71. Поясніть політику та суть третього сегмента економіки. !!!
Логістика є третім сегментом економіки і займає 25% у структурі прибутків. Наука про логістику зародилась в 70-х роках в США.
Логістика – це здатність гарантувати правильний вибір в правильний час, в правильній кількості і правильному стані, в правильному місці, і правильний час, для правильного споживання і за правильною вартістю. В цьому вислові окреслено багато суттєвих дій логістики. Наприклад, підкреслюється просторовий та часовий характер (місце і час переміщення, час і витрати обслуговування). Також підкреслюються витрати та рівень обслуговування.
Логістика – це системний підхід до вирішення проблем бізнесу, в основі якого лежить аналіз.
Логістика – це процес ефективного планування, використання та управління потоком сировини,напівфабрикатів та готової продукції від пункту походження до пункту споживання з низькими витратами зберігання запасу і пов’язаної з цим процесом інформації з метою пристосування до вимог споживача.
Логістика ставить не тільки стратегічні завдання, зв’язані з організацією управління і навіть з філософії менеджменту, вона включає і проблеми операційної діяльності.
Логістика є областю управління, інтереси якої потребують аналізу елементів усієї системи на перспективу:
Вантажно-розвантажувальні роботи;
Передбачення попиту;
Планування виробництва;
Обслуговування споживача;
Місцеположення підприємства і складської діяльності;
Загальне логістичне матеріально-технічне забезпечення.
Ці додаткові витрати можуть бути більшими, ніж економія від найдешевшого перевезення (водного).
Таким чином, перевезення не повинно оптимізуватися без врахування впливу таких елементів логістики як складування і упаковка.
72. Чому виникає необхідність побудови кон’юнктурної сівозміни? Її переваги та недоліки
Кон’юнктурна сівозміна – це ринково орієнтована сівозміна. За такого способу відбувається посів і чергування полів з кон’юнктурними культурами, тобто тими, які необхідні на ринку. Необхідність застосування цього типу сівозмін спричинена зростаючою ринковою економікою, коли прибуток визначається тим, що виробляють те, на що існує найвищий попит.
Конюнктурна сівозміна– сівозміна, за якої існує підвищений попит на одну із культур, що знаходиться в конкретній сівозміні.
В основі цієї сівозміни лежить підвищений попит.
Наприклад, в цьому році планується попит на кукурудзу на зерно. Для зони Лісостепу кон’юнктурна сівозміна може бути така (8-пільна сівозміна):
1 поле – багаторічні трави або пар
2 поле – озимі культури
3 поле – цукрові буряки
4 поле – кукурудза, соняшник, соя (здебільшого монокультури, які можна сіяти на полі на протязі 9 років підряд)
5 поле – кукурудза на зерно (якщо обрали кукурудзу по попиту)
6 поле – зернобобові (горох, соя, люпин) АЛЕ по монокультурі сою не сіють (причиною є гербіциди, які вносять під монокультури, вони не дають змоги розвиватись сої – але я точно забула )
7 поле – озимі
8 поле – кукурудза на зерно
800га : 8 = 100га – 300га(бо кукурудза на трьох полях) = 26-28% кон’юнктурна сівозміна
Якщо нормальне розміщення культур в сівозміні, то одна культура може займати не більше 1,5 поля.
Переваги:
Швидко реагує на попит
Забезпечує ринковий попит
Не створюється дефіцит
Недоліки:
Порушується чергування культур у науково-обгрунтованій сівозміні.
Через 2-3 роки потрібно повертати поле до науково-обгрунтованої сівозміни
Робиться ставка на отримання прибутку і задоволення попиту, а не на збереження землі як ресурсу на майбутнє.