У сьомому-дев ’ятому класах

~ переказ за планом;

написання розгорнутого плану/тезів для усного висловлювання;

у дссятому-дванадцятому класах (крім названих вправ)

. - скорочення прочитаного тексту (його письмовий виклад);

^; - написання заміток до газети за темою: навчання, побут, дозвілля,

суспільна робота школярів.

Розглянемо деякі із зазначених вправ. Як уже відмічалось, для навчання писемного мовлення, тобто вміння висловлюватись за допомогою графічних знаків, методисти рекомендують два типи вправ: умовно-комунікативні та комунікативні. Умовно-комунікативні вправи використовуються для фор­мування і вдосконалення лексико-граматичних навичок письма. Нагадаємо, що в умовно-комунікативних вправах перед учнем має бути поставлене певне мовленнєве завдання (з'ясувати щось, дати комусь пораду тощо) та сформу­льовані ситуативні умови (див. с.66). Наведемо завдання до деяких письмових умовно-комунікативних вправ: 1) “Ви - кореспондент спортивної газети. Під­готуйте п’ять-шість запитань, які ви поставите спортсменам різних країн після закінчення міжнародних змагань”. 2) “Ви збираєтесь поспілкуватися із своїм зарубіжним другом через мережу їнтернет. Він/вона цікавиться, як стати гар­ним/гарною спортсменом/спортсменкою. Як досвідчений спортсмен, передусім дайте йому Ай кілька порад. Запишіть їх, щоб зекономити час в Інтернеті.”

Серед комунікативних письмових вправ можна назвати передусім такі жанри писемного спілкування як написання листів, короткої автобіографії із супровідним листом, заповнення офіційних форм, а також написання записок, творів-описів, розповідей, роздумів, есе.

В основній школі (5-9 кл.) опис, розповідь частіше проводяться за допомо­гою дидактичного матеріалу: малюнка, серії малюнків, діапозитивів тощо. Для розвитку уміння творчого викладу думок пропонується завдання на до­думування деталей, початку чи кінця запропонованого вчителем тексту. До творчих письмових вправ, які пропонуються у старшій школі, відноситься рецензування, реферування, анотація прочитаного чи прослуханого тексту.

Письмові роботи творчого та напівтворчого характеру виконуються спочатку за допомогою запитань до картини, малюнка, а далі без опори на них.

І Завдання до письмових вправ можуть бути сформульовані таким чином:

{) Дайте відповіді на запитання.

Поставте запитання до підкреслених слів/фраз.

З’єднайте декілька (2 — 3) речень в одне.

Перепишіть і доповніть речення.

Виберіть правильну відповідь.

Доповніть за зразком початок/кінець розповіді.

Напишіть протилежне.

Подивіться на дві метеорологічні картки і складіть метеобюлетені на вчорашній та завтрашній дні.

Опишіть клімат вашої країни чи вашого району/області.

Розпитайте вашого друга про його смаки, про те, як він/вона проводить вихідні дні.

Заповніть анкету, відповідаючи «так» або «ні».

Виправте твердження.

Складіть діалог, об’єднавши розрізнені репліки.

Дайте ваш коментар щодо картини, використовуючи прикметники у вищому та найвищому ступенях,

Розкажіть про ваші останні канікули, вживаючи такі слова...

Висловте вашу думку щодо..., вживаючи речення...

Складіть звіт про ...

Напишіть, що ви бачите з вашого вікна,

Складіть текст оголошення.

Складіть ваше меню на завтра.

Складіть листа за планом.

Опишіть місто.

Напишіть, хто ви (відрекомендуйтесь).

Для роботи з текстом можна запропонувати такі завдання:

Випишіть з тексту речення, що розкривають його основний зміст.

Поставте запитання щодо змісту тексту.

Складіть резюме прочитаного тексту.

Дайте опис персонажів.

Дайте назву абзацам тексту.

Напишіть інший початок/кінець тексту.

Опишіть житло/одяг персонажів.

Випишіть з тексту нові слова та вирази,

У навчанні написання листів - неофіційних та офіційних - можна виділити три етапи: 1) етап ознайомлення із текстом-зразком листа відповідного виду (лист-подяка, лист-вибачення тощо) та стандартами його побудови; 2) етап формування вмінь побудови тексту листа; 3) етап розвитку вмінь написання тексту листа. На першому етапі учні ознайомлюються із зразком тексту листа і аналізують особливості його побудови; на другому - сприймають і репродукують текст-зразок, використовуючи допоміжну інформацію щодо його логічного плану, мовленнєвих зразків та засобів міжфразового зв’язку; на третьому - самостійно створюють текст листа.

Навчаючи написання реферату, статті, вчитель може запропонувати учням:

уважно прочитати всю статтю і визначити її основну думку; встановити призначення/мету статті; виписати опорні речення з кож­ного абзацу;

перечитати текст, з’ясувати, які думки автора вимагають додаткової аргументації, дописати необхідні речення.

Навчання написання анотації базується на попередньо складеному плані тексту-джерела, а також на серії послідовних завдань:

вказати місце видання, видавництво, рік видання, номер журналу, газети, сторінки;

шшт Зв’язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності

Розглянемо роль письма у навчанні усного мовлення, читання, лексики, граматики. Для цього необхідно знову звернутися до психофізіологічної характеристики письма. Передусім у науковій літературі підкреслюється спільний характер елементів, що складають початковий етап продукування як звукового, так і письмового повідомлення. Спільним є момент програму­вання граматико-семантичної частини висловлювання: вибір слів, моторне програмування компонентів висловлювання (синтагм), підготовка вислов­лювання у внутрішньому мовленні. У процесі письмового викладу думок має місце функціонування слухо-мовленнєворухових образів, які зумов­люють виникнення відповідних зорових рукомоторних образів і, зрештою, самого акту письма. Отже писемне висловлювання не є чимось абсолютно відмінним від говоріння. Тому при правильній організації виконання вправ з письма учні набувають і деяких навичок, потрібних для усної комунікації.

Дослідники вказують на те, що письмове оформлення думок має значні навчальні переваги. Це процес уповільнений порівняно з усним мовленням, що дає можливість зосередити більше уваги на окремих етапах його здійснен­ня, а це, у свою чергу, створює умови для вживання таких мовних форм, які ще недостатньо автоматизовані і тому в усній комунікації ще не можуть вжи­ватися. Вживання цих форм у писемному мовленні гарантує вільніше опе­рування ними в усному мовленні.

Два етапи формування писемного мовлення (кодування чи декодування і кодування у графіці) та наявність усного випередження підкреслюють зв’язок письма з усною мовою та читанням. Як і усне мовлення, мовлення писемне відносять до продуктивної мовленнєвої діяльності.

Як вказують дослідники, у навчанні лексики, граматики письмова фіксація матеріалу дає змогу:

створювати додаткові асоціації, що допомагають запам’ятовувати лексичні одиниці, речення, структурні зразки;

організовувати письмові вправи (класні та домашні), які сприяють розвит­кові навичок користування лексичними та граматичними явищами;

повторювати матеріал, який зафіксований у зошитах учнів;

організовувати усні вправи, спираючись на зафіксовані в зошитах або на дошці структурні зразки, лексичні елементи.