3.Інстументи обладнання та пристрої для виконання скріпленої теплоізоляції на (таб.3.1) та (таб.3.2)

таб. 3.1

таб.3.2

Інструменти для штукатурних робіт (таб.3.3)

а- міксерна насадка; б- сокира –молоток;в- пластмасовий напівтерок; г- првило; д,е – рубанки для кромок; є – гумова терка; ж – шпатель; и жорсткий пензель; і – напівтерка; к- штукатурний гребінь; л – штукатурна пилка

4. Матеріали для виконання теплоізоляції зображено на (мал.4.1) а також (мал.4.2)

таб.4.1

таб.4.2

5. Технологічна частина виконання скріпленої теплоізоляції.

Підготовка поверхні

Оздоблювальний шар, що втратив зчеплення з поверхнею конструкцiї, під час пiдготовки до виконання робiт щодо влаштування скрiпленої теплоiзоляцiї видаляють за допомогою дробоструминних апаратiв, а також за допомогою струменя води, яку подають під тиском 30 Мпа. Напливи бетону i розчину видаляють електричними молотками, ручними свердлильними машинами. За великих обсягiв робiт використовують бучарди, зубила, сталевi щiтки .

Великi, але не збiльшуванi трiщини , а також великі вибоїни в поверхнi конструкції розчищають вiд часточок руйнованого матерiалу стисненим повiтрям.

Р озчин, що виступає зi швiв

кам’яного мурування, видаляють за допомогою

зубила, скарпеля i молотка (мал.5.1) забезпечивши при цьому рiвну, без виступiв поверхню.

По косяках дверних i вiконних прорiзiв ремонтованих будинкiв знiмають шар штукатурки чи

мал.5.1

облицювання за допомогою скарпеля, зубила i молотка. Поверхню, що утворилася, вирівнюють розчиновими сумiшами Сеresit СТ 29, попередньо прогрунтувавши композицiєю Сегеsit СТ 17.

Покриття з фарб, що мають низьку паропроникнiсть, видаляють обробкою пiскоструминними, дробоструминними апаратами, термiчними випалюванням або хiмiчним змиванням.

Вiд висолiв, iржi, жирiв i цвiлi поверхнi очищають методами i засобами

• висолі-CL-55;

• кіптява- промивання уайт- спіритом;

• іржа – CL- 55

Грунтування вологопоглинальних основ.

Великi трiщини, вибоiни обробляють грунтувальною композицією Сегеsit СТ 17 . Це дає змогу запобiгти занадто швидкому висиханню розчину, що прикрiплює теплоiзоляцiйнi плити, i досягти його повної мiцностi.

мал.5.2

Пiсля повного висихання грунтовки понад 4 години (мал.5.2) трiщини законопочують розчиновою сумiшшю СТ 29. Пiдмазують їх шпателем уручну, спочатку рухом шпателя упоперек , потiм уздовж трiщини . Трiщини завширшки до 2 мм, а також дрiбнi подряпини розчиновою сумiшшю не заповнюють.

Нерiвностi основи до 10 мм не ви правляють, виступи i нерiвностi стiн розмiром понад 10 мм ґрунтують.

У разi, коли шар розчинової сумишi виходить занадто товстим, виступи i нерiвностi вирiвнюють шматочками утеплювача, якi приклеюють до поверхкi стiни за допомогою розчиново сумiшi Сегеsit СТ 85 чи Сегеsit СТ 190.

Мiсця, в яких у процесi ексклуатацi будинку чи споруди з’явилися грибок, мох, очищають щiтками, обробляють препаратом Сегеsit СТ 99 і висушують .

Якщо зовнiшнi стiновi конструкцi пiддавали ремонту чи їхнi поверхнi обробляли спецiальними композицiями, роботи щодо влаштування скрiпленої теплоiзоляцiї розпочинають не ранiше, нiж через 3 доби пiсля закінчення робiт з підготовки поверхнi.

Закріплення перфарованих цокольних пофелів.

