
- •1.2. Зобов'язальні правовідносини. Суб'єкти зобов'язальних правовідносин.
- •3. Поняття та основні риси цивільно-правового зобов’язання.
- •4. Класифікація зобов'язань.
- •5. Підстави виникнення зобов'язань.
- •6. Суб'єкти зобов'язання. Множинність осіб в зобов’язанні.
- •7. Виконання зобов’язань з множинністю осіб.
- •8. Зміна зобов'язань. Заміна осіб в зобов'язанні
- •9. Поняття припинення зобов'язання та способів припинення зобов'язань.
- •10. Поняття та принципи виконання зобов'язань.
- •11. Поняття та функції цивільно-правового договору.
- •12. Класифікація цивільно-правових договорів.
- •13. Реалізація принципу свободи договору.
- •14. Зміст цивільно-правового договору, як юридичного факту.
- •15. Укладення договорів. Стадії укладення договорів.
- •16. Виконання договорів. Принципи виконання договорів.
- •17. Форма цивільно-правового договору.
- •18. Момент укладення цивільно-правового договору.
- •19. Зміна та розірвання цивільно-правового договору: підстави та правові наслідки.
- •20. Одностороння відмова від договору. Правові наслідки.
- •21. Загальна характеристика способів забезпечення зобов'язань.
- •22. Неустойка, як спосіб забезпечення зобов'язання. Форми та види неустойки. Збільшення та зменшення розміру неустойки.
- •23. Поняття, функції та сфера застосування застави.
- •24. Види застави за законодавством України.
- •25. Завдаток, як забезпечувальний засіб у зобов’язальних правовідносинах. Відмежування завдатку від авансу. Функції завдатку
- •26. Поняття поруки. Особливості відповідальності поручителя.
- •2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
- •3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарне, якщо інше не встановлено договором поруки.
- •27. Поняття та загальна характеристика гарантії, як способу забезпечення виконання зобов'язань. Відмежування гарантії від поруки.
- •28. Утримання, як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •29. Поняття та підстави цивільно-правової відповідальності.
- •30. Деліктна і договірна відповідальність. Порівняльна характеристика.
- •31. Загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •32. Порука і гарантія , як засоби забезпечення зобов’язань. (див. Пит. 26, 27)
- •33.Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу. Особливості правового регулювання.
- •34. Договір поставки. Загальна характеристика. Особливості укладання міжнародного договору поставки товарів.
- •35. Загальна характеристика договору постачання енергетичними і іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •36. Договір міни (бартеру).
- •37. Договір дарування. Види дарування.
- •38. Формування концепції договору найму (оренди).
- •39. Поняття і види майнового найму (оренди).
- •40. Договір оренди землі за цивільним законодавством України
- •41. Договір прокату.
- •42. Загальна характеристика договору лізингу. Види лізингу.
- •43. Договір позички. Поняття, ознаки, предмет, істотні умови, основні права і обов'язки сторін за договором позички.
- •44. Договір оренди державного (комунального) майна. Загальна характеристика. Особливості правового регулювання. Зміст договору.
- •45. Найм житлового приміщення. Види договору найму житлового приміщення. Правове регулювання.
- •46. Соціальний найм житла. Правове регулювання.
- •1. Поняття соціального найму житла
- •2. Різновиди соціального найму житла, мета
- •3. Юридична характеристика
- •4. Суб'єкти житлових правовідносин, що виникають із договору соціального найму житла
- •47. Договори про виконання робіт в цк України.
- •48. Поняття та ознаки договору підряду. Відмежування його від трудового договору, договору поставки та договорів про надання послуг.
- •49. Сторони договору підряду. Множинність осіб у договорі підряду та залучення для виконання договору третіх осіб.
- •50. Відповідальність за договором підряду. Ризик у підрядних відносинах.
- •51. Поняття та ознаки договору будівельного підряду. Зміст договору. Особливості оформлення. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •52. Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт.
- •53. Побутовий підряд. Загальна характеристика, сторони, форма, зміст договору, гарантії прав замовника.
