15. Комплексне управління дебіторською заборгованістю та грошовими коштами

Управління дебіторською заборгованістю представляє собою частину загального управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягу реалізації продукції та полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості, забезпечення своєчасної її інкасації. Управління дебіторською заборгованістю безпосередньо впливає на прибутковість компанії і визначає дисконтну та кредитну політику для малоефективних покупців, шляхи прискорення запитання боргів і зменшення безнадійних боргів, а також вибір умов продажу, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів.

У цілому управління дебіторською заборгованістю включає:

1) аналіз дебіторів;

2) аналіз реальної вартості існуючої дебіторської заборгованості;

3) контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості;

4) розробку політики авансових розрахунків та надання комерційних кредитів;

5) оцінку і реалізацію факторингу.

На рівень дебіторської заборгованості впливають такі основні фактори:

- Оцінка і класифікація покупців залежно від виду продукції, обсягу закупівель, платоспроможності клієнтів, історії кредитних відносин і передбачуваних умов оплати;

- Контроль розрахунків з дебіторами, оцінка реального стану дебіторської заборгованості;

- Аналіз і планування грошових потоків з урахуванням коефіцієнтів інкасації.

Управління грошовими потоками необхідно розглядати як послідовний процес постановки завдань та їх виконання, який включає реалізацію таких функціональних етапів:

• планування та прогнозування грошових потоків і складання відповідних внутрішніх фінансових документів (бюджет грошових потоків, а також плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар та ін.);

• імплементація бюджету грошових потоків як невід’ємної складової системи бюджетів на підприємстві;

• фінансовий контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників Звіту про рух грошових коштів;

• здійснення коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх умов реалізації плану.

На кожному із визначених етапів використовуються специфічні методи управління, які відповідають потребам відповідного етапу.

Основною метою у процесі управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. У цьому реалізується функція грошових активів як засобу платежу, що забезпечує досягнення цілей формування їх операційного, страхового й компенсаційного залишків. Поряд із цією основною метою важливим завданням процесу управління грошовими активами є забезпечення ефективного використання тимчасово вільних коштів, а також сформованого інвестиційного їх залишку. Політика управління грошовими активами є частиною загальної політики управління оборотними активами підприємства, що полягає в оптимізації сукупного розміру їх залишку з метою забезпечення постійної платоспроможності й ефективного використання в процесі збереження.