54.Загальна хар-ка витрат під-ва та їх класифікація

витрати утвор.в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. інвестиційні і поточні- безпосереднє виконання підприємством своєї осн.функції-виготовлення продукції. Поточні под.на циклічні-повторюються з кожним циклом виготовлення продукції(матеріали,зарплата) і на безперервні-існують постійно і не зал.від вир-ва.

Витрати мають натуральну (маса,кількість,об*єм,довжина) та грошову форми. Загальні (за весь обсяг продукції за певний період) і на одиницю продукції(середні за певний період). Граничні-характер.приріст витрат на одиницю приросту обсягу вир-ва.цей показник характер.за аналізу доцільності зміни обсягу вир-ва.За ступенем однорідності: елементні-однорідні за складом, мають єдиний ек.зміст і є первинними(мат.витрати,оплата праці);комплексні-різнорідні за складом,охоплюють кілька елементів витрат,їх групують за ек.призначенням в процесі калькулювання та організації внутр.ек.управління(на утримання й експлуатацію устаткування, загальновиробничі)

За ступенем обчислення:прямі-безпосер.зв*яз. З виготовл.певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю; непрямі-зв*язані з процесом виро-ва в цілому:зарплата,аренда тощо.

За ступенем зв*язку з обсягом виробництва:постійні-не залежать від кількості виготовленої прдукції. В довгострок періоді усі витрати змінні!!!змінні-залежать від кількості виготовленої продукції і поділяються на пропорційні (змінюються прямопропорційно обсягу виробництва) - сировина, матеріали, відрядна зарплата робітників. непропорційні витрати поділяються на прогресуючі (зростають у більшій мірі ніж обсяг вир-ва) та дегресуючі (зростають у меншій мірі ніж обсяги вир-ва).

55.Калькуляція собівартості продукції. Класифікація витрат за статтями

у системі техніко-ек. Розрахунків на п-ві важливе місце займає калькулювання-обчислення собіварт. окр виробів. Незалежно від конкр особливостей вир-ва і продукції калькулюв. передбачає розв*язання таких методичних завдань: визначення об*єкта калькулюв. і визнач. Калькуляц. одиниць; визначення калькуляц. статей витрат та методики їх обчислення. Об*єкт калькулюв. - це та продукція чи роботи,собівартість яких обчислюється(осн,доп.продукція,послуги та роботи),гол.об*єкт-готові вироби,які поставл.на ринок,калькулювання іншої продукції має допоміжне значення. Для кожного об*єкта вибир.калькуляц. одиниця-кільк. вимір (штуки,маса,площа,об*єм). застос різні методи К,але найчастіше викор.калькулювання за повними і неповними витратами.1.за повними витратами-всі види витрат, що стос.вир-ва і продажу продукції включають у калькуляцію;2.за неповними витратами-включають не всі витрати на виробництво і збут продукції. Частину непрямих витрат не відносять на собівартість окремих виробів, а безпосередньо віднімають від виручки за певний період під час визначення прибутку. Класичним методом калькулювання за неповними витратами є так званий метод “direct cost”, коли на собівартість окремих виробів відносять лише прямі витрати, а непрямі-на певний період. Істотно впливають на методи калькулюв. широта номенклатури продукції п-ва та специфіка в-ва. Найбільш точним і методично простим є К в однопродуктов. в-ві.

Під час К витрати групують за калькул. статтями, номен-ра яких залежить від особливостей вир-ва. Установлюючи статті витрат, необхідно дотримуватись таких вимог:1.макс.частку витрат, які включаються в собів., треба обчисл. прямо на окремі вироби; 2.статті непрямих витрат необхідно формувати так, щоб їх можна було цілком обгрунтовано розподілити між виробами.

Орієнтовна номен-ра калькуляц. статей витрат для більшості п-в різних галузей виглядатиме так:1.сировина й матеріали (витрати н а сировину, матеріали + транспортно-заготівельні витрати – вартість відходів за ціною їх можливого використання чи продажу);2.енергія технологічна(витрати на енергію, яка безпосередньо викор.в технол.прцесі,обрах.за нормами витрат і тарифами на енергію);3.основна заробітна плата виробників;4.додаткова зарплата робітників(оплата відпусток,часу виконання держ.обов*язків);5.відрахування на соціальні потреби виробників(у % від суми осн та додатк зарплати);6.утримання та експлуатація машин та устаткування(аморт.відрах.стосовно машин і устаткування,витрати на електроенергію,стиснуте повітря,пальне для приведення їх у дію,ремонт);7.загальновиробничі витрати(витрати на управління,виробниче й господ.забезпечення в межах цеху);8.загальногосподарські(=7,але на рівні підприємства як єдиної системи+витрати на набір і підготовку кадрів,відрядження,обв*язкові платежі тощо);9.підготовка та освоєння виробництва(витрати на освоєння нових підприємств,виробництв,цехів,агрегатів;підготовка та освоєння нової продукції;підготовчі роботи в добувній промисловості);10.позавиробничі витрати(на вивчення ринку,рекламу та продаж продукції.

Сума перших семи статей становить цехову, дев*яти-виробничу і всіх статей-повну собівартість. В окремих галузях економіки номенклатура калькуляційних статей відхиляється від наведеної.