
- •Пояснювальна записка
- •Зміст програми рОздІл I. Всесвітня історія
- •Тема 1. Стародавня історія
- •Тема 2. Історія середніх віків
- •Тема 3. Нова історія країн Європи та Америки
- •Тема 4. Новітня історія країн Європи та Америки
- •Тема 5. Нова історія країн Азії та Африки
- •Тема 6. Новітня історія країн Азії та Африки
- •Тема 7. Історія південних та західних слов’ян
- •Тема 8. Історія Росії
- •Тема 9. Спеціальні історичні дисципліни
- •Тема 10. Джерелознавство історії України
- •Тема 11. Історичне краєзнавство
- •Топонімика Криму. Основні види географічних назв Криму. Значення іншомовних слів у складі топонімів. Сучасні і колишні назви населених пунктів. РОздІл іI. Історія україни
- •Тема 12. Київська Русь
- •Тема 13. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої
- •Тема 14. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Формування української держави
- •Тема 15. Українська козацька держава у др. Пол. Хvii –поч. Хviii ст.
- •Тема 16. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій
- •Тема 17. Українська революція 1917-1921 рр.
- •Тема 18. Політичні та соціально-економічні перетворення в Україні
- •Тема 19. Велика Вітчизняна війна на українських землях
- •Тема 20. «Відлига»
- •Тема 21. Перебудова та процес національно-державного відродження
- •РОздІл іIi. Шкільний курс історії та методика його викладання
- •Тема 22. Особливості та методика викладання історичних курсів у школі
- •Тема 23. Підготовка та проведення уроку історії
- •Тема 24. Позаурочна діяльність
- •Тема 25. Особливості викладання шкільного курсу «Історія України»
- •Тема 26. Особливості викладання шкільного курсу «Всесвітня історія»
- •Питання до комплексного іспиту зі спеціальності “Історія” всесвітня історія
- •Історія україни
- •Історії з методикою викладання”
- •Література
- •На державному іспиті
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ АР КРИМ
РВНЗ «КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (м. Ялта)
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ, ІСТОРІЇ ТА МИСТЕЦТВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Голова вченої ради університету
Протокол № _ від «_» _____ 2013 р.
____________ О. В. Глузман
ПРОГРАМА
КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО
ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ
освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»
напрям підготовки 6.020302 «Історія»
галузь знань 0203 Гуманітарні науки
СХВАЛЕНО
На засіданні вченої ради
Інституту філології,
історії та мистецтв
Протокол № _ від «_» ______ 2013 р.
______________ Ф. М. Штейнбук
РЕКОМЕНДОВАНО
засіданням кафедри історії, правознавства та методики викладання
Протокол № 6 від «28» січня 2013 р.
______________ Р В Топка
Ялта 2013
УДК
ББК
Т
Друкується за рішенням засідання кафедри історії, правознавства та методики викладання РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) протокол № __ від «__» ________ 2013 р.
«Програма державної атестації спеціальності 6.020302 «Історія» / Сост. Р. В. Топка, М. М. Ігнатенко, С. А. Вишневський, В. І. Потапова. – Ялта, 2013. - __с.
© Топка Р. В., Ігнатенко М. М., Потапова В. І., Вишневський С. А., 2013.
© РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), 2013.
Пояснювальна записка
Державна атестація студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» є найважливішою підсумковою формою контролю на заключному етапі навчання. Структура державної атестації відповідає навчальному робочому плану для даної спеціальності і відповідає єдиним вимогам вузу.
Державна атестація для спеціальності «Історія» складається з двох форм проведення: захист бакалаврських робіт та комплексний іспит зі спеціальності.
Кожна з форм проведення має свою мету, що тісно взаємозв’язані між собою.
Так, метою захисту бакалаврської роботи є оцінка дослідницьких навичок студента, здатність рішення поставлених перед ним науково-дослідних задач, умінь для досягнення поставленої мети застосовувати різні методи і прийоми: порівняння, узагальнення, аналіз тощо.
Комплексний іспит зі спеціальності має за мету перевірку засвоєння отриманих за весь період навчання знань і навичок як теоретичного, так і практичного характеру.
Комплексний іспит зі спеціальності складається з 30 білетів, по три питання в кожному. Перші два питання носять теоретичний характер і мають конкретно - чи проблемно-історичний зміст, тоді як третє питання призначене розкрити практичні навички, реалізовані в дисципліні «Шкільний курс історії з методикою викладання».
Перший з теоретичних питань стосується дисциплін, що відносяться до всесвітньої історії, другий - цілком складається з тем з історії України. Пропорційно перші 30 питань виглядають таким чином: історія стародавнього світу – 3 питання; історія середніх віків – 3; нова історія країн Європи й Америки – 4; нова історія країн Азії й Африки – 1; новітня історія країн Європи й Америки – 3; новітня історія країн Азії й Африки – 2; історія південних і західних слов'ян – 3; історія Росії – 5; спеціальні історичні дисципліни – 2; джерелознавство історії України – 2; історичне краєзнавство – 2.
Зміст питань охоплює такі теми:
з історії стародавнього світу – «Історія Стародавньої Індії», «Архаїчна Греція», «Рим епохи пізньої республіки».
з історії середніх століть – «Франція в VIII-IX ст.», «Хрестові походи», «Тридцятирічна війна»;
з нової і новітньої історії країн Європи й Америки – «США: становлення нації та держави», «Франція за часів Наполеона Бонапарта», «Об'єднання Німеччини», «Зовнішня політика Великобританії в XIX ст.», «Перша світова війна»; «Німеччина у 20-30 рр. ХХ ст.»;
з нової і новітньої історії країн Азії й Африки – «Індія у другій половині ХІХ ст.», «Китай у 60-70-і рр. ХХ ст.», «Японія в 60-80-і рр. ХХ ст.»;
з історії південних і західних слов'ян – «Болгарія в другій пол. XIX ст.”, “Чехословаччина в роки другої світової війни”, “Югославія в 1945-1970-і рр. ХХ ст.”;
з історії Росії – “Росія в період смутного часу”, “Російська імперія за часів Петра I”, “Російська імперія в 60-70-і рр. XIX ст.”, “Російська імперія на початку ХХ ст.”; «СРСР напередодні Великої вітчизняної війни»
зі спеціальних історичних дисциплін – “Нумізматика”, “Геральдика”;
з джерелознавства історії України – “Літописання Київської Русі”; “Записки іноземців з історії України XVI-XVIII ст.”;
з історичного краєзнавства – “Пам'ятники архітектури в історичному краєзнавстві”, “Усні джерела в історичному краєзнавстві”;
з історії України – “Київська Русь”, “Україна в складі Польщі і Литви», «Україна в складі Російської імперії”, “Україна в ХХ столітті”.
Таким чином, у змісті перших питань комплексного екзамену зі спеціальності знайшли відображення теми найбільш значущих для підготовки історика як фахівця дисциплін. Співвідношення пропорцій предметів залежить, з одного боку, від обсягу вивчених дисциплін, з іншого, - від важливості і значущості курсу в процесі підготовки бакалавра.