
- •1.2. Зобов'язальні правовідносини. Суб'єкти зобов'язальних правовідносин.
- •3. Поняття та основні риси цивільно-правового зобов’язання.
- •4. Класифікація зобов'язань.
- •5. Підстави виникнення зобов'язань.
- •6. Суб'єкти зобов'язання. Множинність осіб в зобов’язанні.
- •7. Виконання зобов’язань з множинністю осіб.
- •8. Зміна зобов'язань. Заміна осіб в зобов'язанні
- •9. Поняття припинення зобов'язання та способів припинення зобов'язань.
- •10. Поняття та принципи виконання зобов'язань.
- •11. Поняття та функції цивільно-правового договору.
- •12. Класифікація цивільно-правових договорів.
- •13. Реалізація принципу свободи договору.
- •14. Зміст цивільно-правового договору, як юридичного факту.
- •15. Укладення договорів. Стадії укладення договорів.
- •16. Виконання договорів. Принципи виконання договорів.
- •17. Форма цивільно-правового договору.
- •18. Момент укладення цивільно-правового договору.
- •19. Зміна та розірвання цивільно-правового договору: підстави та правові наслідки.
- •20. Одностороння відмова від договору. Правові наслідки.
- •21. Загальна характеристика способів забезпечення зобов'язань.
- •22. Неустойка, як спосіб забезпечення зобов'язання. Форми та види неустойки. Збільшення та зменшення розміру неустойки.
- •23. Поняття, функції та сфера застосування застави.
- •24. Види застави за законодавством України.
- •25. Завдаток, як забезпечувальний засіб у зобов’язальних правовідносинах. Відмежування завдатку від авансу. Функції завдатку
- •26. Поняття поруки. Особливості відповідальності поручителя.
- •2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
- •3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарне, якщо інше не встановлено договором поруки.
- •27. Поняття та загальна характеристика гарантії, як способу забезпечення виконання зобов'язань. Відмежування гарантії від поруки.
- •28. Утримання, як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •29. Поняття та підстави цивільно-правової відповідальності.
- •30. Деліктна і договірна відповідальність. Порівняльна характеристика.
- •31. Загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •32. Порука і гарантія , як засоби забезпечення зобов’язань. (див. Пит. 26, 27)
- •33.Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу. Особливості правового регулювання.
- •34. Договір поставки. Загальна характеристика. Особливості укладання міжнародного договору поставки товарів.
- •35. Загальна характеристика договору постачання енергетичними і іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •36. Договір міни (бартеру).
- •37. Договір дарування. Види дарування.
- •38. Формування концепції договору найму (оренди).
- •39. Поняття і види майнового найму (оренди).
- •40. Договір оренди землі за цивільним законодавством України
- •41. Договір прокату.
- •42. Загальна характеристика договору лізингу. Види лізингу.
- •43. Договір позички. Поняття, ознаки, предмет, істотні умови, основні права і обов'язки сторін за договором позички.
- •44. Договір оренди державного (комунального) майна. Загальна характеристика. Особливості правового регулювання. Зміст договору.
- •45. Найм житлового приміщення. Види договору найму житлового приміщення. Правове регулювання.
- •46. Соціальний найм житла. Правове регулювання.
- •1. Поняття соціального найму житла
- •2. Різновиди соціального найму житла, мета
- •3. Юридична характеристика
- •4. Суб'єкти житлових правовідносин, що виникають із договору соціального найму житла
- •47. Договори про виконання робіт в цк України.
- •48. Поняття та ознаки договору підряду. Відмежування його від трудового договору, договору поставки та договорів про надання послуг.
- •49. Сторони договору підряду. Множинність осіб у договорі підряду та залучення для виконання договору третіх осіб.
- •50. Відповідальність за договором підряду. Ризик у підрядних відносинах.
- •51. Поняття та ознаки договору будівельного підряду. Зміст договору. Особливості оформлення. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •52. Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт.
- •53. Побутовий підряд. Загальна характеристика, сторони, форма, зміст договору, гарантії прав замовника.
- •2. Договір побутового підряду є публічним договором.
- •3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
- •54. Договори про надання послуг у цк України. Поняття та правова природа.
- •55. Система договорів, що опосередковують перевезення в цк України.
- •56. Договір перевезення пасажира та багажу. Правове регулювання. Загальна характеристика договору. Права та обов'язки сторін.
- •57. Поняття та ознаки договору перевезення вантажу. Правове регулювання. Особливості укладання. Зміст договору.
- •58. Договір морського круїзу. Правове регулювання. Зміст договору.
- •59. Договір перевезення вантажу морським транспортом. Правове регулювання. Форма та зміст договору.
- •60. Довгостроковий договір у перевізних відносинах.
- •61. Загальна характеристика договору фрахтування (чартеру). Сфера застосування договору фрахтування. Особливості укладання.
- •62. Договір транспортного експедирування. Загальна характеристика
- •63. Договір зберігання. Загальна характеристика договору, сторони, форма договору. Основні права й обов'язки сторін за договором зберігання.
