Глосарій

Абстинентний синдром – це стан гострого психічного та соматичного дискомфорту в алкоголіка у випадку позбавлення його алкоголю, у наркомана – у випадку позбавлення його чергової дози наркотику.

Адиктивна поведінка – це різновид девіантної поведінки, для якого притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану завдяки прийому різноманітних психоактивних речовин чи постійній фіксації уваги на певних видах діяльності з метою розвитку та підтримання інтенсивних емоцій.

Адикція відносин – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю людини від певного типу відносин.

Адикція до витрати грошей – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю від необхідності неконтрольовано витрачати гроші та робити покупки, в яких немає необхідності.

Адикція уникнення – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю від підсвідомого вибора такого партнера, який у силу різних обставин не може бути емоційно близьким.

Акцентуація характеру – це понадмірне підсилення окремих рис характеру, що проявляється у вибірковій уразливості особистості по відношенню до певного роду психогенних впливів.  

Альтернуюче виховання – це нестійке емоційне ставлення з боку батьків, коли схвалення або нарікання залежать від настрою батьків, а не від об’єктивної поведінки дитини.

Анозогнозія – відмовлення людини визнати себе хворою на першій або другій стадії алкоголізму та наркоманії.

Біогенні аміни – це біологічно активні речовини, які виконують функції нейромедіаторів, тобто посередників, через які передається нервове збудження до клітини.

Вторинна профілактика адиктивної поведінки – це власне антинаркотичне виховання неповнолітніх.

Гемблінг – це вид адиктивної поведінки, який характеризується патологічною залежністю від азартних ігор.

Група ризику адиктивної поведінки – це умовна група неповнолітініх, які за своїм соціальним оточенням, сімейним та матеріальним становищем або індивідуально-психологічними характеристиками найбільш уразливі щодо формування наркогенних звичок.

Доза вживання алкоголю – це така мінімальна кількість етанолу, яка у здорової дорослої людини викликає стан легкого сп'яніння та метаболізується протягом години.

Захисні механізми – це засоби, які використовує особистість («Я») для подолання таких станів, як відчуття страху, докори сумління, тривоги, внаслідок виникнення конфлікту.

Зловживання алкоголем – це таке вживання спиртних напоїв, коли дія етанолу завдає значної, а інколи і невиправної шкоди організму людини, яка п’є, або її потомству.

Ейфорія – це безпідставний, тобто невідповідний реальній дійсності благодушний, підвищено-радісний настрій у важкохворих незадовго до смерті. У психолого-педагогічній практиці ейфорія – це психічний стан людини, що несе екстремальну гарну оцінку всьому, що людина здатна на даний момент відчувати, сприймати, згадувати, думати і фантазувати.

Енкефаліни та ендорфіни – це біологічно активні речовини, які виділяються організмом у момент досягнення мети і викликають приємні емоції.

Інтернет-адикція – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю від Інтернету.

Інформаційний підхід – це такий підхід до профілактики негативних явищ, який побудований на поширенні інформації про шкоду психоактивних речовин.

Кіберсуїцид – різновид групового або індивідуального самогубства, що вчиняється в результаті використання Інтернет-ресурсів.

Коморбідінсть – це поєднання адикції з епізодами депресій різного ступеня інтенсивності.

Комп’ютерна адикція – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю від комп’ютерних технологій.

Любовна адикція – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю від фіксації уваги на іншій людині.

Наркоманія – це захворювання, що виникає в разі систематичного вживання речовин, включених до списку наркотиків, проявляється у психічній та фізичній залежності від них.

Наркотики – це речовини, включені до Офіційного Переліку наркотиків Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вживання яких формує психофізичну залежність.

Неконгруентність у вихованні – це невідповідність слів батьків інтонації та міміці, що часто зустрічається у випадку прихованого емоційного відторгнення дитини, яка відчуває нещирість та байдужість.

Первинна профілактика адиктивної поведінки – це превентивна освіта та робота, спрямована на непрямий профілактичний вплив.

Піднесення толерантності – це збільшення дози наркогенної речовини у відповідь на зниження первинного ефекту ейфорії.

Поведінковий підхід – це підхід, який базується не на психоактивних речовинах та їх впливі на організм, а на людях і аналізі причин їх учинків.

Превентивна освіта – це комплексна програма засвоєння багатопланової інформації про психоактивні речовини.

Психоактивні речовини – це хімічні з’єднання та природні продукти, що мають вибіркову активність по відношенню до психічної діяльності: заспокоюють, стимулюють, дезорганізують тощо.

Психологічна залежність від психоактивних речовин – це та залежність, за якої люди, що зловживають психоактивними речовинами, відчувають бажання приймати їх, щоб уникнути дискомфорту або одержати задоволення.

Роботоголізм – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю людини від робочого процесу.

Сексуальна адикція – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю людини від сексу.

Соціально-педагогічна профілактика адиктивної поведінки – це гуманістично формуюча, науково обґрунтована та своєчасна діяльність, спрямована на мінімізацію факторів соціального ризику, створення оптимальної соціальної ситуації розвитку особистості, проявлення різних видів її активності, розкриття її внутрішнього потенціалу, пов’язана з усуванням факторів та умов уживання психоактивних речовин.

Спортивна адикція – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю від занять різними видами спорту.

Третинна профілактика адиктивної поведінки – це корекційна робота з неповнолітініми, що зловживають тютюнопалінням, регулярно вживають алкоголь та наркотики, а також робота по профілактиці рецидивів алкогольної і наркотичної залежності.

Ургентна адикція – це такий вид адиктивної поведінки, який проявляється у звичці знаходитися в стані постійного браку часу.

Фізична залежність від психоактивних речовин – це залежність, за якої одна й та сама доза алкоголю або наркотику стає недостатньою й потрібне її збільшення, щоб досягти бажаного результату і впасти в стан абстинентного синдрому у випадку різкого припинення прийому згаданих речовин.

Харчова адикція – це такий вид адиктивної поведінки, який характеризується залежністю від їжі у вигляді переїдання або голодування.

Додаток А