64. Правове регулювання зберігання на товарному складі. Особливості укладання договору складського зберігання. Складські документи.

оварний склад — це організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності. Отже, товарнийсклад є суб'єктом господарювання, що надає послуги на засадах підприємницької діяльності. Прикладом товарних складів, що здійснюють зберігання зерна (суб'єктами зберігання зерна), є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства) та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у процесі зберігання зерна (ч. 1 ст. 7 Закону України від 4 липня 2002 р. «Про зерно та ринок зерна в Україні»1). Товарний склад визнається складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або виданого суб'єкту господарювання дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи — товароволодільця. Так, згідно зі ст. 25 «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.

Як випливає з ч. З ст. 294 ГК, правовою підставою зберігання товарів у товарному складі є договір складськогозберігання. Згідно зі ст. 957 ЦК за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Отже, сторонами договору складського зберігання є товарний склад і поклажодавець (товароволоділець). Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Наприклад, публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України, є договір складського зберігання зерна (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»). Частина 3 ст. 957 ЦК вимагає, щоб договір складського зберігання укладався у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом. Згідно з ч. 1 ст. 961 ЦК товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлені Порядком випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 р. № 510 «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно»1. Цією ж постановою затверджено форму договору складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються положення статей 957—966 ЦК України.

Стаття 957. Договір складського зберігання

За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату збе­рігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова фор­ма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття това­ру на товарний склад посвідчене складським документом. 1. Договір складського зберігання є одним із видів договору зберігання і на нього по­ширюється більшість загальних положень договору зберігання. Він виділяється за суб'єкт­ним складом, змістом, та оформленням, які у свою чергу зумовлені зберіганням товарної маси, для прискорення та спрощення товарного обігу. У частині 1 коментованої статті визначається, що договір складського зберігання — до­говір, відповідно до якого товарний склад (зберігай) зобов'язується за винагороду зберігати товари, передані йому поклажодавцем, і повернути ці товари у схоронності. Наведене ви­значення дозволяє виділити три неодмінні ознаки даного виду договору зберігання. Перша — особливий предмет, яким служать «товари». Крім зазначеного вже вище, це дає можливість використовувати у відповідній якості речі як індивідуально визначені, так і родові, тобто, поширити на відповідні відносини залежно від обставин режим звичайного і більш властивого складу іррегулярного збереження. Друга — особливий суб'єктний склад. Пов'язує можливість участі в договорі в ролі зберігана зі здійсненням визначеної підприємницької діяльності. Необхідно враховувати, що договори зберігання на товарному складі можуть бути пов'язані з двома видами діяльності. Мається на увазі зберігання, а також реалізація това­рів. Тому, в принципі, можливий варіант, при якому здійснення зберігачем правочинів за розпорядженням товарами виявляється за межами його спеціальної правоздатності. Варто мати на увазі також і те, що деякі види збережених товарів можуть виявитися точно так само за межами виданої складу ліцензії. Контрагентами товарного складу в розглянутому договорі можуть бути лише ті, для кого передані на збереження речі є товаром, тобто такими речами, продаж яких поклажо-давці можуть здійснювати в рамках своєї підприємницької діяльності. Тільки в такому ви­падку на них може поширитися передбачений у параграфі 2 глави 66 ЦК порядок, включа­ючи можливість оформлення відносин по збереженню товарів розпорядницькими доку­ментами, а також наділення товарного складу правом реалізовувати товари, що знаходяться на збереженні, та ін. В усіх інших випадках зберігання на товарному складі повинне здій­снюватися винятково в режимі звичайного збереження. І відповідно на них повинні поши­рюватися загальні положення про зберігання. Третя ознака договору складського збереження полягає в тому, що відповідні послуги здійснюються товарним складом за винагороду. Тим самим оплатність договору складсько­го зберігання не поширюється на випадок, передбачений імперативною нормою, а є озна­кою складського зберігання. Відносини по безоплатному зберіганню навіть тоді, коли від­повідні послуги надаються товарним складом, знаходяться поза межами регулювання па­раграфа 2 глави 66 ЦК. Договір складського зберігання слід віднести до публічних договорів, оскільки він повинен укладатися з будь-ким, хто цього побажає, та на однакових для всіх умовах. Договір зберігання на товарному складі повинен бути укладеним у письмовій формі. Відповідно до п. З ст. 957 ЦК така форма вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом. У свою чергу, ст. 961 ЦК, містить перелік таких документів. Він включає подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складську квитанцію. Усі ці документи, хоча і закріплюють самі по собі волю тільки однієї сторони — збері-гача, прирівнюються до письмової форми договору, тому що друга сторона — поклажода-вець виражає, у свою чергу, власну волю укласти договір шляхом прийняття відповідного документа в обмін на передані на збереження товари.