2.1. Види навчальних проектів та відбір об'єктів проектування

Важливим завданням на уроках трудового навчання, що по­будовані на засадах організації проектно-технологічної діяльності школярів, є визначення й обґрунтування змісту навчального матеріалу, який пропонується учням.

У сучасний зміст освіти, крім системи науково обґрунтованих знань, умінь і навичок, уключаються емоційпо-цінпіснс ставлення до навколишнього світу та досвід творчої діяльності.

Як уже зазначалося, проектно-технологічна діяльність здій­снюється в чотири етапи, на кожному з яких зважуються визна­чені завдання і виконуються ті чи інші дії й операції. Отже, зміст матеріалу навчання школярів проектно-технологічній діяльності можна умовно поділити на чотири частини;

• зміст, пов'язаний із навчанням учнів здійснювати організаційно- підготовчий етап проектно-технологічної діяльності;

• зміст, пов'язаний із навчанням учнів здійснювати конструк­торський етап проектно-технологічної діяльності;

• зміст, пов'язаний із навчанням учнів виконувати технологіч­ний етап проектно-технологічної діяльності;

• зміст, пов'язаний із навчанням учнів вирішувати задачі за­ключного етапу проектно-технологічної діяльності. Таким чином, зміст навчального матеріалу, яким повинні ово­лодіти школярі під час проектно-технологічної діяльності, буде

складати систему знань, умінь, навичок і особистісних якостей, що дозволяють учням успішно вирішувати задачі щодо вибору, обґрунтування проекту, його якісного виконання, аналізу та реалізації кінцевого продукту.

Отже, у структуру змісту проектно-технологічної освіти шко­лярів входять проектні та технологічні знання, уміння, навички і певні якості особистості.

Проектно-технологічні знання — це результат процесу пі- шння сутності, структури, способів, засобів і результатів творчої перетворювальної діяльності, що знайшли адекватне відобра­ження у свідомості людини у вигляді понять, суджень, уявлень, умовиводів і теорій.

Проектно-технологічні вміння і навички — це засвоєні люди­ною способи творчо-перетворювальної, техніко-конструкторської діяльності на основі отриманих знань, відповідно до досягнутого рівня науково-технологічного прогресу.

Якості особистості — це потенційні або актуальні властивості людини, що формуються в учнів під час проектно-технологічної діяльності та є необхідними для її успішного здійснення.

Виходячи із задач проектно-технологічної діяльності на кожному її етапі, загальний зміст проектно-технологічної освіти школярів можна визначити в такий спосіб.

Проектно-технологічні знання: базові технологічні поняття; спо­соби перетворювальної діяльності; зміст основних етапів проектно- технологічної діяльності; сутність творчого проекту; вимоги до їхнього виконання, оформлення і захисту; технологічні, економічні, конструктивні, економічні, маркетингові, естетичні критерії оцінки проекту; властивості матеріалів Та призначення інструментів і при­стосувань, що використовуються, правила і способи користування анми; сутність основних методів розв'язання творчих завдань; іаукові основи моделювання і конструювання; сутність основних економічних понять; сутність і призначення дизайну, дизайну- іналізу; сучасні вимоги дизайну; правила виконання креслень, ескізів, малюнків; сутність поняття і зміст компонентів культури праці; правила техніки безпеки при виконанні конкретних техно­логічних операцій; наслідки проектно-технологічної діяльності.

Проектно-технологічні знання учнів повинні носити сис­темний, інтегрований і цілісний характер. Вони здобуваються в процесі вивчення різних шкільних предметів, а також у ході безпосередньої організації проектно-технологічної діяльності на Люках трудового навчання учнями 5-9 класів.

Нами виділені й проектно-технологічні вміння та навички: учням необхідно вміти здійснювати пошук проблеми; виби­рати найбільш технологічний, економічний варіант проекту; підбирати найбільш придатні матеріали, інструменти, присто­сування і користуватися ними; складати технологічні карти, креслення, ескізи, малюнки й інші графічні зображення; ви­бирати найбільш раціональну технологію виготовлення виробу, визначати режими обробки деталей; розраховувати витрати матеріалів і часу на виготовлення проекту; здійснювати конт­роль якості обробки і збирання деталей проекту; застосовувати комп'ютерні технології в проектно-технологічній діяльності; конструювати об'єкти й оформляти проекти за допомогою ЕОМ, здійснювати конструювання, технічне і художнє моделювання розроблюваних проектів; організовувати своє робоче місце; планувати свою проектно-технологічну діяльність і передба­чати її результати; дотримуватися правил техніки безпеки, здійснювати самоаналіз та самооцінку досягнень і недоліків проекту; визначати екологічні обмеження проекту, проводити його екологічну експертизу; проводити дизайн-аналіз проекту; здійснювати економічне обґрунтування проекту, проводити міні-маркетингові дослідження; захищати виконаний проект; співвідносити проектно-технологічну діяльність із передбачува­ною майбутньою професією; визначати рівень своєї готовності до проектно-технологічної діяльності.