Систему починають прикрiплювати до зовнiшнiх стiнових конструкцiй знизу будівлі Для (мал.5.3) отриманн я прямої i рiвної кромки системи а також з метою змiцнення додаткового захисту вiд механічних впливiв передбачено застосування цокольних

мал.5.3

профiлiв з перфорованими полицями. Ширина полицi має вiдповiдати товщинi плит використовуваного утеплювача i зазначається в проектi виконання робiт.

Перед прикрiпленням полицi профiлi обрiзають пилкою-ножiвкою пiд кутом 45° якщо полиця розмiшуватиметься перпендикулярно до стiни, i 90° — якщо вона буде паралельною стiнi. Профiлi прикрiплюють до цоколю будинку по його периметру на 300 — 400 мм нижче вiд перекриття пiдземного примiщення за допомогою спецiальних розпiрних сталевих дюбелів дiаметром 6 мм i шайб, якi розмiщують на вiдстанi 0,35 м один вiд одного.

Перший шар плит утеплювача встановлюють торцями на цокольний профiль i крiплять до ранiше прогрунтованоi поверхнi дюбелями i клейовою розчиновою сумiшю.

Приготування клейової розчинової суміші.

Розчиновi сумiшi Сегеsit СТ 85 i Сегеsit СТ 190 готують безпосередньо на будiвельному майданчику, обладнаному пристроями для подавання води, вимірником для води i вагами

Для приготування розчинових сумишей використовують розчіновозмішувачi або низькообертовий дріль з рамною насадкою i пластмасовою посудиною.

Спiввiдношення сухоi сумiшi i води

за масою становить:

СТ 85 — 1,00: 0,27;

СТ 83 — 1,00 : 0,24;

СТ 190— 1,00 : 0,29.

У змiшувач чи пластмасову посудину заливають розрахований обєм води (мал.5.4) мал.5.4

поступово засипають, постійно перемiшуючи цю розчинову сумiш до отримання однорідної маси. Потiм перемiшувальний орган винімають iз розчинової сумiш витримують 5 хв у спокої. Через 5 хв перемiшувальний орган вмикають знову i розчинову сумiш перемiшують ще протятом 2 хв.

Розчинову сумiш Сегеsit СТ 85 потрiбно використати протягом 2 год, розчинову сумiш Сегеsit СТ 190 — протяг 1,5 год.

У разi загуснення розчинову сумiш слiд перемішати за допомогою низькообертового дриля. Для розрiдження готово розчинової сумiшi не можна вводити додаткову кількість води.

До мiсця виконання робiт розчиновi сумiшi в тарi (полiмернi бачки) подають пiдйомником або лебiдкою з блоками, закрiпленими на заданiй висотi, а також пiдносять уручну

Клейову розчинову сумiш наносять на пiнополiстирольнi плити утеплювача одним із способів зображено на (мал.5.5)

мал.5.5

- смуговим ( а), якщо поверхия стiни має нерiвностi до 10,0 мм; розчинові сумiш наносять на поверхню плити у виглядi смуг на вiдстанi 20 мм вiд краю по всьому периметру птлити, а потiм посерединi смуги периметру повинні

мати розриви, щоб пiд час наклеювання плит не утворювалися повітряні пробки

- маяковим ( 6), якщо поверхня стiни має нерiвностi до 15,0 мм; розчинову сумiш наносять на поверхню плити у вигляді смуг на 20 мм вiд краю по всьому периметру плити зашвширшки 60 мм и заввишки 20 мм, а потiм посерединi плити у виглядi маячкiв з розрахунку 5 —8 шт. дiаметром близько 100 мм и заввишки 20 мм на плиту розмиром 0,5 х 1,0 м; смути по периметру повинні мати розриви.

- суцiльним ( в), якщо поверхня стини має неривности до 5 мм; розчинову сумiш наносять по всiй поверхии плити зубцюватим шпателем з розмiром зуба 10 х 10 мм.

