43. Класифікація основних послуг з антикризового управління.

Розроблення та здійснення системи послуг з антикризового управ­ління виконують: фінансові та економічні служби підприємства; представники потенційного санатора або інвестора; незалежні аудиторські або консалтингові фірми.

Необхідність залучення зовнішніх консультантів під час виконання робіт з антикризового управління зумовлена такими основними чинниками:

потребою в сучасних і відповідних знаннях, досвіді та умінні вико­нувати такі види робіт;

економією робочого часу, ресурсів і затрат;

потребою в об'єктивності, ліквідності відповідних дій і законності проведення такої роботи;

перенесенням відповідальності на виконавця;

потребою для санатора, інвестора або потенційного партнера в не­залежному аудиті, експертизі або розробленні заходів і планів;

умінням своєчасно формувати необхідну високоефективну коман­ду фахівців залежно від об'єктивного аналізу і прихованих причин кри­зового стану.

Санація підприємств. Проведення санації підприємств є головною і найбільш ефективною послугою в системі антикризового управління.

Санація може відбуватися шляхом злиття підприємства, яке перебу­ває на межі банкрутства, з потужнішою компанією; випуску нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшення банківсь­ких кредитів і надання урядових субсидій; перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову; повної або часткової купівлі акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства. Однак попередження бан­крутства ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи.

Новий Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розрізняє поняття "санація" та "досудова са­нація".

Досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспро­можності боржника, здійснюваних власником, інвестором з метою запо­бігти його ліквідації, вдавшись до реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінан­сово-економічних, правових за­ходів у межах чинного законодав­ства до початку порушення спра­ви про банкрутство.

Реорганізація — це повна або част­кова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організа­ційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих струк­турних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прий­няття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником.

До основних заходів санації належать:

- фінансово-економічні – джерелами санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики або власності, на поворотній або безповоротній основі;

- організаційно-правові - спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно-правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур тощо;

-виробничо-технічні - пов'язані з модернізацією та оновленням виробничих фондів, з підвищенням ритмічності виробництва, скорочен­ням технологічного часу, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва;

- соціальні - слід вести помірковану політику звільнення у взаємо­зв'язку із реалізацією соціального плану проекту санації. Тут можуть бути передбачені такі заходи, як створення та фінансування системи перепідго­товки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додат­кові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо.

Основні причини реорганізації:розширення або згортання діяльності підприємства, його розмірів;

необхідність фінансової санації;необхідність зміни повноти відповідальності власників за зобо­в'язаннями підприємства;диверсифікація діяльності;податкові мотиви;необхідність збільшення власного капіталу.

За формальними ознаками розрізняють такі три напрями реоргані­зації.спрямована на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);спрямована на подрібнення підприємства (поділ, виділення);без змін розмірів підприємства (перетворення).

Приєднання означає припинення діяльнос­ті одного підприємст­ва як юридичної осо­би та передачу належ­них йому активів та пасивів (майнових прав та зобов'язань) до іншого підприємства (правонаступника).

Злиття - об'єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи), у ре­зультаті якого власники (ак­ціонери) підприємств, що об'єд­нуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об'єднаних підпри­ємств з метою досягнення по­дальшого спільного розподілу ризиків і вигод від об'єднання.

Поглинання (Аквізиція) — це скупка корпоративних прав підприємства, у результаті чого покупець набуває кон­тролю над чистими активами та діяль­ністю такого підприємства. В резуль­таті класичної операції аквізиції під­приємство - об'єкт поглинання зберігає статус юридичної особи, існуючу пра­вову форму організації бізнесу, однак, змінюються суб'єкти контролю над ним, тобто власники, які контролюють підприємство.

Поділ — це спосіб реорганізації, за якого одна юридична особа припи­няє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.

Виділення - виділення зі складу діючого підприємства і одного або кількох структурних підрозділів, а також і на базі структурної одиниці діючих об'єднань, що стають самостійними юридичними особами, за рішенням їх трудових колективів, за згоди власників або уповноваженого ними органу.

Перетворення - спосіб реорганізації, що передбачає зміну форми власності або організа­ційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підпри­ємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виник­ло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства.

Перед здійсненням реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, що потребують ре­організації, та оцінити їх ринкову вартість. Ключовим документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передатний або розділь­ний баланс (передатний складається у разі злиття чи приєднання підприємств, роздільний - при поділі чи виділенні).

Розроблення та здійснення системи послуг з антикризового управління виконують: фінансові та економічні служби підприємства; представники потенційного санатора або інвестора; незалежні аудиторські або консалтингові фірми. Антикризове управління — спеціальна комплексна система управління, націлена на оперативне виявлення ознак кризи та створення відповідних умов для їх своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєздатності суб'єкта підприємницької діяльності, недопущення банкрутства та запобігання його виникненню в майбутньому. Банкрутство — визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Санація — система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідаціі, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів та капталу і (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника Арбітражний керуючий (керуючий санацією, розпорядник майна, ліквідатор) —фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Ліквідація — припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Мирова угода — домовленість між боржником і кредитором (групою кредиторів) про відстрочення та (або) розстрочення платежів або припинення зобов’язання за угодою сторін