- •2. Договір побутового підряду є публічним договором.
- •3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
- •54. Договори про надання послуг у цк України. Поняття та правова природа.
- •55. Система договорів, що опосередковують перевезення в цк України.
- •56. Договір перевезення пасажира та багажу. Правове регулювання. Загальна характеристика договору. Права та обов'язки сторін.
- •57. Поняття та ознаки договору перевезення вантажу. Правове регулювання. Особливості укладання. Зміст договору.
- •58. Договір морського круїзу. Правове регулювання. Зміст договору.
- •59. Договір перевезення вантажу морським транспортом. Правове регулювання. Форма та зміст договору.
- •60. Довгостроковий договір у перевізних відносинах.
- •61. Загальна характеристика договору фрахтування (чартеру). Сфера застосування договору фрахтування. Особливості укладання.
- •62. Договір транспортного експедирування. Загальна характеристика
- •63. Договір зберігання. Загальна характеристика договору, сторони, форма договору. Основні права й обов'язки сторін за договором зберігання.
- •64. Правове регулювання зберігання на товарному складі. Особливості укладання договору складського зберігання. Складські документи.
- •65. Договір доручення, як юридичний факт. Зміст доручення. Виконання договору доручення.
- •66. Загальна характеристика договору страхування. Види та форми страхування за цивільним законодавством України.
- •67. Договір позики. Загальна характеристика. Права та обов’язки сторін за договором позики.
- •68. Поняття та ознаки кредитного договору. Співвідношення кредитного договору та договору позики. Форма кредитного договору. Права та обов'язки сторін за кредитним договором.
- •69. Поняття та види договорів щодо розпорядження майновим правами інтелектуальної власності.
- •70. Недоговірні зобов'язання. Види недоговірних зобов’язань.
- •71. Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди.
- •72. Зобов'язання із завдання шкоди. Деліктна відповідальність: поняття, зміст, підстави.
- •73. Склад цивільного правопорушення. Презумпція вини в цивільному праві.
- •74. Поняття та види шкоди в цивільному праві.
- •75. Поняття спадкування. Суб’єктний склад спадкових правовідносин.
- •76. Поняття спадщини. Відкриття спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
- •77. Спадкування за заповітом. Поняття та форма заповіту. Зміст заповіту. Обмеження свободи заповідальних розпоряджень. Обов'язкова частка у спадщині.
- •78. Спадкування за законом. Черговість спадкування. Порядок закликання до спадкування за законом. Спадкування за правом представлення.
- •79.Здійснення права на спадкування. Прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини. Поняття спадкової трансмісії.
- •80. Спадковий договір. Поняття, зміст, форма договору.
- •81. Поняття, предмет та метод сімейного права.
- •2. Метод сімейного права
- •82. Сімейні правовідносини. Елементи сімейних правовідносин: суб’єкти, об’єкти та зміст. Поняття сім’ї.
- •3. Суб'єкти, об'єкти і зміст сімейних правовідносин
- •83. Принципи сімейного права.
- •84. Правове регулювання усиновлення за сімейним та цивільним законодавством України.
- •85. Опіка та піклування в сімейному праві.
- •86. Недійсність шлюбу. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •87. Правовий статус дитини. Визначення походження дитини.
- •1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
- •2. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
- •88. Позбавлення батьківських прав. Правові наслідки позбавлення
- •89. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •90. Аліментні правовідносини. Суб’єкти аліментних правовідносин. Умови та порядок стягнення аліментів на дітей.
64. Правове регулювання зберігання на товарному складі. Особливості укладання договору складського зберігання. Складські документи.
оварний склад — це організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності. Отже, товарнийсклад є суб'єктом господарювання, що надає послуги на засадах підприємницької діяльності. Прикладом товарних складів, що здійснюють зберігання зерна (суб'єктами зберігання зерна), є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства) та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у процесі зберігання зерна (ч. 1 ст. 7 Закону України від 4 липня 2002 р. «Про зерно та ринок зерна в Україні»1). Товарний склад визнається складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або виданого суб'єкту господарювання дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи — товароволодільця. Так, згідно зі ст. 25 «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.
