
- •1.2. Зобов'язальні правовідносини. Суб'єкти зобов'язальних правовідносин.
- •3. Поняття та основні риси цивільно-правового зобов’язання.
- •4. Класифікація зобов'язань.
- •5. Підстави виникнення зобов'язань.
- •6. Суб'єкти зобов'язання. Множинність осіб в зобов’язанні.
- •7. Виконання зобов’язань з множинністю осіб.
- •8. Зміна зобов'язань. Заміна осіб в зобов'язанні
- •9. Поняття припинення зобов'язання та способів припинення зобов'язань.
- •10. Поняття та принципи виконання зобов'язань.
- •11. Поняття та функції цивільно-правового договору.
- •12. Класифікація цивільно-правових договорів.
- •13. Реалізація принципу свободи договору.
- •14. Зміст цивільно-правового договору, як юридичного факту.
- •15. Укладення договорів. Стадії укладення договорів.
- •16. Виконання договорів. Принципи виконання договорів.
- •17. Форма цивільно-правового договору.
- •18. Момент укладення цивільно-правового договору.
- •19. Зміна та розірвання цивільно-правового договору: підстави та правові наслідки.
- •20. Одностороння відмова від договору. Правові наслідки.
- •21. Загальна характеристика способів забезпечення зобов'язань.
- •22. Неустойка, як спосіб забезпечення зобов'язання. Форми та види неустойки. Збільшення та зменшення розміру неустойки.
- •23. Поняття, функції та сфера застосування застави.
- •24. Види застави за законодавством України.
- •25. Завдаток, як забезпечувальний засіб у зобов’язальних правовідносинах. Відмежування завдатку від авансу. Функції завдатку
- •26. Поняття поруки. Особливості відповідальності поручителя.
- •2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
- •3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарне, якщо інше не встановлено договором поруки.
- •27. Поняття та загальна характеристика гарантії, як способу забезпечення виконання зобов'язань. Відмежування гарантії від поруки.
- •28. Утримання, як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •29. Поняття та підстави цивільно-правової відповідальності.
- •30. Деліктна і договірна відповідальність. Порівняльна характеристика.
- •31. Загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •32. Порука і гарантія , як засоби забезпечення зобов’язань. (див. Пит. 26, 27)
- •33.Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу. Особливості правового регулювання.
- •34. Договір поставки. Загальна характеристика. Особливості укладання міжнародного договору поставки товарів.
- •35. Загальна характеристика договору постачання енергетичними і іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •36. Договір міни (бартеру).
- •37. Договір дарування. Види дарування.
- •38. Формування концепції договору найму (оренди).
- •39. Поняття і види майнового найму (оренди).
- •40. Договір оренди землі за цивільним законодавством України
- •41. Договір прокату.
- •42. Загальна характеристика договору лізингу. Види лізингу.
- •43. Договір позички. Поняття, ознаки, предмет, істотні умови, основні права і обов'язки сторін за договором позички.
- •44. Договір оренди державного (комунального) майна. Загальна характеристика. Особливості правового регулювання. Зміст договору.
- •45. Найм житлового приміщення. Види договору найму житлового приміщення. Правове регулювання.
- •46. Соціальний найм житла. Правове регулювання.
- •1. Поняття соціального найму житла
- •2. Різновиди соціального найму житла, мета
- •3. Юридична характеристика
- •4. Суб'єкти житлових правовідносин, що виникають із договору соціального найму житла
- •47. Договори про виконання робіт в цк України.
- •48. Поняття та ознаки договору підряду. Відмежування його від трудового договору, договору поставки та договорів про надання послуг.
- •49. Сторони договору підряду. Множинність осіб у договорі підряду та залучення для виконання договору третіх осіб.
- •50. Відповідальність за договором підряду. Ризик у підрядних відносинах.
- •51. Поняття та ознаки договору будівельного підряду. Зміст договору. Особливості оформлення. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •52. Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт.
- •53. Побутовий підряд. Загальна характеристика, сторони, форма, зміст договору, гарантії прав замовника.