На минераловатни плити клейову розчинову сумиш наносять тiльки суцiльним способом (мал.5.6)

мал.5.6

Приклеювання теплоізоляційних плит.

Плити утептлювача укрiплюютъ на конструкції знизу вгору, установивши перший ряд плит на перфорованi цокольнi гюрофiлi, закрiпленi з дотриманням правил перев’язування швiв: зсув швiв по горизонталi; зубцювате перев’язування на разi будинку; обрамлення вiконних та iнших прорiзiв плитами з пiдiгнаними по мiсцю вирiзами.

Для забезпечення щiльного прилягання плити до основи,її спо- чатку потрiбно прикласти до поверхнi стiни на вiдстанi 2 — З см вiд проектного положения, а потiм притиснути за допомогою дерев’яного напiвтерка зi змiщенням у проектне положення, ударяючи напiвтерком доти, доки її площина зрiвняеться з рiвнем сусiднiх плит

Ширина шва мiж плитами не повинна перевищувати 2 мм. Якщо шов вийшов ширшим, його потрiбно заповнити смужкою, вирізаною з плити утеплювача.

У разi приклеювання плит утеплювача до поверхнi зовнiшнiх огороджувальних конструкцiй (мал.5.7) потрапляння клейової розчинової сумiшi в шов мiж ними неприпустиме.

мал.5.7

Закріплення плит утеплювача дюбелями.

Для забезпечення більшої надiйностi i мiцностi скрiпленої теплоiзоляцiї плити утеплювача закрiплюють на поверхнi зовнiшнiх стiнових конструкцiй дюбелями. Цю операцiю слiд проводити не ранiше нiж через 3 доби пiсля приклеювання плит до поверхнi стін (мал.5.8)

Кiлькiсть дюбелiв на 1 м² поверхнi розраховують, виходячи з конкретних умов будiвництва, висоти будинку, конструктивних вирiшень тощо.

Схему розмiщення дюбелiв установлюють з урахуванням усiх дiючих чинникiв, а саме:

• геометричних розмiрiв будинку в планi i за висотою;

• розрахункового значення тиску вiтру в цьому районi;

• мiцнiсних характеристик зовнiшнiх стiнових конструкцiй;

• граничних вiдхилень зовнiшнiх стiн вiд вертикалi.

мал.5.8

Улаштування гідроізоляційного шару.

Пiсля закрiплення плит утеплювача дюбелями приступають до влаштування армованого гiдрозахисного шару. Поверхню спочатку розбивають на захватки, а захватки — на карти залежно вiд використовуваних засобiв пiдмощування та фактично можливостi бригади забезпечити фронт робiт.

Розмiри карт по горизонталi визначають довжиною захватки, по вертикалi — висотою одного ярусу риштувань. У разi роботи з колисок межi захваток по вертикалi визначають по поверхнiх межах прорiзiв. Якщо будинок не має прорiзiв, розмiри карт встановлюють так:

• у р а з i р о б і т з р и ш т у в а н ь — висота дорiвнюе висотi одного ярусу, ширина не бiльше 10 м;

• у р а з i р о б і т з к о л и с о к — висота вiдповiдає, склосiтку з рулонiв нарiзають за розмiрами дiлянок так, щоб величина перекривання сусiднiх смуг (заходу одна на одну) становила не менш як 100 мм. Гiдрозахиснi розчиновi сумiшi СТ 85 (для пiнополiстирольних плит) i СТ 190 (для мiнераловатних плит) готують так само, як i клейовi розчиновi сумiшi для приклеювання теплоiзоляцiйних плит.

