25. Властивість підрозділів центрів дискреційних витрат

Центри витрат (дискреційних) - це структурні підрозділи бізнес-одиниць, наприклад: підрозділи основного та допоміжного виробництва; (центр технологічних витрат), науково дослідницькі лабораторії, адміністративні підрозділи (центр дискреційних витрат). В центрах технологічних витрат витрати можуть бути виражені в гривнях, а результати - в натуральних вимірниках, при цьому можуть встановлюватися норми витрат на одиницю результату діяльності.

Властивість підрозділів-центрів дискреційних ви­трат полягає у неможливості визначити оптимальні співвідно­шення між витратами і результатами. Отже, оцінка діяльності цих підрозділів не може здійснюватися за показником витрат. Управлінські рішення за центрами дискреційних витрат фокусу­ються не на формуванні собівартості та її мінімізації, а на інших аспектах, що мають стратегічну спрямованість. До центрів дис­креційних витрат належать передусім підрозділи служби марке­тингу, науково-дослідні та адміністративні підрозділи (відповід­но групи або відділи реклами, дослідження ринку, лабораторії, полігони, бухгалтерія, відділ кадрів тощо). Закономірно виникає питання про упорядкування формування витрат для дискрецій­них центрів. Досить часто використовується принцип «відсотку від продажів», згідно з яким витрати відповідного дискреційного центру не повинні перевищувати деякої частки у відсотках від виручки за розрахунковий період. Існують також інші підходи. У будь-якому випадку в основі упорядкування витрат дискрецій­них центрів лежить механізм бюджетування, коли фінансово-економічні параметри кожного центру дискреційних витрат (ви­трати, результат) органічно вбудовуються в загальну систему бюджетів підприємства. При цьому реалізуються схеми гнучкого контролю за дотриманням витратних показників («право на по­милку»). Тобто функція контролю виконання бюджету в рамках дискреційного центру позиціонується не так жорстко, як в центрі прогнозованих витрат.

26. Параметри побудови центрів відповідальності

Побудова центрів відповідальності здійснюється за:

1. функціональною ознакою (витрати локалізуються в функціон. Сфері д-сті: маркетинг, дослідження і підготовка ви-ва, матер-тех забезпечення)

2. територіальною ознакою (територіальні місця витрат і центрів відповідальності вкл. Організаційні підрозділи п-в, відділи, дільниці, цехи, бригади)

Побудова центрів відповідальності здійснюється за такими вимогами і параметрами:

6. Порівняння звітних і планових результатів виконання роботи

7. Однозначне обчислення планових і фактичних витрат за певних розрахунковий період на основі обґрунтованих методик і раціональної системи обліку

8. Чітке визначення меж повноважень і відповідальності керівникаЦВ

9. Персоніфікація документації внутрішньої звітності

10. Участь керівників ЦВ у складанні планів (кошторисів)

29. Методи «Таргет-костинг» та «кайдзен-костинг»

Таргет-костинг (від англ. Target costing - цільова вартість) - це метод управління собівартістю (витратами на виробництво) продукції. Суть полягає в зниженні собівартості продукції на всьому її виробничому циклі, за рахунок застосування виробничих, інженерних, наукових досліджень і розробок.

Система цільового управління витратами таргет-костинг грунтується на дуже простій ідеї: Спочатку визначається ринкова ціна на даний вид продукції, потім встановлюється бажаний розмір прибутку, а потім розраховується максимально допустимий розмір собівартості.

Таким чином, допустимий розмір собівартості за методом таргет-костинг визначається наступним чином: Ціна – прибуток = собівартість.

Ринкова ціна в цьому методі називається цільовою ціною (target price), бажана різниця між собівартістю і продажною ціною називається цільової прибутком (target profit), а собівартість, за якою виріб має бути виготовлено, називається цільовою собівартістю (target cost).

Кайзен-костинг характеризується процесом поступового зменшення витрат на стадії виробництва продукції, внаслідок чого досягається потрібний показник собівартості і забезпечується достатня прибутковість.

Його застосування можливе майже в кожній галузі виробництва і в сукупності з іншими методами управління витратами.

Кайзен-костинг застосовується в японській моделі управлінського обліку спільно з таргет-костинг. Обидві системи мають одну і ту ж мету. При цьому таргет-костинг - на стадії розробки нового виробу, а кайзен-костинг - на стадії його виготовлення.