19. Система платежів бюджету.

З метою створення умов для більш ефективного управління коштами державного бюджету шляхом консолідації рахунків органів Держ казнач в НБУ Каб Міністрів Укр і Нацбанком затверджено постанову від 15 вересня 1999 року № 1721 "Про створення внутрішньої платіжної системи Держ казнач". Відповідно до цієї постанови Держ казнач має зосередити всі кошти Держа бюдж на своєму єдиному рахунку, що дасть змогу більш ефективно використовувати ці кошти і управляти ними. Платіжна система виконання держ бюдж є частиною нац. платіжної системи, у якій держава виконує функції отримувача і відправника платежів держ бюдж. Під платежами держ бюдж слід розуміти переказ коштів від держави до зовнішнього отримувача і навпаки - від зовнішнього отримувача до держави. Тобто платіж складається з двох складових: надходжень і виплат. Якщо переказ коштів здійснюється між кількома державними відомствами, то такі платежі вважаються внутрішніми у системі органів Держказначейства. Чинна платіжна система виконання Держ бюдж Укр регулюється Нацбанком Укр, Мінфінансів, Держ казнач України відповідно до покладених на ці органи функцій. Платіжна система виконання бюджету включає три елементи:1. Система норм, що встановлюють правила проходження платежів.2. Технічне забезпечення здійснення платежів.3. Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою. Казнач виконання держ бюджету за доходами і видатками включає: облік надходження платежів; регулювання обсягів і термінів прийняття бюджетних зобов'язань; дозвіл на право здійснення видатків у межах затверджених асигнувань; проведення платежів розпорядників бюдж коштів. Єдність каси і бух обліку досягається через виконання держ бюджету на основі Єдиного казначейського рахунку. Цей рахунок являє собою систему бюдж рахунків органів Держ казначейства, відкритих у регіональних розрахункових палатах органів Держ казначейства, із відображенням руху коштів на кореспондентських рахунках в регіональних управліннях Нацбанку Укр. На ці рахунки зараховуються податки, збори, обов'язкові платежі держ бюджету і надходження з інших джерел, встановлених законодавством України.

19. Бюджетний дефіцит та його характеристика. Джерела покриття бюджетного дефіциту.

Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Співвідношення між дохідною та видатковою частиною бюджету характеризує його сальдо. Сума бюдж. дефіцитів за довгостроковий період за вирахуванням позитивного сальдо бюджету створює держ. борг. Рівень бюдж. дефіциту розраховується у % до ВВП або до НД, або до видатків держ. бюджету. У світовій практиці припустимими рівнями бюдж. дефіциту вважається: 2-3% від ВВП, 5% від НД та 10 % від видатків держ. бюджету, для країн боржників рівень бюдж. дефіциту – 6-8%.

Основні причини виникнення бюдж. дефіциту:1) надзвичайні події(війни, стихійні лиха, що потребують значних відшкодувань);2) спад виробництва та кризові явища в економіці;3) неефективне функціонування та розлад фін-кред. системи;4) недосконалість фін. законодавства;5) інфляційні процеси;6) політичні кризи;7) корупція;8) та інші фактори. Бюдж дефіцит за формою прояву: Відкритий – це дефіцит офіційно визнаний та зафіксований в законі про бюджет на поточний рік. Прихований – офіційно не визнаний, виникає в рез-ті необґрунтованого завищення обсягів доходів бюджету.

БД за причиною виникнення: Свідомий – виникає коли уряд для стимулювання економіки в період її спаду знижує ставки оподаткування. Вимушений – є наслідком скорочення обсягів виробництва та НД, що призводить до зменшення податкових надходжень в бюджет.

БД за напрямами фінансування: Пасивний – кошти залучені для його покриття спрямовуються на фінансування поточних потреб(з\п, соц. виплати і т.д.). Активний – хар-ється спрямуванням коштів на фінансування високо ефект. проектів, капітальних вкладень, що сприяє зростанню ВВП.

БД за періодом існування: Стійкий – існує в довгостроковому періоді, спричиняючи зростання держ боргу. Тимчасовий – виникає в наслідок касового розриву в процесі виконання бюджету. Відомі 2 шляхи збалансування бюджету:1)не інфляційний шлях: збільшення доходів, скорочення видатків, позики держави (зовнішні та внутрішні);2)інфляційний:грошово-кредитна емісія.

Заходи ліквідації дефіциту бюджету:1)Стимулювання процесу виробництва;2)Спрямування коштів на пріоритетні галузі економіки;3)Зниження необґрунтованих пільг;4)Залучення коштів населення шляхом розміщення держ ЦП;5)Введення режиму економії бюдж. коштів.