Тема7 Світовий ринок праці

Світовий (міжнародний) ринок праці — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту.

Тема 8 Міжнародна трудова міграція

8.1 Сутність і причини міграції робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили виникла багато століть назад і за минулий відтоді час зазнала серйозних змін. Нинішнє негритянське населення США, Канади й деяких інших країн Американського континенту переважно є нащадками рабів, яких насильно вивозили у свій час работоргівці з Африки. У другій половині ХІХ ст. в Америку хлинув новий потік переселенців (перший потік пов'язаний з відкриттям Америки) зі Старого світу в Новий. Населення таких країн, як США, Канада й Австралія, майже цілком сформувалося за рахунок іммігрантів.

Масова міграція населення стала одним з характерних явищ світового співтовариства другої половини XX сторіччя.

Тут буде мова йти насамперед про тимчасову трудову міграцію.

Щоб краще зрозуміти дану тему, необхідно знати такі поняття:

• міграція робочої сили – переселення працездатного населення з одних країн в інші строком не більше, ніж на рік;

• імміграція – в'їзд працездатного населення в дану країну;

• еміграція – виїзд працездатного населення з даної країни за кордон;

• рееміграція – повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання;

• «відплив мізків» -міграція висококваліфікованих кадрів, насамперед учених;

• міграційне сальдо – різниця між еміграцією робочої сили із країни й імміграцією до відповідної країни.

Причини міграції робочої сили

Причини трудової міграції можна розділити на дві групи.

До першої групи належать неекономічні причини: політичні, національні, релігійні, расові, сімейні, війни, регіональні конфлікти й інше. З кінця 80-х рр. ХХ століття додалася до цієї групи така причина, як розпад держави. Вона особливо характерна для Югославії й СРСР, після розпаду яких мільйони людей знялися зі своїх місць і роз'їхалися по різних країнах.

До другої групи належать економічні причини: по-перше, причини, які полягають у різному економічному рівні розвитку окремих країн. Серед них у першу чергу слід виділити такі відмінності, як:

• різний рівень заробітної плати. Працівники їдуть за кордон на тимчасові заробітки із країн, де низька оплата праці, туди, де вона більш висока;

• різний рівень безробіття. Тікаючи від безробіття, люди рухаються в інші країни.

До економічних причин, по-друге, належить й така, як вивіз капіталу. Транснаціональні компанії сприяють з'єднанню робочої сили з капіталом, переміщаючи його в праценадлишкові країни або здійснюючи рух робочої сили до капіталу в інші країни.

По-третє, розвиток транспортних засобів також сприяє міграції робочої сили, тому що транспорт робиться більш швидким і доступним за цінами для багатьох верств населення різних країн.

По-четверте, безпосередньо з економічними причинами пов'язана демографічна ситуація, що також впливає на посилення трудової міграції. Великі потоки міграції йдуть із країн, де високий природний приріст населення і його густина, тобто ці потоки йдуть із Азії (особливо Південно-Східної), Африки, Латинської Америки в Європу, Північну Америку, Росію.

Деякі факти демографічної ситуації у світі:

Зростання населення:

• наприкінці 1-го тисячоліття нашої ери на Землі проживало ≈200 млн чол.;

• 1630 р. – 1 млрд осіб;

• 1930 р. – 2 млрд осіб;

• 1960 р. – 3 млрд осіб;

• 1976 р. – 4 млрд осіб;

• 1989 р. – 5 млрд осіб;

• 1999 р. – 6 млрд осіб;

Причому понад 90% приросту всього населення на Землі припадає на слаборозвинені країни.

Крім зазначених причин, на рівень міграції робочої сили впливають і такі фактори:

• порівняно кращі умови праці в країнах, що приймають мігрантів;

• соціальні можливості більш повної реалізації своїх здібностей у приймаючих країнах;

• природні катаклізми й рівень охорони навколишнього середовища в країнах, що експортують робочу силу.

Основні етапи розвитку трудової міграції:

1. 1725-1880 рр. – масова еміграція з Європи в Північну Америку, Австралію й Нову Зеландію;

2. 1880-1914 рр. – еміграція робочої сили зі Східної й Південної Європи, Китаю, Індії, Японії, Східної Африки в Америку;

3. 1918-1939 рр. – збільшення масштабів міжнародної міграції робочої сили;

4. 1945-1980 рр. – збільшення масштабів внутрішньоконтинентальної міграції;

5. З 1980 р. по цей час – збільшення масштабів еміграції із країн з перехідною економікою.

8.2 Економічні ефекти міграції робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили пов'язана з певними витратами й у той же час дає певний виграш. До економічних витрат належать витрати, пов'язані з переїздом з однієї країни в іншу, витрати на пошуки роботи на новому місці. До неекономічних витрат належать такі, як відрив від родичів і друзів, необхідність вивчати нові звичаї й порядки, закони, чужу мову.

Економічна вигоди для мігранта може виражатися в більшій заробітній платі, ніж на батьківщині, у можливості дати дітям кращу освіту й у перспективах на працевлаштування.

Однак економічні ефекти відчувають не тільки самі мігранти, але й країни як експортери, так й імпортери.

На думку західних економістів, трудова міграція веде:

• до вирівнювання рівнів оплати праці в різних країнах;

• до зростання сукупного обсягу світового виробництва в результаті більш ефективного використання трудових ресурсів за рахунок їх перерозподілу між країнами.

Розглянемо наслідки міграції робочої сили докладніше як приймаючих країн, так і країн, що експортують.