1. Що означає термін „аналіз”?

Термін аналіз походить від грецького analyzis – "розділення", "розчленування". Поняття аналізу багатогранне. Залежно від мети, методів і прийомів проведення, галузі застосування, використаного інструментарію його розглядають з декількох боків:

1) розчленування об'єкта (подумки або насправді) на складові елементи;

2) всебічне розбирання, розглядання, наприклад творів мистецтва, процесів, рішень;

3) уточнення логічної форми (структури) міркування у формальній логіці;

4) як синонім наукового дослідження взагалі або метод вивчення об'єкта шляхом розгляду його окремих сторін, властивостей, складових;

5. визначення складу речовини.

Економічний аналіз як наука – це система спеціальних знань з дослідження організації, структури і стану господарського життя або окремої сфери економічної діяльності для узагальнення передового досвіду та виявлення невикористаних резерв

2. Що є предметом аналізу господарської діяльності?

Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей. Природно, економічний аналіз як її галузь має також справу з певною їх часткою, а вірніше з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них. У навчальній літературі звичайно наводиться таке визначення цього поняття.

Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.Предметом АГД є господарська діяльність підприємств, відображена у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації.

3. Об’єкти аналізу господарської діяльності.

Об’єктами АГД є економічні результати господарської діяльності.

Наприклад, у промисловості до об’єктів АГД належать: виробництво і реалізація продукції, її собівартість; використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т.п.

4. Основні завдання аналізу господарської діяльності.

Основними завданнями економічного аналізу є:  об'єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;  оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;  виявлення забезпеченості підприємства фінансово-виробничими ресурсами;  виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв'язків;  пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;  опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;  узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

5. Мета аналізу господарської діяльності.

Мета економічного аналізу — сприяння виконанню бізнес-планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, шляхом пошуку можливих резервів, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи з метою підвищення ефективності діяльності підприємств та поліпшенню показників їх діяльності, завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

6. Класифікація показників

Економічні показники - важливий інструмент оцінки планування та

управління діяльністю підприємств.

В економічному аналізі використовують показники:

• завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих даних, плану;

• звітності;

• обліку;

• вибіркових спостережень;

• аналітичних досліджень.

Усі ці показники доцільно класифікувати за відповідними ознаками, а

саме:

• за економічним змістом досліджуваних явищ і процесів;

• характером відображення аналізованих процесів;

• способом виміру;

• ступенем охоплення;

• місцем у причинно-наслідкових зв'язках;

• способом формування.

За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники

поділяються на кількісні та якісні. Кількісні показники відображають розмір

господарських явищ, величину кількісних змін, що в них відбуваються,

величину ресурсів. Наприклад, обсяг реалізованої продукції, кількість

працюючих, обсяг продукції, одержаної в результаті підвищення

продуктивності праці. Якісні показники характеризують суттєві особливості і

властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів,

ефективність діяльності. Прикладом якісних показників є продуктивність

праці, фондовіддача, рентабельність.

За характером відображення аналізованих процесів розрізняють

натуральні - виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру (обсяг,

довжина, вага); вартісні - показують величину економічних об'єктів і

процесів у вартісному виразі (ціна, собівартість, прибуток); трудові -

характеризують витрати праці та її ефективність (трудомісткість,

продуктивність праці) показники.

За способом виміру розрізняють абсолютні й відносні показники.

Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних вимірниках або

через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа

у кв. м, витрати праці в людино-годинах). Відносні показники показують

співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках,

коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки

продукції, коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін).

За ступенем охоплення виділяють загальні та часткові, специфічні

показники. Загальні використовують для характеристики результатів роботи

всіх галузей народного господарства (вартість товарної продукції,

продуктивність праці, рентабельність). Часткові є специфічними для окремих

галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність)

Показники, які визначають стан результатного показника і виступають як

причини зміни його величини, називають факторними.

За способом формування розрізняють показники:

• нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми

амортизації, ціни);

• планові (дані планів соціально-економічного розвитку підприємства,

завдання підрозділам);

• договірні (передбачені в угодах на поставку сировини, матеріалів,

палива тощо);

• облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативного

обліку);

• звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної

звітності);

• аналітичні (оціночні), які одержують у ході аналізу для оцінки

результатів та ефективності роботи підприємства.

Основними показниками використання засобів виробництва є:

• фондовіддача;

• фондоємність;

• фондоозброєність;

• середньорічна вартість основних засобів;

• середньогодинний виробіток продукції на одиницю устаткування;

• коефіцієнт використання устаткування;

• амортизація.