7.Стадії аналітичного пізнання.

1 стадія - Спостереження.

Одиничні факти в аналізі значної ролі не відіграють, важливою є множина фактів. Спостереження фактів на даному етапі значно полегшується наявністю зібраної, систематизованої економічної інформації, що пройшла необхідне зведення й обробку.

2 стадія - Наукова абстракція.

Вибір лише необхідних фактів, що необхідні для економічного аналізу.

З стадія - Формуванню нових практичних пропозицій розумових висновків.

Чим бiльшe нових суджень, тим більша ймовірність вибору оптимального рішення, Абстрактне мислення, засноване на об'єктивних даних, що пройшли логічну обробкуу первинного матеріалу, розкриває глибинний зміст явищ, що вивчаються, виявляє певні закономірності в їх розвитку. Це дозволяє перейти до узагальнюючих висновків, до конструювання відповідних практичних пропозицій, спрямованих на подальше удосконалення практики.

8. Які види економічного аналізу виділяють за класифікаційними ознаками – за періодом, за характером дослідження, за ступенем охоплення об’єктів, за місцем проведення аналізу?

За місцем проведення економічний аналіз поділяється на :

внутрішньогосподарський аналіз, об’єктом якого є підприємство і його структурні підрозділи;

міжгосподарський аналіз, який вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств.

За об’єктами управління виділяють такі види аналізу:

техніко-економічний аналіз;

фінансово-економічний аналіз;

соціально-економічний аналіз;

економіко-статистичний аналіз;

економіко-екологічний аналіз;

маркетинговий аналіз.

За методикою дослідження об’єктів і призначенням результатів економічний аналіз поділяється на :

порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяльності підприємства

порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;

факторний аналіз, завданням якого є виявлення величини впливу факторів на зміну

результативних показників;

діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення характеру порушень

нормативного ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення;

маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунтування ефективності

управлінських рішень у бізнесі на основі взаємозв’язку обсягу продажу, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і змінні;

економіко-математичний аналіз, який дозволяє вибрати найбільш оптимальний

варіант рішення економічної задачі;

стохастичний аналіз, який вивчає стохастичні залежності (непрямі зв’язки) між

економічними явищами і процесами;

функціонально-вартісний аналіз, який проводиться з метою виявлення резервів

зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення, і базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

Залежно від повноти програми (обсягу дослідження) економічний аналіз поділяється на:

комплексний аналіз, який охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства;

тематичний аналіз, спрямований на дослідження найбільш актуальних для даної ситуації об’єктів.

За охопленням вивчених об’єктів виділяють наступні види аналізу:

суцільний аналіз – висновки за його результатами формуються після вивчення всіх без виключення об’єктів;

вибірковий аналіз – висновки формуються за результатами дослідження тільки частини об’єктів.

Важливе значення також має класифікація економічного аналізу за часом проведення (перспективний і ретроспективний аналіз); за особливостями формування інформаційної бази (внутрішній і зовнішній аналіз); за змістом та характером проведення (фінансовий і управлінський аналіз).

За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.