- •2. Договір побутового підряду є публічним договором.
- •3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
- •54. Договори про надання послуг у цк України. Поняття та правова природа.
- •55. Система договорів, що опосередковують перевезення в цк України.
- •56. Договір перевезення пасажира та багажу. Правове регулювання. Загальна характеристика договору. Права та обов'язки сторін.
- •57. Поняття та ознаки договору перевезення вантажу. Правове регулювання. Особливості укладання. Зміст договору.
- •58. Договір морського круїзу. Правове регулювання. Зміст договору.
- •59. Договір перевезення вантажу морським транспортом. Правове регулювання. Форма та зміст договору.
- •60. Довгостроковий договір у перевізних відносинах.
- •61. Загальна характеристика договору фрахтування (чартеру). Сфера застосування договору фрахтування. Особливості укладання.
- •62. Договір транспортного експедирування. Загальна характеристика
- •63. Договір зберігання. Загальна характеристика договору, сторони, форма договору. Основні права й обов'язки сторін за договором зберігання.
- •64. Правове регулювання зберігання на товарному складі. Особливості укладання договору складського зберігання. Складські документи.
- •65. Договір доручення, як юридичний факт. Зміст доручення. Виконання договору доручення.
- •66. Загальна характеристика договору страхування. Види та форми страхування за цивільним законодавством України.
- •67. Договір позики. Загальна характеристика. Права та обов’язки сторін за договором позики.
- •68. Поняття та ознаки кредитного договору. Співвідношення кредитного договору та договору позики. Форма кредитного договору. Права та обов'язки сторін за кредитним договором.
- •69. Поняття та види договорів щодо розпорядження майновим правами інтелектуальної власності.
- •70. Недоговірні зобов'язання. Види недоговірних зобов’язань.
- •71. Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди.
- •72. Зобов'язання із завдання шкоди. Деліктна відповідальність: поняття, зміст, підстави.
- •73. Склад цивільного правопорушення. Презумпція вини в цивільному праві.
- •74. Поняття та види шкоди в цивільному праві.
- •75. Поняття спадкування. Суб’єктний склад спадкових правовідносин.
- •76. Поняття спадщини. Відкриття спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
- •77. Спадкування за заповітом. Поняття та форма заповіту. Зміст заповіту. Обмеження свободи заповідальних розпоряджень. Обов'язкова частка у спадщині.
- •78. Спадкування за законом. Черговість спадкування. Порядок закликання до спадкування за законом. Спадкування за правом представлення.
- •79.Здійснення права на спадкування. Прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини. Поняття спадкової трансмісії.
- •80. Спадковий договір. Поняття, зміст, форма договору.
- •81. Поняття, предмет та метод сімейного права.
- •2. Метод сімейного права
- •82. Сімейні правовідносини. Елементи сімейних правовідносин: суб’єкти, об’єкти та зміст. Поняття сім’ї.
- •3. Суб'єкти, об'єкти і зміст сімейних правовідносин
- •83. Принципи сімейного права.
- •84. Правове регулювання усиновлення за сімейним та цивільним законодавством України.
- •85. Опіка та піклування в сімейному праві.
- •86. Недійсність шлюбу. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •87. Правовий статус дитини. Визначення походження дитини.
- •1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
- •2. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
- •88. Позбавлення батьківських прав. Правові наслідки позбавлення
- •89. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •90. Аліментні правовідносини. Суб’єкти аліментних правовідносин. Умови та порядок стягнення аліментів на дітей.
