
- •21. Амортизація основних засобів, методи амортизації, їх застосування в Україні.
- •22. Ремонт осн. Зас., види ремон. Та джерела його фінансування.
- •24. Оборотні фонди підприємства, їх склад, структура.
- •25. Поняття, склад та стр-ра оборотних засобів підприємства..
- •31. Поняття немат. Активів та хар-ка методів оцінки їх вартості.
- •33. Методи організ. В-ва: ознаки, різновиди, відносні переваги та недоліки.
- •34. Поняття та стр-ра виробн. Циклу. Х-ка його складових.
- •35. Залежність тривалості технологічного циклу від способу поєднання операцій.
- •36.Сусп. Форми орг-ції в-ва.
- •37. Поняття іфраструктури підпр., її різновиди та тенденції розвитку.
- •41. Управління запасами мат-техн. Цінностей.
- •42. Якість продукції: сутність показники та методи оцінки.
- •43.Стандартизація та сертифікація продукції.
- •45.Класифікація методів планування та та характеристика їх різновидів.
- •46.Характеристика поточного й оперативного планування.
- •47. Поняття бізнес-плану (бп), його основні розділи.
- •48. Форми і системи оплати праці.
- •49. Системи преміювання та мотивації на підприємстві.
- •Вимоги до побудови с-ми мотивації –
- •Надання однакових можливостей відносно зайнятості та посадового просування за критерієм результативності праці.
- •50. Державне регулювання оплати праці.
- •51. Ціни та ціноутвор. На п-ві.
- •52. Інвестиції в підпр. Діяльність:визн., ст-ра, напрями. Викор.
- •53. Розрахунок об*єму та оцінка ефективності кап. Вкладень(кв)
- •54.Загальна хар-ка витрат під-ва та їх класифікація
- •55.Калькуляція собівартості продукції. Класифікація витрат за статтями
- •56.Поняття собівартості продукції та кошторису виробництва.
- •57.Економічна суть і методологія визначення еф-сті діяльності п.
56.Поняття собівартості продукції та кошторису виробництва.
Собівартість продукції-це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Через С відшкод.ті витрати під-ва, які забезпечують просте відтворення всіх факторів вир-ва:предметів,засобів праці,робочої сили та природ.ресурсів. відповідно до цього в собівартість включають витрати на:дослідження ринку та виявлення потреби в продукції;підготовку і освоєння нової продукції;виробництво,включаючи витрати на сировину,матеріали,енергію,амортизацію основних фондів і нематеріальних активів,оплату праці персоналу;обслуговування вироб.процесу та управління ним;збут продукції(пакування,реклама,транспортування,комісійні витрати тощо);розвідку,використання й охорону прир.ресурсів;набір і підготовку кадрів;поточну раціоналізацію виробництва(удосконалення технології,організації вир-ва,праці,підвищення якості продукції),крім капітальних витрат. На практиці немає повної відповідності між дійсними витратами на вир-во і собівартістю продукції. Не включають в С продукції, а відшкодовуються за рахунок інших джерел(прибутку) витрати на підготовку та освоєння нової продукції серійного й масового вир-ва. Водночас є такі витрати, які включаються в собівартість продукції, але не мають прямого зв*язку з вир-вом:оплата часу виконання держ обов*язків працівниками підприємства, скорочення робочого дня підлітків, матерів, які мають дітей віком до одного року тощо.
Кошторис вир-ва-це витрати під-ва, зв*язані з осн його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на С продукції в цьому періоді чи ні. Елементи : матеріальні витрати; зарплата; відрахування на соц потреби; амортизація основних фондів і нематеріальних активів; інші витрати(оплата послуг зв*язку. Обчислювальних центрів, охорони,витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи і раціоналізаторські пропозиції тощо).
Кошторис вир-ва, узагальнюючи поелементні витрати під-ва, показує їхнюресурсну структуру, що важливо для аналізу факторів формування та зниження собівартості продукції. Порядок розробки кошторисів може бути різним залежно від стадії планування, стану інформаційної бази та розміру під-ва. Елементи фактичних витрат коригуються на прогнозні коефіцієнти зміни обсягу вир-ва, кількості персоналу та вартості основних фондів з урахуванням закономірності динаміки витрат, імовірної зміни норм і цін. Більш обгрунтовано кошторис вир-ва обчисл за кожним елементом на підставі планових обсягів продукції, норм і цін. Причому на малих під-вах таке обчислення є відразу узугульнюючим. На середніх і великих під-вах К вир-ва складають, підсумовуючи кошториси місць витрат(цехів, служб, загальногосподарських витрат).
Кошторис вир-ва не завжди співпадає з собівартістю вир-ва. В залежності від ситуації переважати може як кошторис, так і собівартість.
57.Економічна суть і методологія визначення еф-сті діяльності п.
Ефективність – комплексна оцінка використання основного і оборотного К , персоналу, нематер ресурсів П за певний проміжок часу. Ефективність П визначається співставленням результату діяльності П і С на його досягнення. Формула: F = Е/С, де Е – результат діяльності, С – витрати.
Підходи до визначення ефективності: 1)вартісний (знаменник складається з V ресурсів, які були спожиті в процесі В (а саме амортизація, V ресурсів...); 2)ресурсний (знаменник складається з вартісної оцінки залучених ресурсів (а саме V засобів В, V ресурсів...).
Варіанти ефекту (тобто F): а)економічний ( характризує результат діяльності П через: загальну оцінку V продукції (валової, товарної); чисту продукцію (додану V); прибуток. б)соціальний, в)екологічний.
Оцінки ефективності: 1)зовнішня ( ефективність діяльності П визначається його партнерами, державою та іншими зовнішніми суб’єктами .В більшості випадків це здійснюється для визначення інвестиційної привабливості П. Держава здійснює оцінку ефективності для визначення суб’єктів, діяльність яких є важливою для нац економіки. Якщо оцінка виявилась негативною, то слідуючим кроком держави підтримка цих суб’єктів або їх ліквідація); 2) внутрішня (оцінка діяльності дається самим П).