодавці до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого сту­пеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. До спадкоємців п'ятої черги належать також утриманці померлого (тобто непрацездатні і не повнолітні особи), які не були членами його сім'ї, але протягом п'яти років одержували від спад­кодавця матеріальну допомогу яка була для них єдиним або основним джерелом засобів існування

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.(ст.1267ЦК)

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкуван­ня може бути змінена нотаріально посвідченим договором: заінтересова­них спадкоємців, укладеним після відкриття спадщині Водночас цей дого­вір не може порушувати прав спадкоємця, яки не бере в ньому участі, а також спадкоємця, який має право обов'язкову частку спадщини.

Черговість спадкування може бути змінена і за рішенням суду. Так, фізична особа, яка протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві який через похи­лий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, може вимагати в судовому порядку визнання за не права на спадкування ра­зом із спадкоємцями тієї черги, яка право на спадкування.

Спадкоємці, які протягом року до часу відкриття спадщині прожи­вали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Спадкування за правом представлення має місце, коли спадко­ємець, який закликався б до спадщини, помер до її відкриття. За цих об­ставин до спадщини закликають особи, які заступають місце померлого спадкоємця (представляють його).

Спадкування за правом представлення можливе лише при спадкуван­ні за законом. За правом представлення спадкують: внуки, правнуки спад­кодавця - частку спадщини, яка б належала б їхнім батькам чи бабі з ді­дом, якби вони були живими на момент відкриття спадщини; прабаба і прадід - частку, яка б належала за законом їхнім дітям; племінники спадкодавці — частку, яка б належала за законом їхнім батькам; двоюрідні брати і сестри спадкодавця - частку, яка б належала б їхнім батькам.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.