68. Поняття та ознаки кредитного договору. Співвідношення кредитного договору та договору позики. Форма кредитного договору. Права та обов'язки сторін за кредитним договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК). Правове регулювання договору кредиту здійснюється гл.71 ЦК, ЗУ "Про банки і банківську діяльність", "Про іпотеку" тощо. Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний. Сторонами договору є кредитодавець та позичальник. Кредитодавцем за договором кредиту, насамперед, може бути банк. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитніустанови, що мають ліцензію НБУ, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів, що є у суспільстві. Предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти, але в жодному разі не речі. Кредит - це грошові кошти, що надано за кредитним договором банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. Закон визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість. Якщо позичальником є суб'єкти господарської діяльності, то вони можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Якщо позичальником є фіз. особа, то кредит може бути надано лише у формі споживчого кредиту та тільки у національній грошовій одиниці. Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів із позичкового рахунка як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами НБУ, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції та в інших передбачених чинним законодавством України та нормативно-правовими актами НБУ випадках. Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших чинників.
У разі неможливості позичальником сплатити борг його стягують із гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку. Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за його користування здійснюється у черговості, яку встановлюють сторони під час укладання угоди про надання кредиту. У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій), якщо немає домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором. Окрім банків кредитодавцем може виступати й інша фінансова установа, яка відповідно до законодавства України може надавати кредити (зокрема, кредитна спілка - неприбуткова організація, заснована фіз. особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки). Форма договору: письмова. Зміст договору кредиту становлять права та обов'язки сторін. Основним обов'язком кредитодавця є надання грошових коштів (кредиту) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором. Позичальник, своєю чергою, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
3.1 Загальні риси кредитного договору та договору позики У юридичній літературі при розгляді проблеми визначення правової природи кредитного договору та його кваліфікації прийнято порівнювати кредитний договір з договором позики. Деякі автори знаходять подібність зазначених договорів та підкреслюють їх загальні риси, інші, навпаки, акцентують увагу на наявних розбіжностях між цими договорами. На основі такого аналізу робляться висновки або про самостійне характері кредитного договору в системі цивільно-правових договорів, або про те, що кредитний договір є різновидом договору позики. Щоправда, в окремих випадках відповідний аналіз співвідношення кредитного договору та договору позики призводить авторів і до більш оригінальних висновків. Наприклад, на думку Р.І. Карімулліна [26], "в російському цивільному праві договір позики та кредитний договір мають щонайменше три загальних ознаки. Справді, і перехід права власності на предмет договору, і угода про повернення отриманого позичальником капіталу, і триває характер правовідносин сторін - все це безумовні атрибути не лише кредитного договору, але і договору позики. Разом з тим останній має більш широкий суб'єктним (у ролі позикодавця виступають не тільки кредитні організації) і предметним (предметом позики служать не тільки гроші) розчинами, а також вільний від неодмінного включення до зміст умови про сплату винагороди ... З урахуванням викладеного, - укладає Р. І. Карімуллин, - характерні ознаки кредитного договору дозволяють зробити тільки один висновок про його співвідношенні з договором позики. Російське цивільне право розглядає кредитний договір як особливий різновид договору позики ". До такого ж висновку (про те, що кредитний договір є різновидом договору позики) приходять і деякі інші автори. Не менше число прихильників має і позиція визнання кредитного договору самостійним цивільно-правовим договором. Так, Е.А. Павлодский [27] пише: "Цивільному законодавству відомі два самостійних договору - позики та кредиту (гл. 42 ЦК). Ці договори мають багато спільного ... Проте дані договори мають і суттєві відмінності, що спонукало законодавця до роздільного регулювання відносин, що випливають з договору позики та кредиту ". Е.