- •64. Правове регулювання зберігання на товарному складі. Особливості укладання договору складського зберігання. Складські документи.
- •65. Договір доручення, як юридичний факт. Зміст доручення. Виконання договору доручення.
- •66. Загальна характеристика договору страхування. Види та форми страхування за цивільним законодавством України.
- •67. Договір позики. Загальна характеристика. Права та обов’язки сторін за договором позики.
- •68. Поняття та ознаки кредитного договору. Співвідношення кредитного договору та договору позики. Форма кредитного договору. Права та обов'язки сторін за кредитним договором.
- •69. Поняття та види договорів щодо розпорядження майновим правами інтелектуальної власності.
- •70. Недоговірні зобов'язання. Види недоговірних зобов’язань.
- •71. Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди.
- •72. Зобов'язання із завдання шкоди. Деліктна відповідальність: поняття, зміст, підстави.
- •73. Склад цивільного правопорушення. Презумпція вини в цивільному праві.
- •74. Поняття та види шкоди в цивільному праві.
- •75. Поняття спадкування. Суб’єктний склад спадкових правовідносин.
- •76. Поняття спадщини. Відкриття спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
- •77. Спадкування за заповітом. Поняття та форма заповіту. Зміст заповіту. Обмеження свободи заповідальних розпоряджень. Обов'язкова частка у спадщині.
- •78. Спадкування за законом. Черговість спадкування. Порядок закликання до спадкування за законом. Спадкування за правом представлення.
- •79.Здійснення права на спадкування. Прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини. Поняття спадкової трансмісії.
- •80. Спадковий договір. Поняття, зміст, форма договору.
- •81. Поняття, предмет та метод сімейного права.
- •2. Метод сімейного права
- •82. Сімейні правовідносини. Елементи сімейних правовідносин: суб’єкти, об’єкти та зміст. Поняття сім’ї.
- •3. Суб'єкти, об'єкти і зміст сімейних правовідносин
- •83. Принципи сімейного права.
- •84. Правове регулювання усиновлення за сімейним та цивільним законодавством України.
- •85. Опіка та піклування в сімейному праві.
- •86. Недійсність шлюбу. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •87. Правовий статус дитини. Визначення походження дитини.
- •1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
- •2. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
- •88. Позбавлення батьківських прав. Правові наслідки позбавлення
- •89. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •90. Аліментні правовідносини. Суб’єкти аліментних правовідносин. Умови та порядок стягнення аліментів на дітей.
53. Побутовий підряд. Загальна характеристика, сторони, форма, зміст договору, гарантії прав замовника.
1. За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
2. Договір побутового підряду є публічним договором.
3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Частина перша коментованої статті дає визначення договору побутового підряду, в якому вказує характерні йому ознаки. По-перше, побутовий підряд є договором на виконання робіт. Згідно ч. 2 ст. 837 договір підряду, в тому числі і побутового, може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Таким чином, об'єктом відносин із побутового підряду є дії, спрямовані на досягнення певного матеріального результату, і певна річ, яка в результаті таких дій створюється або змінюється. Так, відповідно до ч. 2 ст. 867 ЦК оплаті підлягає частина роботи, виконана підрядником у разі відмови замовника від договору навіть за відсутності визначеного у договорі оречевленого результату. Робота підрядника може бути спрямована на досягнення різних результатів: пошив одягу, ремонт техніки, комп'ютерний набір тексту тощо. При цьому однократне виконання роботи за договором побутового підряду може призводити до повного припинення зобов'язань підрядника (укладення договору на певне замовлення), а може бути частковим виконанням (у разі укладення договору на абонементне обслуговування при потребі замовника неодноразово одержувати певні результати роботи підрядника). По-друге, у договорі побутового підряду сторонами виступають особа, що здійснює підприємницьку діяльність, на стороні підрядника та фізична особа на стороні замовника. Підрядник повинен мати статус суб'єкта підприємницької діяльності, тобто ним може виступати фізична особа-підприємець, комерційна організація (юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність) або некомерційна організація за умови наявності у неї права на підприємництво. При цьому виконання підрядних робіт побутового характеру має бути закріплено у статутних документах підрядника як вид діяльності, адже такий суб'єкт господарювання має відповідати вимогам, що ставляться до відповідної сторони публічного договору (див. коментар ч. 2). Правилами побутового обслуговування населення встановлено, що виконавці здійснюють побутове обслуговування населення після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, - за наявності торгового (спеціального торгового) патенту. Проте, до випадків оплатного виконання робіт за побутовим замовленням особою, яка не має статусу підприємця, мають застосовуватись відповідні положення щодо підрядника за договором побутового підряду, адже законодавцем встановлено превелювання фактичного статусу над відсутністю реєстрації (особа, яка розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем - ч. 3 ст. 50 ЦК України). В таких випадках критерієм для визначення фактичного статусу особи має слугувати визначення підприємництва - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України). Стороні, що має намір виконувати роботи, слід враховувати необхідність одержання ліцензії або патенту на виконання певних робіт (див. Закони України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року