Додаткове змiцнення гiдрозахисного шару армувальними елементам . До моменту укладання основного шару склосiтки зовнiшнi кути вiконних i дверних прорiзiв змiцнюють армувальними елементами зi склосiтки розмiрами не менш як 250 х 350 мм. Армувальнi елементи вкладають на попередньо нанесену розчинову сумiш СТ 85 або ст 190 дiагонально вiдносно вiконного чи дверного блока (пiд кутом 45°) так, щоб середина довшого боку (350 мм) прилягала до зовнiшнього кута прорiзу, i втоплюють за допомогою сталево терки. Цi операцй потрiбно виконувати, щоб запобiгти виникненню трiщин, якi поширюються вiд кута прорiзу по поверхнi фасаду

По торцях утеплювача у вiконних i дверних прорiзах також по свiжонанесеному гiдрозахисному штукатурному шару з розчинової сумiшi СТ 85 (по мiнераловатних плитах — iз СТ 190) укрiплюють кутовi профiлi з алюмiнiю з перфорованими полицями. Для цього можна використовувати кутовi профiлi з пластмаси, в полицях яких закрiпленi смужки склосiтки.

На стiнах фасаду щонайменше на висоту 2 м над рiвнем землi до укладання основного шару склосiтки заздалегiдь улаштовують дублювальний захисний шар iз вклеєнням сiтки для запобiгання випадковому механiчному пошкодженню теплоiзоляцiйних плит.

мал.5.9

Улаштування основного гiдрозахисного шару з укладанням армувальних сіток (мал.5.9). Пiсля висихання додаткових змiцнених шарiв приступають до влаштування основного захисного шару iз суцiльним армуванням склосiткою.

Спочатку на утеплювач рiвномiрно наносять приготовлений гiдрозахисний шар iз розчинової сумiшi завтовшки до 2 мм i розрiвнюють його по площинi сталевою теркою згори вниз вертикальною смугою завширшки близько 1,1 м.

У верхнiй частинi теплоiзоляцiйного шару розчинову сумiш наносять на торцеву поверхню птлити утеплювача iз заходом на карнизну плиту. Це захищає утеплювач від дiї опадів пiд час виконання робiт.

мал.5.10

По нанесеному i вирiвняному першому гiдрозахисному шару вiдразу вкладають заздалегiдь порiзану склосiтку, втоплюють її в шар розчину за допомогою дерев’яної терки, не допускаючи складок.

Пiсля визначення захваток готують матеріали , що допускає її використання як армувального шару для гiдрозахисного покриття.

Пiд час втоплення сiтки слiд уникати надлишкового натягу i за глиблення до плити утеплювача; сiтка має знаходитись мiж двома шарами розчину з сумiшi СТ 85 або СТ 190.(мал.5.10)

Сiтку вкладають смугами, кожну наступну смугу кладуть на по передню з перекриттям 100 мм.

У верхнiй частині будинку сiтку заводять на торець теплоiзоляцiйних плит, розмiщених бiля парапету або карнизної плити.

На торцях вiконних i дверних прорізів полотнища загально сiтки розрiзають; утворенi шматки заводить на косяки. Якщо використовують кутики iз закрiпленою в них склосiткою, сiтку з фасаду не заводять на косяк, а її торець обрiзують на рiвнi прорiзу.

По вертикальних торцях поверху будинку водночас iз приклеюванням сiтки закрiплюють перфорованi кутовi профiлi з розмiрами полиць 25 х 25 мм i завтовшки не бiльш нiж 0,5 мм. Потiм їх втоплюють у свiжонанесену розчинову сумiш i замазують тiєю самою сумiшшю. Далi полотнища склосiтки, приклеюють до кожної зi стiн, , накладають на сусiдню стiну iз перекриванням не менш як 100 мм.

У кожнiй частинi будинку сiтку заводять на торець теплоiзоляцiйних плит, цокольний профiль i пiсля цього на поверхню цоколю.

Нанесення другого гiдрозахисного шару. По свiжовклеєнiй сiтцi другий шар гiдрозахисно розчиновоi сумiшi СТ 85 або СТ 190 накладають завтовшки близько 2 мм так,, щоб сiтка стала непомiт пою, пiсля чого дуже ретельно розрiвнюють сталевою теркою.

Наступного дня, коли захисний шар ще не зовсiм змiцнiв, слiди вiд терки можна вирівняти за допомогою шлiфувального паперу.(мал.5.11)

мал.5.11