- •1. Сутність та структура міжнародної економічної системи
- •2. Світовий ринок, сутність, особливості розвитку та характерні ознаки
- •Світовий ринок характеризується наступними основними рисами:
- •Етапи розвитку світового господарства
- •На розвиток світового господарства виливають такі чинники:
- •4. Міжнародні економічні відносини у світовому господарстві
- •5. Середовище розвитку міжнародних ек. Відносин
- •6.Принципи організації міжнародних економічних відносин і зовнішньоекономічних відносин України
- •7.Систематизація країн світу
- •9. Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються
- •10. Країни-лідери світової економіки та їх загальна характеристика
- •11. Попит та пропозиція
- •12.Міжнародна мобільність товарів
- •Переваги мпп
- •14. Інтернаціалізація господарського життя як об`ктивний процес економічного розитку
- •15. Міжнародний поділ факторів виробництва, місце та роль в ньому поділу праці.
- •24. Теорія розміру країни
- •Висновки
- •25. Міжнародна торгівля: модель ефекту масштабу.
Етапи розвитку світового господарства
Доіндустріальна стадія виробництва - кінець XVII ст. Світове господарство виникло ще на доіндустріальній стадії виробництва із зародженням між народної торгівлі й формувалося до кінця XVII ст.
Початок XVIII - середина XIX ст. Характеризується подальшим розвитком виробництва товарів, зростаюча маса яких надходить у регулярний обмін між країнами; перетворенням зовнішньої торгівлі на частину національної економіки; виникненням світового ринку — вищого досягнення капіталізму.
Кінець XIX - початок XX ст. Саме в цей період завершилося формування світової системи господарства на основі великого машинного виробництва.
Кінець 20-х - середина 80-х років XX ст. Після Першої світової війни почався процес якісних змін системи світового господарства, який завершився з падінням колоніальної системи. Світова економіка розкололася на дві основні системи — соціалістичну та капіталістичну і була доповнена багатьма колоніальними країнами, які звільнилися від зовнішньоекономічної залежності. У цей період ринкова економіка суттєво трансформувалась у напрямі соціального господарювання. Щільніше почали переплітатися ринкові інструменти з державним регулюванням на макрорівні. З розвитком продуктивних сил і господарських відносин активно утверджувалась змішана економіка. Ринкову систему світового господарства в середині 80-х років XX ст. утворювало понад 160 країн, у тому числі понад ЗО індустріальне розвинутих.
Кінець 80-х — початок 90-х років XX ст. Визначальною рисою цього етапу є наростання інтеграційних процесів у виробництві, розвиток їх організаційно-економічних форм, пов'язаних з виробництвом товарів і комплектуючих у різних країнах. На формування світового господарства в 90-ті роки XX ст. вплинуло відокремлення більшості країн Східної Європи від соціалістичної системи господарювання, ліквідація Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) і розпад СРСР, утворення нових незалежних держав.
Загалом світове господарство наприкінці XX — на початку XXI ст., зберігаючи розмаїття, велику кількість суперечностей і різнопланових тенденцій, все ж є більш цілісним, інтегрованим і динамічним, ніж у середині XX ст., і набуває глобального характеру. Для нього стали характерними нові економічні зв'язки і відносини, розширилися митні й політичні союзи. Процес його становлення ще не завершився, оскільки продовжується поглиблений розвиток усіх факторів, що його зумовлюють.
На розвиток світового господарства виливають такі чинники:
розвиток науково-технічного прогресу, перетворення інформаційних технологій на один із найважливіших аспектів розвитку світової економіки;
зростаюча взаємозалежність національних господарств, загальна лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків;
поглиблений розвиток МПП - міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва;
високий рівень інтенсифікації міжнародного руху факторів виробництва: робочої сили, капіталів, технологій, засобів виробництва, інформації;
інтернаціоналізація виробництва і капіталу;
формування самостійної фінансової системи, безпосередньо не пов'язаної з обслуговуванням руху товарів;
вирішення глобальних проблем тощо.
