45.Класифікація основних послуг оцінювачів.

Інвентаризація майна. Наявність цінностей під час інвентаризації встановлюється обов'язковим підрахунком, зважуванням, вимірюванням. Акти вимірювань і розрахунки додаються до описів. Інвентаризація фак­тичних залишків товарно-матеріальних цінностей має відбуватися у при­сутності матеріально відповідальних осіб підприємства. Забороняється проводити інвентаризацію в неповному складі комісії та заносити до опи­су дані про залишки цінностей за даними обліку без перевірки їх наяв­ності.

Якщо виявлено не взяті на облік об'єкти, а також такі, щодо яких в реєстрах відсутні деякі дані або наведено неправильні, інвентаризаційна комісія має поповнити інвентаризаційний опис або внести до нього необхідні дані.

Головна мета інвентаризації — визначити наявність і стан майна за даними бухгалтерського обліку, урегулювати інвентаризаційні різниці та відбити результати інвентаризації в передавальному (розподільному) балансі.

Оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, дільниці тощо), які при реорганізації підприємства стають самостійними об'єктами з подальшим складанням окремо­го балансу.

Вартість підприємства як цілісного майнового комплексу не дорівнює арифметичній сумі вартостей окремих майнових об'єктів підприємства, а кори­гується на вартість гудвілу. Гудвіл - це ділова репутація підприєм­ства, нематеріальний актив, вартість якого становить різницю між балансовою вартість активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу і утворюється завдяки управлінському мистецтву, вивідним позиціям на ринку тощо.

Вітчизняне законодавство, що регулює порядок оцінювання вартості майна підприємств, у разі цілісного майнового комплексу передбачає за­стосовувати всі три методи оцінювання, а саме: методи балансової, рин­кової та капіталізованої вартості.

Оцінка вартості корпоративних прав. Приймаючи інвестиційні рішення, інвестори порівнюють очікувані доходи від вкладання коштів у певний об'єкт із доходами від інших, альтернативних можливостей інве­стування.

Корпоративні права - це право влас­ності на частку (пай) у статутно­му фонді (капіталі ) підприємства разом із правом на управління, отри­мання відповідної частки його при­бутку, а також частки активів у разі ліквідації цього підприємства згідно з чинним законодавством.

Загальновизнані методи оцінювання корпоративних прав: пряма і не­пряма капіталізація прибутку (включаючи капіталізацію дивідендів); пря­ме і непряме порівняння з бізнесами-аналогами; метод балансової вар­тості.

Кабінет Міністрів України затвердив Методику оцінювання держав­них корпоративних прав, яка придатна для оцінювання вартості корпора­тивних прав також і недержавних підприємств. Згідно з цією методикою вартість корпоративних прав підприємств рекомендується оцінювати ме­тодом капіталізованої вартості або методом балансової вартості.

Оцінювач, складаючи будь-які прогнози рентабельності підприємства, а також інтерпретуючи (узгоджуючи) результати, має дотримувати прин­цип розумної обережності оцінок. У разі оцінювання корпоративних прав він має критично ставитися до всієї інформації, що йому її надає адмініст­рація об'єкта оцінювання, і, в міру можливості, перевіряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел.

Оцінка об'єктів нерухомості. Нерухомість оцінюють такими загаль­новизнаними методами: ринкової вартості (метод аналогів і метод затрат); балансової вартості; капіталізованої вартості. Щодо специфічних видів нерухомості неодмінно застосовують спеціальні методи оцінювання та спеціальні технічні прийоми, здебільшого - метод ринкової вар­тості, зокрема метод аналогів і метод витрат.

Основні технічні параметри оцінюваного майна потрібно визначати на підставі даних бюро технічної інвентаризації, обстеження в натурі, вимірювання, неодмінно подаючи відповідну інформа­цію у звіті про оцінювання вартості майна. В окремих випадках експерт або спеціалізована організація за даними обстежень і вимірювань у натурі складає будівельно-технічний або технічний паспорт устаткування.

Нерухомість можна оцінювати також методом капіталізованої вар­тості доходів від експлуатації будівель і споруд. Одним із найпростіших способів отримання доходів від об'єктів нерухомості є передача їх в орен­ду. Щоб визначити чистий операційний дохід від здачі нерухомості в орен­ду потрібно від валового доходу відняти експлуатаційні витрати.

На підставі виконаного експертного оцінювання будівель (споруд) заповнюють сертифікат об'єкта експертного оцінювання. Сертифікат в одному примірнику оформляють щодо кожного інвентарного об'єкта, який оцінювався, і додають до звіту про експертне оцінювання.

Оцінка вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств. До нематеріальних активів належать право власності на винахід, право власності на фірмове найменування, право користування земельною ділянкою, право власності на програми для ЕОМ, гудвіл та інші.

Експертне оцінювання вартості нематеріальних активів виконують такими методами: визначенням теперішньої вартості відтворення; капі­талізацією прибутку для визначення сумарної вартості нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі на дату оцінювання; по­єднанням обох зазначених методів.

Метод капіталізованої вартості застосовують переважно для оціню­вання сумарної вартості нематеріальних активів, не відбитих у бухгал­терському балансі на дату оцінювання, й таких, на які не нараховується зношення, наприклад, на гудвіл. Згідно із цим методом вартість немате­ріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі, визначається як різниця між вартістю підприємства, визначеною за методом капіталізо­ваної вартості, та балансовою вартістю активів, які входять до складу цілісного майнового комплексу підприємства.

Оцінюючи рухоме майно, слід керуватися такими вимогами: ураховувати можливості найефективнішого використання об’єкту; ідентифікувати адекватний ринок, що відповідає меті оцінювання; враховувати ринкові умови на момент оцінювання;враховувати дані про попередні факти продажу об'єктів оціню­вання;використовувати всі загальновизнані методи оцінювання, засто­сування яких є фізично можливим і логічно не суперечить меті оціню­вання.