N 1775 та "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 року N 98/96-ВР, а також Перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. N 576). Зокрема, і ліцензії, і патенту потребує діяльність, пов'язана із виготовленням ювелірних виробів. До кола замовників за договором побутового підряду відносяться усі фізичні особи, що мають відповідний обсяг дієздатності. При цьому особа до чотирнадцяти років має право вчиняти не будь-які побутові, а лише дрібні побутові правочини, тобто стосовно предмета, який має невисоку вартість. Неповнолітня особа може укладати договори побутового підряду, що не відносяться до дрібних, за згодою батьків або осіб, що їх замінюють, відповідаючи за порушення договору самостійно в межах наявного у неї майна. По-третє, умовою віднесення підрядних відносин саме до відносин із побутового підряду є призначення результату робіт. За визначенням договору результат робіт має слугувати задоволенню побутових та інших особистих потреб. Зважаючи на те, що замовником може виступати лише фізична особа, яка може мати спеціальний статус підприємця, критерієм для визначення призначення замовлення є його використання або невикористання у цілях підприємницької діяльності. Слід пам'ятати, що відсутність реєстрації замовника у якості підприємця не виключає здійснення ним відповідної діяльності. Крім того, замовлення має бути не пов'язано із виконанням обов'язків найманого працівника, яким хоча і виступає фізична особа, але який не задовольняє у такий спосіб свої особисті потреби. 2. Прямою нормою частини другої коментованої статті закон поширив на договір побутового підряду режим публічного договору. Ця норма має відсильний характер і встановлює обов'язковість вимог ст. 633 ЦК України для сторін, зокрема, для підрядника. Так, суб'єкт господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері побутового підряду, зобов'язаний виконувати роботи (тобто укладати договір) за замовленням кожного, хто до нього звернеться на однакових умовах без надання переваг в укладенні договору або оплаті робіт. Відмова в укладенні договору може бути обумовлена тільки неможливістю виконати відповідні роботи. Ч. 1 ст. 633 зазначає, що підприємець бере на себе обов'язок по виконанню робіт, що може бути закріплено саме в установчих документах (реєстраційній картці підприємця), тому підрядником у договорі побутового підряду може бути лише той суб'єкт підприємництва, для якого виконання робіт за побутовими замовленнями є видом діяльності. Ст. 178 ГК України прямо передбачає, що публічне зобов'язання виникає на підставі відповідних відомостей в установчих документах). Необхідність спеціалізації підприємця на сфері побутового підряду опосередковано встановлена вимогою п. 6 Правил побутового обслуговування населення (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.94 р. N 313) виконавці повинні створити матеріально-технічну базу, забезпечити наявність обладнання та устаткування для надання побутових послуг згідно з установленими нормативами. Код відповідної діяльності можна визначити за галузевим класифікатором "Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування", затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.02.2002 р. N 51. Зважаючи, що сторонами у публічному договорі є підприємець та споживач, замовнику за договором побутового підряду притаманні усі статусні ознаки споживача, права і обов'язки визначені чинним законодавством. Слід пам'ятати, що споживачем є фізична особа, яка замовляє, використовує або має намір замовити роботи для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Таким чином, до кола споживачів віднесені крім замовників особи, які ще не уклали договір, та особи, які без укладення договору використовують результати робіт підрядника (наприклад, обдаровані замовником за договором). Тобто будь-який замовник є споживачем, але не будь-який споживач є замовником, що не позбавляє його встановлених законом статусних прав. В окремих випадках договору публічного підряду можуть бути притаманні ознаки договору приєднання, що обумовлюється, наприклад, технологічними особливостями виконуваної роботи. В такому разі на замовника поширюються гарантії, встановлені ч. 2 ст. 634 ЦК України щодо можливості розірвання договору шляхом висування вимоги про розірвання. 3. Законодавство про захист прав споживачів складається крім Цивільного кодексу України із Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 року N 1023, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів. Названий Закон регулює відносини між споживачами робіт та виконавцями робіт різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Закон поширюється на зазначені в ньому відносини, які виникли після введення його в дію (1 жовтня 1991 р., а в новій редакції - з 13.01.2006 р.). До правовідносин, які виникли до введення Закону в дію, він застосовується лише щодо тих прав і обов'язків, які виникли вже після введення його в дію. ГК України, визнаючи споживачів учасниками відносин у сфері господарювання, регулює їх права в частині встановлення засад правопорядку (ст. 5), принципів господарювання (ст. 6), способів захисту прав (ст. 20), регулювання публічних зобов'язань (ст. 178). До інших актів з питань захисту прав споживачів відносяться Правила побутового обслуговування населення (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.94 р. N 313). Вони поширюють свою дію на відносини із побутового підряду, адже визначають побутову послугу як вид діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника, а це може бути діяльність як по наданню послуг, так і по виконанню робіт. Ці Правила визначають основні вимоги до побутового обслуговування населення і регулюють відносини між замовниками та виконавцями у наданні побутових послуг на території України.