41. Управління запасами мат-техн. Цінностей.

Інтервали поставок матеріалів на п-во та інтервали їхнього викор, за рідкісними винятками, не збігаються: багато з них поступають у в-во безперервно, тобто щоденно. Тому виникає потреба в запасах матеріалів. Поточний запас забезпечує роботу п-ва в період між двома черговими надходж. партій матер. Він є величи­ною змінною: досягає максимуму в момент надходження партії матер, поступово зменш. внаслідок їхнього використан­ня і стає мінімальним безпосередньо перед черговою поставкою. Макс. пот. запас (М_з.пт.max) М_з.пт.max= М_д t_н

де М_д — середньодобові ви­трати матеріалу в натур. вимірі; t_н — інтервал між надхо­дж. чергових партій матері­алів у днях. Різнов. пот. є сезон­ний запас, який утвор. за умов сезонного використання, се­зонної заготівлі або сезонного транспорт. матер. Підгот. запас створюєть­ся тоді, коли перед використ. матеріали потребують спеціаль­ної підготовки (сушіння, розкрою, правки тощо). Він визначається за формулою

М_з.пд. = М_д t_п

де t_п — час на підг. матер. у днях.

Страховий запас потрібний на випадок можливої затримки над­ходження чергової партії матеріалів. Його обчислюють за формулою

М_з.стр= М_д t_т

де t_т — час термінового поповнення запасу в днях або за стан­дартних інтервалів постачання — середнє відхилення від нього. Таким чином, загальний запас матеріалів становить:

максим. М_з.мах= М_д (t_н + t_п + t_т) мінімальний М_з.min= М_д (t_п + t_т)

середній М_з.ср= М_д (t_н/2 + t_п + t_т) Важливе знач. для підтримування пот. запасів на на­лежному рівні має система регулювання запасів. На вибір с-ми регулюв. впливає величина по­треби в матеріалах, регулярність запуску у в-во, форма постачання тощо. Регулюв. запасів може здійсн. за си­стемами «максимум-мінімум», «стандарт. партій», «стандартних інтервалів» тощо. У нас найбільш відома система «максимум-мінімум», згідно з якою запаси попов. до рівня не нижчого за їхню мінім. величину, а після надходж. чергової партії не бувають більшими за встановл. максим. кількість. Для забезпеч. цих умов замовлення на чергову поставку матер. видається за такої величини пот. запасу, якої вистачить для роботи аж поки замовлений матеріал надійде. Ця величина запасу називаєть­ся «точкою замовлення» (М_з.з)

М_з.з =М_з.пд+М_з.стр+М_д t_з

де t_з — час у днях від моменту оформлення замовлення до над­ходження чергової партії матеріалів. Величина запасів матеріалів істотно впливає на еф-ть роботи п-ва і вплив цей неоднозначний. З од. боку, збільш. запасів унаслідок постачання великими партіями потребує більших об. коштів, додаткових витрат на зберігання матеріалів, компен­сацію можл. псув. та втрат. Ці втрати й витрати мож­на вважати пропорц. величині запасу, тобто партії поставки. З ін. боку, поста­ч. велик. партіями змен­шує к-ть поставок і, від­пов., трансп-заготі­в витрати, бо вони відносно мало залежать від ве­личини партії поставки, а в більшій мірі обумовл к-ю цих партій. Зменш. величини партії поставок сприч. зворотний ефект: втрати й витрати, зв'язані зі зберіг. запасів, зменшуються, а трансп-заготів витрати зростають.

Оптимальною є така партія (П_м), яка забезп. мінім. сумарні витрати (С_м.с) на придбання (С_м.п) і зберігання (С_м.з) матеріалів, тобто коли С_м.с = С_м.п + С_м.з ––> min

Підставивши у складові цієї функції відповідні значення, одер­жимо С_м.п = М_р / П_м *С_п

С_м.з = П_м /2 * Ц_м *Р_н

де М_р — річна потреба у матер; С_п — трансп-заготі­в витрати на одну партію поставки; Ц_м — ціна од. мате­р. без урахув. трансп.-заготів. витрат; Р_н—ко­еф., що враховує втрати від відволікання коштів у запаси й витрати на зберігання матеріалів. Звідси оптимальна партія поставки обчисл. за ф-ою П_м =  2 М_р*С_п / Ц_м*Р_н