29. Фінансово-управлінські технології формування бюджету в світовій практиці.

У сфері БМ перебуває як сам бюджет, його кількісні і вартісні показники, так і ефективність діяльності фінансованих з бюджетів структур. Тут на перший план виходять дії адміністративного апарату, його здатність забезпечити максимум корисного ефекту на одиницю витрат. У реальній практиці БМ дані функції не ізольовані одна від одної, а взаємозв'язані. На думку західних економістів, названі три функції складалися поступово, на кожному етапі їм відповідали певні технології бюджетної роботи, що ілюструє періодизація, запропонована американським ученим Гровером Старлінгом.

Еволюція бюджетних технологій

Функції	Бюджетні технології	Періоди
Контроль	Складання розпису доходів і видатків	XVIII — початок XX ст.
Контроль і менеджмент	Бюджетні статті групуються за цільовим призначенням; Бюджет складається з урахуванням кон'юнктурних змін	1915— 1935рр. 1935— 1960рр.
Контроль, менеджмент і планування	Запровадження процедури програмування-планування складання бюджету; Розроблення бюджету на нульовій основі	1960— 1970рр. 1970— 1980рр.

В основі технологій бюджетування лежить проблема оптимального розподілу ресурсів, оскільки потреби як на індивідуальному мікрорівні, так і на державно-суспільному макрорівні, на відміну від ресурсів, необмежені. Порівняно з попитом на них фінансові ресурси завжди в дефіциті. Удосконалення бюдж планування і менеджменту стало можливим завдяки дії важливих соціально-економічних та інформаційних чинників. По-перше, бюджет у західних країнах стали досліджувати за допомогою макроекономічних методів аналізу, запропонованих кейнсіанською школою економічної думки. По-друге, значною мірою система програмно-цільового бюджетування (СПЦБ) веде своє походження від спроб прихильників економіки добробуту розробити теоретико-методологічні засади бюджету на основі принципу граничної корисності. По-третє, на створення СПЦБ значною мірою вплинуло розроблення сучасних інформаційних технологій і процедур приймання рішень. На концептуальній основі бюджетування в західних країнах в останні десятиліття було розроблено й запроваджено в практику ціле сімейство аналітично-управлінських технологій оптимізації бюджетів усіх рівнів, а також відомчих кошторисів. Під різними назвами широко використовуються численні складові СПЦБ: класифікація витрат, визначення завдань, оцінювання ефективності та ін. Однією з новацій став бюджетний процес на збалансованій основі, запропонований у США з метою нейтралізувати гегемонію законодавчої влади під час розроблення бюджетів штатів. Головним у бюдж процесі на збалансованій основі є лімітування й адресне витрачання коштів за критеріями національних або регіональних пріоритетів. На форми і методи менеджменту, обсяг і структуру бюдж видатків можуть впливати стан екон кон'юнктури та темпи інфляції, — обставини, котрі обумовлюють інкрементальне й декрементальне бюджетування. За інкрементального бюджетування фінансування програм збільшується на величину вищу, ніж темпи інфляції. А в декрементальному бюджетуванні приріст видатків, навпаки, менший від темпу інфляції, що вимагає деякого скорочення асигнувань. Метод послідовно-постатейних бюджетів відображає структуру бюджету в її традиційній формі переліку законодавче передбачених статей видатків і видів доходів відповідно до чинної бюдж класифікації та правил бюдж обліку. Серед програмних технологій першого покоління варто назвати систему «планування — програмування — бюджетування» (скорочено СППБ), яка діяла в США і деяких інших країнах. СППБ — форма програмного бюджетування, оператори якої обґрунтовують бюджетні рішення, спираючись більше на поставлені цілі й кінцеві результати , ніж керуючись ресурсними обмеженнями.