60. Довгостроковий договір у перевізних відносинах.

Перевізник і власник (володілець) вантажу при необхідності здійснення систе­матичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (власник) вантажу — передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлю­ються обсяги, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання ванта­жу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення. 1. Правовою формою довгострокових договорів у транспортному законодавстві, за допомогою якої регулюються взаємини сторін у процесі організації перевезень вантажів, є договір про організацію перевезень вантажів. Раніше подібні договори застосовувалися при взаєминах відправників вантажу з транспортними підприємствами під різними найменуваннями і регулювалися транспортними статутами (наприклад, річний договір на автомобільному транспорті, навігаційний — на внутрішньому водному транспорті). Слід зазначити, що система тривалих (довгострокових) договорів одержала широке поширення на транспорті на початку 30-х рр., коли поруч постанов Уряду було передбачено укладення органами транспорту і їх клієнтурою прямих договорів на перевезення вантажів. Застосування таких договорів у той період і їхня роль на окремих видах транспорту були трохи різні, але їх укладення мало одну мету: врегулювати такі взаємини сторін, що, з огляду на специфіку окремих видів транспорту, не одержали достатнього нормативного дозволу, а також забезпечити виконання плану перевезень. Тому там, де взаємини сторін із перевезення вантажів детально регулювалися в нормативному порядку (наприклад, на за­лізничному транспорті), такі договори не застосовувалися. Навпаки, на автомобільному транспорті, де перевезення вантажів (при великому їхньо­му обсязі) не були досить деталізовані, укладення таких договорів було необхідним засо­бом врегулювання взаємин сторін з організації і виконання перевезень вантажів. 2. Коментована стаття передбачає, що перевізники і вантажовласники при необхідності здійснення систематичних перевезень вантажів можуть укладати довгострокові договори про організацію перевезень, у яких визначаються обсяги, строки та інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови організації перевезень. У цих договорах може бути встановлена і відповідальність за порушення передбачених у них зобов'язань. Основна мета подібних договорів на різних видах транспорту — врегулювати в ході перевіз­ного процесу такі взаємини сторін, що не одержали достатнього нормативного дозволу, а також сприяти виконанню перевізного процесу на даний період. Завдяки укладенню довгострокового договору про організацію перевезень забезпечується чітка координація діяльності всіх учасни­ків транспортного процесу: відправника вантажу, перевізника, вантажоодержувача. Взаємовигідні домовленості створюють основу партнерських відносин зацікавлених сторін і є свого роду гарантією дотримання сторонами добровільно взятих на себе зобов'я­зань, пов'язаних з майбутніми перевезеннями вантажів. Встановлення в довгостроковому договорі яких-небудь положень з приводу специфічних умов перевезення вантажів звіль­няє сторони на весь період дії цього договору від необхідності знову погоджувати ці умови при укладенні конкретного договору перевезення. Таким чином, довгостроковий договір сприяє досягненню стійкості у відносинах перевізника і клієнтури, усуває непотрібні роз­біжності між ними при укладенні і виконанні конкретних договорів перевезення. У той же час слід мати на увазі, що укладення довгострокових договорів про організацію перевезень не є обов'язковим для сторін. Сторони — перевізник і вантажовласник — лише при спіль­ній згоді можуть укласти подібний договір. Тому при відмовленні однієї зі сторін укласти такий договір інша сторона не вправі через суд вимагати його укладення. Довгостроковий договір про організацію перевезень вантажів укладається в письмовій формі, при цьому сторони самі визначають (залежно від обсягів перевезення вантажів), на який строк вони будуть укладати такий договір. Варто мати на увазі, що укладення догово­ру про організацію перевезень вантажів не звільняє відправника вантажу від представлен­ня заявки на перевезення вантажів у порядку і строки, передбачені транспортними кодек­сами і статутами. Цей договір не заміняє договір на перевезення конкретного вантажу, но­сить консенсуальний, взаємний характер.