- •1.Категорія ”Цінність”
- •2.Категорія “Культура”
- •3.Релігія в системі культури
- •4.Мистецтво в системі культури
- •5.Трудова концепція походження культури
- •6.Психоаналітична концепція
- •7.Ігрова концепція
- •8.Схеми культурно-історичного процесу
- •9.Філософія Шпенглера
- •10.Концепція круговороту локальних цивілізацій Тойнбі
- •11.Первісна культура
- •12.Культура Давнього Китаю
- •13.Індуїзм-як національна релігія Індії
- •14.Буддизм як світова релігія
- •15.Античний тип культури
- •16.Культура Середньовіччя
- •17.Християнство як світова релігія
- •18.Іслам як світова релігія
- •19.Культура Нового часу
- •20.Культура Новітньої епохи
13.Індуїзм-як національна релігія Індії
а) Індуїзм- древня національна релігія Індії, виник на основі брахманізму в IV- VI ст.Основні положення: -пантеон ведичної релігії очолює трійця вищих богів: Брахма-творець всесвіту; Шива-символізує вічну боротьбу протилежностей: добра і зла, миру і війни тощо;Вішну- слідкує за порядком на Землі; - визначення авторитету Вед;
-весь світ- частина брахми(світова душа); -єдність духовного і фізичного, взаємнозалежність людини і космосу, чим пояснюється- нероздільна єдність духу й тіла; -положення про переселення душ (реінкарнація), безмежне коло їх перевтелень (сансара) і закон карми (доля, призначення);
-людина є творцем своєї долі, і їй не втекти від наслідків своїх попередніх вчинків; - відсутня ідея Бога-творця; -заперечення насильства, перевага роздуму і почуттів над вірою, потреба у самозаглибленні, спогляданні світу; -культ природи; -практика аскези, нехтування матеріальними цінностями;
б)В етичному аспекті індуїзм сповідує терплячість, смирення і покірність долі, яку можна змінити лише у майбутньому. Звідси проповідь ненасильництва і миролюбності неприпустимості платити злом за зло. Ненасильство- ахімса- фундаментальне поняття індуїзму, яке визначає спосіб мислення і щоденну поведінку людей, які не повинні вбивати жодної живої істоти і не застосовувати силу.
14.Буддизм як світова релігія
а)Буддійське вчення з’явилося у контексті давньоіндійської цивілізації. Місцеве населення створило Хараппську цивілізацію з централізованою державою, ієрогліфічним письмом, духовне життя характеризувалось культом богині-матері, ідеями перевтілення та воздаяння. Індоарії, що прийшли у сер.II тис. До н.е., принесли свою ведичну релігію, в результаті синтезу якої з місцевим віруванням сформувався брахманізм. Бракхманізм був релігією лише привілейованих вари індійського суспільства.У середині Iтис. До н.е. індійське суспільство переживало соц.- економічну та духовну кризу, в результаті чого виникають течії, опозиційні брахманізму: буддизм та джайнізм, які стали своєрідним духовним виразом соц.змін та устремлінь небрахманістських вари. Засновники цих течий Сідхартха Гаутама та Махавіра. Їх вчення були підкреслено відкритими і демократичними, звернутими до широких кіл населення. Отже, буддизм виник на противагу брахманізму з його кастовістю, рітуалізмом та жертво приношенням. Буддизм здобуває підтримку серед нижчих етапів суспільства як рух, що визнає принципову рівність усіх людей, що й дозволило буддизмові згодом набути статусу світової релігії.
б)Основні положення віровчення буддизму:
- будь-яке життя, існування завжди є обов’язково стражданням, злом;- перебування у земному світі повинно бути використане для підготовки до життя у світі небесному;- необхідність примирення із стражданням;- спасіння від страждань залежить тільки від особистих зусиль людини; головним є вчення про чотири благородні істини: 1) Істина страждання; 2) Істина причини; 3) Істина звільнення; 4) Істина шляху.
15.Античний тип культури
а) Загальні риси античної культури:
-ідеал першочергової значимості громадянської общини як основи блага окремої людини;
-ідея верховної влади народу;
-орієнтація на земні інтереси; в античному світогляді немає ідеї бога-творця, що стоїть поза світом і встановлює незмінний та вічний світовий і соціальний порядок (як це мало місце у східних народів);
-на відміну від культур Сходу з їх теоцентризмом антична культура звернена до людини, яка знаходиться в центрі уваги філософії та мистецтва.
б)Для релігії Давньої Греції характерним є політеїзм , з розвинутою міфологією і ієрархією богів. Вони не були творцями світу, а захопили його у готовому вигляді ,під час боротьби з титанами, вважалося, що світ вічний і не потребує творця. У грецькій міфології боги людяні і людиноподібні.Релігія стародавніх греків є політеїстичною, боги живуть на Олімпі. Вони не були творцями світу, а захопили його у боротьбі з титанами (другим поколінням богів).Грецький Пантеон (всі боги того чи іншого культу ) очолює Зевс, Гера – головна з богинь, дружина Зевса; Посейдон – володар моря; Афіна – богиня мудрості; Артеміда - богиня полювання; Гермес – бог торгівлі; Феміда – богиня правосуддя; Ніка - богиня перемоги; Арес – бог війни.