А. Суханов [28], відзначаючи, що "кредитний договір і за суб'єктним складом, і за предметом має більш вузьку сферу застосування, ніж договір позики", робить висновок про те, що кредитний договір "є особливою, самостійною різновидом договору позики". Л.Г. Єфімова [29], виявивши шість відмінностей правового режиму кредитного договору та договору позики, тим не менш прийшла до висновку, "що практично всі особливості правового режиму кредитного договору можна так чи інакше підвести під приватний випадок договору позики, за винятком одного. Договір позики є традиційно реальним договором, а кредитний договір сконструйований чинним ГК РФ як консенсуальної ". Розглядаючи способи вирішення цієї проблеми, сама Л.Г. Єфімова дотримується того погляду, що "можна сконструювати консенсуальним різновид договору позики. Цим шляхом пішов чинний ЦК РФ, передбачивши кілька таких договорів: кредитний договір, договір комерційного кредиту і договір товарного кредиту". Загальний же висновок Л.Г. Ефімової щодо правової природи кредитного договору полягає в тому, "що кредитний договір є консенсуальним комерціалізованої різновид договору позики". На наш погляд, порівняльний аналіз договору позики і кредитного договору з метою виявлення подібності і відмінностей між ними страждає певним методологічним вадою: кредитний договір належить до договору позики як вид до роду, а наявність родовідових зв'язків передбачає, що поняття, що відносяться до виду, маючи в своєму розпорядженні усіма основними характерними рисами роду, одночасно має деякі специфічні ознаки, які й дозволяють виділити його в окремий вид родового поняття. Дійсно, кредитний договір (вид) володіє всіма основними рисами договору позики (рід): з нього виникає зобов'язання позичальника повернути кредитору грошову суму, рівну отриманої. 3.2 Відмінні риси договору позики і кредитного договору Кредитні відносини є спеціальною різновидом позикових відносин, і як наслідок, правове регулювання кредитного договору та договору позики дуже схоже. Однак, незважаючи на схожість, є і ряд суттєвих відмінностей. По-перше, договір позики реальний, тоді як кредитний договір консенсуальний. По-друге, предметом позики виступає виключно валюта Російської Федерації або інші речі, які визначаються родовими ознаками, тоді як у кредитних відносинах предметом кредиту може бути валюта РФ або іноземна валюта. Предметом договору позики не може виступати іноземна валюта в силу того, що операції з іноземною валютою можуть здійснювати лише уповноважені банки, і з іншого боку на відміну від кредиту, предметом позики можуть виступати інші речі, відмінні від грошей, які визначаються родовими ознаками. Предметом договору позики не може бути індивідуально визначена річ в силу того, що не можна передати у власність річ, визначену індивідуальними ознаками з умовами повернення точно такий же речі в майбутньому. Дана конструкція передбачена у Цивільному кодексі України. РФ як договір безоплатного користування (позички) По-третє, умова про процентну ставку за договором позики є не суттєвим. На відміну від кредитного договору, договір позики може бути безпроцентним. Договір позики може бути оплатним, але без вказівки розміру процентної ставки в тексті договору. У цьому випадку, відповідно [30] процентна ставка визначається ставкою рефінансування в місці проживання чи перебування Кредитора на день сплати позичальником суми боргу або його відповідної частини. По-четверте, як вказує Вищий Арбітражний суд діяльність з надання процентних позик не повинна носити систематичний характер та мати характер виключної діяльності. В іншому випадку даний вид діяльності слід кваліфікувати як банківську діяльність, а, отже, за відсутності ліцензії на банківську діяльність - діяльність, здійснювану без наявності спеціального дозволу (ліцензії). По-п'яте, На відміну від кредитного договору за договором позики займодавцем може виступати будь-який суб'єкт цивільного права. По-шосте, договір позики на відміну від кредитного договору односторонньо зобов'язуючий. По-сьоме, Якщо кредитним договором передбачена прямо його форма - проста письмова, то договір позики може бути укладений в іншій формі, відмінній від письмової. Недотримання простої письмової форми договору позики не тягне його недійсність, а за загальним правилом, в силу [31] РФ, позбавляє права сторін посилатися на показання свідків на підтвердження угоди та її умов. З іншого боку, для договору позики передбачена кваліфікована форма його укладення у ст.ст. 815,816 ЦК. РФ: шляхом видачі векселя або емітування облігацій. З урахуванням викладеного характерні ознаки кредитного договору дозволяють зробити тільки один висновок про його співвідношенні з договором позики. Російське цивільне право розглядає кредитний договір як особливий різновид договору позики. Але все ж, роздільне регулювання відносин, що випливають з договорів позики, і кредиту пояснюються істотним розходженням: кредитний договір передбачає наявність особливого кредитора і він завжди відшкодувальний.