Тема 21. Перебудова та процес національно-державного відродження

(1986-1996 рр.)

Процес перебудови й Україна. Економічна реформа та її реалізація. Реформа ціноутворення. Перехід до ринкової економіки. Чорнобильська катастрофа. Розвиток демократії і гласності. Зростання політичної активності трудящих. Створення і діяльності нових громадських організацій, товариства. Народний Рух – виникнення, діяльність. Лідери партії, програми та друковані органи.

Проголошення незалежності України. Основні державні акти. Декларація про державний суверенітет України. Спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 р. у СРСР та його наслідки. Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.). Крах тоталітаризму СРСР. Реформа виконавчої влади України. Введення інституту президентства. Референдум народу на підтримку Акту президентства. Референдум народу на підтримку Акту проголошення незалежності України. Л.М.Кравчук

РОздІл іIi. Шкільний курс історії та методика його викладання

Тема 22. Особливості та методика викладання історичних курсів у школі

Методика викладання історії як педагогічна наука. Предмет, задачі методики викладання історії. Основні чинники процесу навчання: цілі, зміст, пізнавальні можливості, діяльність вчителя і учнів, результати. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками. Методи наукового дослідження шкільного навчання історії. Організація шкільного експерименту. Функції навчання історії. Концептуальні моделі навчання історії. Методи визначення цілей уроку вчителем. Структурно-функціональний аналіз учбового матеріалу. Пізнавальні можливості учнів при вивченні історії.

Сутність та зміст Державної Національної програми «Освіта. Україна ХХІ ст.». Концепції національно-державної системи освіти. Сучасна концепція розвитку української держави. Нова концепція системи національної освіти в Україні. Методологічно-філософська основа сучасної системи освіти – національне виховання, засноване на національно-державній ідеї патріотичного виховання. Тисячолітній освітній процес в Україні. Цілі створюваної системи освіти. Риси і принципи української освіти: націоналістична, гуманистичность, демократичність, інтелектуальність, цілісність, інтегрованість, безперервність. Структура системи національної освіти. Правові основи управління освітою.

Методи, прийоми і засоби викладання історії в школі. Поняття про методи навчання, їх класифікація. Визначення методів за способами учбової діяльності і за джерелами придбання знань. Прийоми навчання історії. Різноманітність прийомів навчання. Методичні прийоми як способи діяльності. Навчання школярів прийомам учбової діяльності. Прийоми розумової діяльності. Прийоми вивчення фактичного матеріалу. Співвідношення прийомів, структури змісту матеріалу, цілей навчання і пізнавальних можливостей. Методичні прийоми і засоби навчання історії. Прийоми вивчення головних фактів і теоретичного матеріалу. Наочні засоби навчання історії. Історичні карти, карти-схеми, плани місцевості. Історичні карти, їх відмінності від географічних карт. Зміст історичної карти. Типи історичних карт. Робота з історичною картою. Послідовність подій в часі. Вимірювання часу: рік - десятиріччя - століття. Види хронологічних дат. Функція усного слова вчителя. Прийоми і засоби вивчення теоретичного матеріалу – усні, письмово-графічні. Робота з учбовою картиною. Крейдяний малюнок на уроці історії. Прийоми і засоби вивчення хронології. Художня література на уроці історії. Процес навчання. Діяльність вчителя (викладання) і учнів (навчання) – їх єдність і взаємозв'язок. Особливості викладу історичних фактів і теоретичного матеріалу. Види викладу фактичного матеріалу. Друкарсько-словесний і наочний способи викладу. Організація пізнавальної діяльності на уроці історії. Види пізнавальних завдань. Перевірка засвоєння історичного знання. Оцінка знань і умінь. Діяльність вчаться на уроці, її різноманітність. Шляхи організації пізнавальної діяльності. Вживання прийомів і умінь пізнавальної діяльності. Відтворююча, перетворююча, пошукова діяльність. Розвиток пізнавальних можливостей вчаться.

Формування історичних знань учнів. Структура історичних знань. Події і явища. Історичний процес. Історичні уявлення і поняття, їх зв'язок Системи понять. Методика вивчення понятійного матеріалу в шкільних курсах. Послідовність в засвоєнні понять, основні шляхи: дедуктивний і індуктивний. Наочні представлення ознак понять. Історичні терміни і визначення. Причинно-наслідкові зв'язки. Факти в навчанні історії і їх види. Угрупування фактів. Відмінності фактів за об'ємом, складності і значущості. Критерії відбору фактичного матеріалу для уроку. Залежність ступеня освітлення фактів від їх значущості. Типові факти і явища. Конкретність і образність фактів. Емоційна дія. Співвідношення фактів і узагальнень. Узагальнення на уроках історії. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання історії. Структурно-функціональний аналіз змісту історичного матеріалу.

Формування вмінь. Поняття про навчальне вміння, основні підходи до його визначення. Прийом навчальної діяльності, вміння і навичок - співвідношення понять. Вміння – показник оволодіння прийомом. Класифікація вмінь. Спеціальні вміння по історії: хронологічні, картографічні, інтелектуальні, оцінні. Операції з порівняння, аналізу, синтезу й узагальненню історичного матеріалу. Роль вмінь у розвитку уяви. Етапи формування вмінь. Вживання стереотипних дій (пам'яток, розпоряджень, інструкцій і ін.) при оволодінні вміннями.

Нові освітні технології на уроках історії. Поняття моделі навчання. Інноваційні технології в навчанні історії. Вживання інтерактивних методів і технологій на уроках історії. Проектні технології. Робота в Інтернеті. Дослідницький підхід у навчанні. Навчальні проблеми і шляхи їх рішення при навчанні історії. Розвиток критичного і творчого мислення вчаться в дослідницькому навчанні. Роль вчителя в дослідницькому навчанні. Ігрова модель навчання історії. Характерні риси дидактичної гри. Класифікація ігор. Ролеві, імітаційно-моделюючі ігри. Вимоги до гри, підготовка до неї. Дискусійна модель навчання історії. Характерні риси навчальної дискусії. Типи і форми дискусій. Структуровані і проблемні дискусії. Роль вчителя в підготовці і проведенні дискусії.

Результати шкільного навчання історії. Результати як реалізовані цілі навчання історії. Прогнозування результатів навчання в державному стандарті. Критерії визначення якості навчання історії. Критерійно орієнтована оцінка результатів навчання історії. Засвоєння головних історичних фактів, оволодіння основними історичними поняттями. Оволодіння прийомами і вміннями пізнавальної діяльності. Поняття «базові знання». Первинна сформованість етичних якостей особи. Перевірка ефективності окремих прийомів і засобів навчання. Педагогічні нагляди і найпростіший експеримент. Форми перевірки результатів шкільного навчання.