24. Оборотні фонди підприємства, їх склад, структура.

ОФ — це частина виробн. фондів, які повністю споживаються в кожному виробн. циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану прод-цію і змінюють свою натур. форму. Речовим змістом ОФ є предмети праці, які в прроцесі вир-ва перетвор. в готову пр-цію, станов­лячи її матер. основу, або сприяють її створенню.

ОФ перебувають у постійному русі (обо­роті), починаючи від надходження предметів праці на склад підпр-ва до отрим. готової пр-ції та переходу її у сферу обігу (реалізації). ОФ поділяють на;

а) виробничі запаси;

б) незаверш. вир-во і напівфабрикати власно­го виготовлення;

в) витрати майбутніх періодів.

Вир-чі запаси становлять найбільшу частину ОФ. У заг. Обсязі ОФ вони становлять до 70%. До складу вир. запасів вход:

• сировина;• осн. та допом. матеріали; • куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби; • паливо; • тара і тарні матеріали; • запчастини для ремонту; • ін матер-ли.

У складі запасів окремою групою виділяють малоцінні та швидко­знош. предмети, термін викор-ня яких не перевищує одного року. В осн. це засоби праці. Незаверш. вир-во — це ті предмети праці, які перебувають у процесі вир-ва на різних стадіях обробки безпосер. на роб. місцях у цехах, на дільницях, або ж у процесі трансп-ня від одного роб. місця до іншого. До напівфабрикатів власного виготовл. належать ті предмети праці, які повністю були обробл. в одному виробн. підрозділі (цеху), але подальше обробл. повинні пройти в інших підрозділах (цехах). Витр. майбутніх періодів не є речовим елементом ОФ. Вони являють собою грошові витр., що були здійсн. в да­ному періоді, але на собіварт. пр-ції будуть віднесені частина­ми в наступних періодах. Це витр. на проектув. та освоєння но­вих видів пр-ції, раціоналізацію та винахідництво, проектув. різних удосконалень вир-ва, придбання науково-технічної, еко­номічної, комерц. інфо, передплату періодичних видань тощо.

Співвіднош. окремих елементів ОФ до заг. їх обсягу хар-зує їх виробн-технол. стр-ру, яка формується під впливом цілого ряду факторів (хар-ру вир-ва, особливостей пр-ції та технології її виготовл., умов забезпеч. підп-ва сировиною та матеріалами тощо). Ця стр-ра з часом змінюється. Так, за останні роки в структурі оборот­них фондів спостерігається тенденція до зменш. питомої ваги виробн. запасів і до збілш. частки незаверш. вир-ва та витрат майбутніх періодів.

На підп-вах різних галузей стр-ра ОФ має значні відмінності, обумовл. особлив-ми застосування технологій, умовами забезпечення і видами застосування матеріальних ресурсів, рівнем та видами спеціалізації тощо.

25. Поняття, склад та стр-ра оборотних засобів підприємства..

Обор. кошти ОК — це сукупн. коштів п-ва, що авансують на створ. обор. фондів та фондів обігу і забезпеч. їх неперервного кругообігу. Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу — це кошти, вкладені в запаси гот. пр-ції, тов. відвантаж. та в дорозі, кошти на рахунках та в касі п-ва. Розрізн ОК у сфері вир-ва та у сфері обігу, які в сукупн. своїй забезп. неперервність вир-ва та реалізації продукції.

Обор. фонди вступають у вир-во у своїй на­тур. формі і в процесі вигот. продукції повністю споживаються. Після закінч. виробн-го циклу, виготов­л. пр-ції та її реал-ції авансовані ОК відшкодов. в складі виручки від реал-ції пр-ції. Це створ. можлив. систематичного по­новл. процесу вир-ва, який здійсн. завдяки неперерв. кругообігу коштів п-тва. У своєму кругообігу ОК проходять послі­довно три стадії: Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою і відбув. у сфері обігу, де гроші перетвор. у виробн. запаси. Виробнича стадія- безпосер процес вир-ва, який закінч. випуском гот. пр-ції.На товарній стадії кругообігу авансовані ОК висту­пають у вигл. тов. пр-ції. Грош. форма одноч. стає і початк. стадією обороту коштів.

Кругооб. ОК відбув. за схем

Г-ВЗ...НВ...ГП-Г',

де Г — кошти, які авансуються підп-вом;

ВЗ — виробничі запаси;

НВ — незаверш. вир-во, що являє собою виробн стадію;

ГП — готова продукція;

Г' — кошти, отрим. в рез-ті реалізації пр-ції, які включ. авансов. витр. та прибуток підприємства. Крапки (...) озн, що обіг коштів перерв., але процес їх кругообігу продовж. у сфері вир-ва.

