131. Органічні синдроми й розлади

До органічних входять психічні розлади, що виникають внаслідок церебральних захворюваннь, травм мозку, які призводять до періодичної й тимчасової церебральної дисфункції і мають тимчасовий характер перебігу. До цієї групи розладів належать органічний амнестичний синдром; делірій, що не зумовлюється вживанням психоактивних речовин; афективні розлади настрою.

Симптоми:

-зниження емоційно-вольової діяльності

-зниження памяті, мислення, уваги,мовлення,сприймання

-зниження інтелекту

-зміна психіки

Органічний амнестичний синдром виявляється в порушенні пам'яті, антероградна і ретроградна амнезія, порушення уваги, свідомості й глобального інтелектуального порушення.

Конфабуляції, відсутність критичного ставлення, емоційні зміни (апатія, відсутність ініціативи) є додатковими, але не обов'язковими симптомами для встановлення цього діагнозу.

Делірій, що не зумовлюється вживанням психоактивних речовин, характеризується розладом свідомості й уваги, сприйняття, мислення, пам'яті, емоцій, а також різними психомоторними порушеннями

Депресивний стан характеризується зниженим настроєм, втратою інтересів і задоволення, зниженням енергійності, що може призвести до підвищеної стомлюваності та зниженої активності, коли виражена втома виникає навіть під час незначного зусилля.

До органічних розладів відноситься:

-порушення мовлення(алалія-відсутність або недорозвинутість мов-ня)

-дисграфія(порушення процесу писання)

-дислексія(порушення засвоєння процесу читання)

132. Неврози і психопатії

Психопатії — патологічні стани, що виявляються дисгармоническим складом особистості, від якого страждають або самі хворі, або суспільство (К. Шнейдер).

Психопатії діагностують на підставі трьох основних критеріїв, запропонованих П. Б. Ганнушкиным:

1) порушення адаптації

2) тотальность психопатичних особливостей(підвищена збудливість,інертність,складності в переключенні емоцій);

3) відносна стабільність їх вияву протягом життя.

Психопатії виникають на основі:

-неповноцінності нервової системи

-впливу зовнішнього середовища

-неправильне виховання або педагогічна занедбаність

-особливості темпераменту

-вродженні

Відхилення в поводженні ще не дають підстави зараховувати людини до психопатичних особистостей. Основним диференційно-діагностичним критерієм повинне служити те, що до появи психопатоподібних змін при тих або інших захворюваннях розвиток особистості був нормальним.

На відміну від неврозів при психопатії патологічні риси характеру визначають весь психічний вигляд.

Класифікація:

Епілептоїдні психопати(2-3р)бурхливі емоційні реакції(лють),підвищенна тривожність за своє здоровя, поступово входять в контакт, погана адаптація до нових умов,не сприймають критики,не піддаються корекції поведінки(зауваження не сприймають),самооцінка завищенна.Поруш 3та 4 рівня базал.емец.регул(3-адаптація до нових умов,4-відовідає за емоційну взаємодію з іншими людьми)

Псіхастеніческіх психопатів (3-4р) схильність до сумнівів, відсутність внутрішньої впевненості і правильності своїх суджень і вчинків. Це люди добросовісні, перебільшено грунтовні, що передбачають в роботі будь-яку деталь, педанти.Порушення 2 базал.емоц.регуляції(процеси задоволення чи незадов.тілесних потреб)

Істеричних психопатів (4-5р)відрізняє прагнення здаватися більш значними, ніж вони є насправді, пережити більше, ніж вони здатні пережити. Істеричні психопати використовують всі можливості, щоб опинитися в центрі уваги; демонстративні форми поведінки; такі люди схильні до хвастощів, наслідування, вигадок, брехні, легковажним вчинків, різним авантюр. У них переважають примхливість, упертість, уразливість, а також різні вегетативні і істеричні пароксизми (спазми, тремор пальців рук та ін.).Порушення 3 базал.емоц.регуляц(активна адаптація до нестабільної ситуації)

Шизоїдні психопати (дошкільн.та молод.шкіл.вік)- нетовариські, їм властиві егоцентризм, сухість та офіційність в контактах з людьми. Серед них трапляються натури холодні, жорстокі, черстві на емоції.Абстрактність та логічність мислення, незвичайні захоплення.Недостатній розвиток 1 базальної емоційної регуляції(попередня оцінка контакту з обєктом)

Циклоїдні(6-7р)невмотивовані коливання настрою,схильні до жартів та ризиків,енергійні, завищенна самооцінка,прискорений темп мовлення, схильні до депресії.Поруш2 базал.емоц.регул(задоволення чи незад.тілесних потреб)

Неврози - психогенні нервово-психічні розлади, що проявляються у специфічних емоційно-ефективних і соматовегетативних клінічних феноменах.

Від психозу невроз відрізняється відсутністю психотичних симптомів, за наявності яких страждає вся особистість, відсутня свідомість хвороби і порушена адаптація. Неврози, на відміну від психопатій, виникають після психічної травми, тобто мають чіткий початок, досить ясно визначаються і добре виліковуються.

При неврозах хворі правильно критично оцінюють події, що відбуваються і свій стан. Неврози проявляються в основному вегетативними, соматичними та афективними порушеннями.

.

Відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті виділяються наступні форми неврозів: неврастенія, істеричний невроз, невроз нав'язливості, фобії невротичні, невроз занепокоєння (тривоги), іпохондричний невроз, невротична депресія тощо

Чинники неврозу:

- особистісних особливостей людини, його спадкової виборчої переносимості зовнішніх впливів, рівня пристосувальних можливостей організму

- виникнення неврозу визначається характером психічної травми (наприклад, раптова смерть близької людини) або довгостроково існуючої несприятливою ситуацією (конфліктна напружена обстановка в сім'ї, на роботі).

Проте, в будь-якому випадку, психогенна ситуація повинна бути емоційно значущою для хворого, представляти певну життєву цінність.

- неврози частіше виникають у осіб, які перенесли психічну травму в дитячому віці,

- які виховувалися у несприятливих сімейних умовах,

- які часто хворіють соматичними хворобами.