Як випливає з ч. З ст. 294 ГК, правовою підставою зберігання товарів у товарному складі є договір складськогозберігання. Згідно зі ст. 957 ЦК за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Отже, сторонами договору складського зберігання є товарний склад і поклажодавець (товароволоділець). Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Наприклад, публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України, є договір складського зберігання зерна (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»). Частина 3 ст. 957 ЦК вимагає, щоб договір складського зберігання укладався у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом. Згідно з ч. 1 ст. 961 ЦК товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлені Порядком випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 р. № 510 «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно»1. Цією ж постановою затверджено форму договору складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються положення статей 957—966 ЦК України.
Стаття 957. Договір складського зберігання
За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом. 1. Договір складського зберігання є одним із видів договору зберігання і на нього поширюється більшість загальних положень договору зберігання. Він виділяється за суб'єктним складом, змістом, та оформленням, які у свою чергу зумовлені зберіганням товарної маси, для прискорення та спрощення товарного обігу. У частині 1 коментованої статті визначається, що договір складського зберігання — договір, відповідно до якого товарний склад (зберігай) зобов'язується за винагороду зберігати товари, передані йому поклажодавцем, і повернути ці товари у схоронності. Наведене визначення дозволяє виділити три неодмінні ознаки даного виду договору зберігання. Перша — особливий предмет, яким служать «товари». Крім зазначеного вже вище, це дає можливість використовувати у відповідній якості речі як індивідуально визначені, так і родові, тобто, поширити на відповідні відносини залежно від обставин режим звичайного і більш властивого складу іррегулярного збереження. Друга — особливий суб'єктний склад. Пов'язує можливість участі в договорі в ролі зберігана зі здійсненням визначеної підприємницької діяльності. Необхідно враховувати, що договори зберігання на товарному складі можуть бути пов'язані з двома видами діяльності. Мається на увазі зберігання, а також реалізація товарів. Тому, в принципі, можливий варіант, при якому здійснення зберігачем правочинів за розпорядженням товарами виявляється за межами його спеціальної правоздатності. Варто мати на увазі також і те, що деякі види збережених товарів можуть виявитися точно так само за межами виданої складу ліцензії. Контрагентами товарного складу в розглянутому договорі можуть бути лише ті, для кого передані на збереження речі є товаром, тобто такими речами, продаж яких поклажо-давці можуть здійснювати в рамках своєї підприємницької діяльності. Тільки в такому випадку на них може поширитися передбачений у параграфі 2 глави 66 ЦК порядок, включаючи можливість оформлення відносин по збереженню товарів розпорядницькими документами, а також наділення товарного складу правом реалізовувати товари, що знаходяться на збереженні, та ін. В усіх інших випадках зберігання на товарному складі повинне здійснюватися винятково в режимі звичайного збереження. І відповідно на них повинні поширюватися загальні положення про зберігання. Третя ознака договору складського збереження полягає в тому, що відповідні послуги здійснюються товарним складом за винагороду. Тим самим оплатність договору складського зберігання не поширюється на випадок, передбачений імперативною нормою, а є ознакою складського зберігання. Відносини по безоплатному зберіганню навіть тоді, коли відповідні послуги надаються товарним складом, знаходяться поза межами регулювання параграфа 2 глави 66 ЦК. Договір складського зберігання слід віднести до публічних договорів, оскільки він повинен укладатися з будь-ким, хто цього побажає, та на однакових для всіх умовах. Договір зберігання на товарному складі повинен бути укладеним у письмовій формі. Відповідно до п. З ст. 957 ЦК така форма вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом. У свою чергу, ст. 961 ЦК, містить перелік таких документів. Він включає подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складську квитанцію. Усі ці документи, хоча і закріплюють самі по собі волю тільки однієї сторони — збері-гача, прирівнюються до письмової форми договору, тому що друга сторона — поклажода-вець виражає, у свою чергу, власну волю укласти договір шляхом прийняття відповідного документа в обмін на передані на збереження товари.