ОК перебувають одночасно на всіх стадіях кругообігу, що забезпеч. його неперерв та безперебійну роботу підприємства.

Склад ОК: - обор. фонди:

• виробн. запаси.

• незав. вир-во та напівфабр. власного виготовл.

• витрати майбут. періодів.

- фонди обігу:

• залишки гот. пр-ції

• відвантаж. пр-ція

• кошти на розрах. рахунку

• дебіторська заборгов.

• Інші

Співвідн. між цими груп. ОК у заг. їх варт. хар-зує стр-ру ОК. Ця стр-ра тим прогресивніша, чим більша част. ОК зайнята у сфері вир-ва. Перебування цих коштів у сфері обігу — необх. умова безперервн. процесу відтворення.

За джерелами формув. ОК поділ. на власні та позичені.

Власні — це кошти, які пост. перебув. у розпорядж. підп-ва і формуютьс за рах. власних ре­сурсів. Позичені — кредити банків, кредитор

заборгов. та інші пасиви.

Кредиторська заборгов. озн використ. коштів, які не належ. підп-ву.

Залежно від способ. визнач. потреби ОК поді­л. на нормовані та ненормовані. До нормов. входять ті, щодо яких установ. нормат. запасів: виробн. запаси, незаверш. вир-во, витрати майбут. періодів та запаси гот. пр-ції. Інші ОК належать до ненормованих.

27. Пок-ки та шляхи прискор. оборотності оборотних засобів.

Пок-ки витрат мат. ресурсів хар-ть їх виробн. споживання, пов'язане з виконанням виробн. програми та з проведен. ремонтних робіт, обслуг. внут­рішньозаводського транспорту, забезпеч. підсобного госп-ва тощо.

Розрізняють заг. витр. матер. ресурсів та питомі ви­тр. окремого виду пр-ції. Заг. витр. матер. ре­сурсів — це витр. окремих матер. або їх сукупності на викон. виробн. програми. Заг. витр. сировини та матер. об­числ. в натур. пок-ках, сумарні — у вартісному виразі. Питомі витр. конкр. виду матер. хар-ть вели­чину їх на од. вигот. пр-ції.

Питома матеріаломістк:

М_п = М_і / N

М_і—витр. конкрет. виду ресурсів;

N—кіль-ть од. виготовл. продукції.

Пок-к витр. усіх матер. ресурсів у грош. виразі на одну фіз. од. виготовл. Продукції – заг. матеріало­містк. :

М_з =М_а / N

М_а – заг. сума матер. витрат, грн.

Пок-ки рівня корисного використ. матер. рес-сів . У галузях, що перероб. первинну сировину (п-ва ко­льор. металург, цукрові заводи), застос. коеф. виходу або добування гот. пр-ції з вихідної сировини.

Пок-к відносн. металом:

М_в = Ч_в.м. / К_о.е

Ч_в.м—чиста вага, що дорівн. сумарній вазі металевих деталей та частин машини, т, кг;

К_о.е— кіл-ть од. осн. експлуатац. характ-ки машини. Коеф. використ. металу: n

К_м =  R_bimN_i / М_в.в

_i=1

де К_м — коеф. викорис. металу; п — кіль-ть різних видів пр-ції, при в-ві яких вико­рист. даний вид металу; R_bim - чиста вага металу в од. гот. Пр-ції і-го виду, т; N_i — обсяг випуску пр-ції і-го виду в натур. виразі, од.; М_в.в — заг. витр. даного виду металу на випуск пр-ції, т, кг.

Пок-ком корисного використ. металу є також пок-к рівня відходів, який обчисл. віднош. величини відходів до вели­ч. Заг. витрат металу:

Р_в = М_відх / М_з *100%

Р_в – рівень відходів; М_відх – кіль-ть відходів, т, кг; М_з — кіль-ть спожитого металу, т, кг. Осн. джерела. економії сиров. та матеріалів :

•зниж. ваги виробів; •зменш. питомих витр. матеріалів; •скороч. відходів і витр. сиров. та матер.;•використ.відходів;

• використ. вторинної сиров.; • ліквідація браку.

Осн. шляхи економії матер. ресурсів:

Виробничо-техн: заходи, пов'яз. з якісною підгот. сиров. до її виробн. спожив.; удос­конал. устаткув. і виробів; застос більш економних видів сиров, комплексна переробка сиров.; застосув. маловідхідної та безвідхідної технології.

Організаційно-економічні: удосконал. та підвищення наукового рівня нормув. і планув. Матеріаломістк. пр-ції; роз­роблення і впровадж. технічно обгрунтов. норм і нормативів витр. матер. ресурсів тощо.

30. Хар-ка немат ресурс. підп-ва.

Нематер. ресурси — це складова част. потенціалу підп-ва, здатна забезпечув. економ. користь протягом відносно тривалого періоду. Ознаки: тривал. час викор., відсутн. теорет. основи, немає чітких оцінок екон. надходжень від їх використ.

Нематер. рес-си інтерпрет. як об’єкти інтелект. власності. Промисл. власн:

Винахід — це рез-тат творчої д-ті люди­ни в будь-якій галузі технології. Об'єкти вина­ходу: пристрій — машина, мех-м, прилад тощо, які хар-ся наявністю конструктивних елементів та зв'язків між ними, їхнім взаємним розташув., формою викон., параметр. елементів і матеріалів, з котрих їх виготовлено; речовина — індивід хімічні сполуки, композиції, продукти ядерн. перетвор., які хар-ся якісними й кількісн. ознаками; штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин — культури бактерій, мікроскоп. гриби, дріжджі, мікроорганізми, тощо. Умови патентоспром. винаходу: новизна, наявність винахідницького рівня, промислова рпидатність.

Корисна модель — це рез-тат творчої д-ті людини, об'єктом якої може бути конструкт. виріш пристрою або його складових частин. Їхнім предметом є тільки конструктивне вирішен­ня пристрою. Промисловий зразок рез-тат творчої д-ті людини в галузі художн. конструювання. Це нове художньо-конструк. виріш. виробу, в якому досягається єдність тех­нічних та естетичних властивостей.

Знаки для товарів і послуг - ори­гін. Познач., з допом. яких товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідн. тов. і посл. інших осіб. Гол. завд. тов. знака полягає в ідентифікації тов. та його вир-ка на ринку. Тов знак при цьому виконує дві функції: реклам. товару та гарант. його якості.

Зазначення походження товару як об'єкт промисл. вл-ті може бути двох видів: просте та кваліфіковане. Просте — це будь-яке словесне чи графічне познач., що прямо чи опосередко­в. вказує на географ. місце походж. тов. Кваліфіковане охоп­лює: назву місця походж. товару; географ. зазнач. походж. товару.

Фірмове найменування — це стале познач. підп-ва або окремої особи, від імені якої здійсн. виробн. або ін. д-ть. Фірмове найменув. викор-ся для розпізнавання підпр-в і виокремл. їх з-поміж інших. Способи захисту від недобросовісної конкуренцї .

До об'єктів, що охорон. авторським правом, належать як оприлюдн, так і неоприлюд. твори в гал. науки, літ-ри і мист-ва.

Авт. право не пошир. на:

1. офіц. докум. (закони, укази, постанови, судові ріш.,тощо);

2. держ. символ та знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки);

3. твори народн. творч;

4. повідомл. про новини дня, поточні події, що мають ха­рактер звичайної прес-інформації; Комп'ютерна програма- об'єктивна форма подання сукупності даних та команд, признач. для забезпеч. функціонув. електронних обчислюв. машин.

База даних-сукупн. даних, матер. або творів, систематизов. у формі, яку читає машина.

Топологя інтегральної мікросхеми-зафіксоване на матер. носії просторово-геометричне розташування сукуп­. елементів інтегральн мікросхеми та зв'язків між ними. Умовою правової охорони топологій інтегральних мікросхем є їхня оригінальність. Суміжні права — це права, які примикають до авторського права, є похідними від нього. Суміжні права поділ. на три види:,

1. права виконавців

2. права виробників фонограм;

3. права організацій мовлення.

Інші (нетради­ц.) об'єкти інтелектуальної власності.

Раціоналізаторська пропозиція — це технічне вирішення, яке є новим і корисним для під-ва, до якого воно подано. Раціо­налізатор. є пропоз. щодо вдосконал. ви­користов. техніки (машин, агрегатів, пристроїв), пр-ції, що виготовл., способів контролю, спостереж. й дослі­дж., які сприяють підви­щ. прод-сті праці, ефективн. викор. енергії, обладн., матеріалів.

«Ноу-хау»-не захищ. охоронн. доку­ментами та не оприлюдн. знання чи досвід техн., виробн., управлін, комерц, фінанс. або ін. хар-ру, що можуть бути практ ви­користані в наукових дослідж. та розробках, за виготовл., реаліз. та експлуат. конкурентоспром продукції. Комерційна таємниця — це відомості, безпосер. пов'яз. з д-тю під-ва, які не є держ. таємницями і роз­голош. яких може завдати шкоди інтересам під-ва. У заг. розумінні комерц таємницю становить сукупн. вироб-господ., фінанс-економ. та науково-тех­нічн. інформації про д-ть п-ва, розголош. котрої може призвести до економічних збитків.