Проектно-технологічні вміння повинні бути комплексними, гнучкими і мобільними. Вони формуються і розвиваються шля­хом спеціальних вправ, а також у процесі виконання окремих технологічних операцій.

Основні якості особистості, які мають бути сформовані в про­цесі проектно-технологічної діяльності, такі: працьовитість, самостійність, техніко-конструкторський світогляд і мислення, відповідальне ставлення до навчання і праці, прагнення до самоосвіти; розвиненість фантазії й уяви; сучасне екопомічве мислення; екологічна культура; сформованість почуття краси, естетичних ідеалів і смаків, естетичне ставлення до процесу і результатів проектно-технологічної діяльності, комунікативні здібності, чистота і культура мови, розвиненість почуття небез­пеки і безпечної психомоторики; адекватна самооцінка своїх здібностей і можливостей.

Отже, система проектно-технологічних знань, умінь, навичок і особистісних якостей найбільш успішно розвивається і фор- кується в процесі виконання учнями на уроках технічної праці у 5-9 класах навчальних творчих проектів.

■ Крім цього, у результаті виконання учнями проектів у освіт- юй галузі «Технологія» повною мірою забезпечується реалізація основних функцій, а саме: ' дидактичної, спрямованої на поглиблення процесу формуван­ня системи політехнічних, загальнотрудових і спеціальних г знань, умінь і навичок;

..■» розвивальної — розвиток моторики і творчих здібностей, - психічних процесів (сприйняття, уваги, уяви, пам'яті, мис­лення);

• пізнавальної, яка передбачає розширення кругозору учнів, пізнавальних інтересів, формування світогляду;

• виховної, яка позитивно формує морально-вольові якості осо­бистості дитини: самостійність, ініціативність, бережливість, відповідальність тощо.

У зв'язку з цим робота вчителя трудового навчання, яка побу­дована на засадах проектно-технологічної діяльності, передбачає використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

До того ж, процес виконання творчого проекту передбачає комплексне поєднання вивченого теоретичного матеріалу і прак­тичних робіт на уроках технічної праці. Зокрема, учні при виборі, обґрунтуванні і реалізації проекту вирішують: яку сферу діяль­ності їм вибрати; як вибрати тему проекту; як вибрати модель і конструкцію виробу; які матеріали доцільніше використовувати; яку технологію виготовлення проекту вибрати; де знайти шляхи збуту продукції тощо.

Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках тру­дового навчання, можна класифікувати за такими ознаками:

а) за проведеною діяльністю: а) дослідницькі проекти, які по­требують добре обміркованої структури, визначеної мсти, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, його соціальної значущості. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження й мають відповідну структуру: обґрунтування теми дослідження, аргументація її актуальності, визначен­ня предмета й об'єкта, завдань і методів, висунення гіпотез розв'язання проблеми і шляхів її розв'язання;

б)практико-орієнтовані проекти, в яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку. Він орієнтова­ний на їх соціальні інтереси (документ, рекомендації, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всіеі діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Особливо важливою є організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих ре­зультатів і можливих засобів їх упровадження в практику;

в) інформаційні проекти — спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проекти потребують добре продуманої структури, можливості система­тичної корекції в ході роботи над проектом. Структуру цього проекту можна позначити наступним чином: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, Інтернет) та обробки і інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими; фактами, аргументовані висновки), результат (стаття, реферат, відеофільм). Такі проекти можуть бути частиною будь-якого іншого проекту;

г) творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпоряд­ковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони за­здалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — звіт, реферат, відеофільм тощо;

• за галуззю виконання: предметні (виконуються в рамках одного навчального предмета) та інтегровані (у процесі їх виконання використовуються знання з інших дисциплін);

• за змістом: інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервісні, комплексні;

• за складом учасників; учні одного класу, однієї школи, міста, регіону, країни, різних країн світу;

• за кількістю учасників: індивідуальні, групові і колективні (при виконанні групових і колективних проектів учителю необхідно розподілити обов'язки між учнями та визначити відповідальність кожного за виконання проекту в цілому);

• за тривалістю виконання: короткотривалі (реалізація проекту за кілька уроків із програми предмета), середньої тривалос­ті (від тижня до місяця) і довготривалі (реалізація проекту охоплює кілька місяців).

На практиці, як свідчать наші дослідження, частіше дово­диться мати справу зі змішаними типами проектів.

Важливою складовою проекту є дизайн-звіт учня, тобто су­купність документації щодо розробки та виготовлення виробу, і якому зазначається актуальність, будова і містяться усі відо­мості, що потрібні для виготовлення, контролю й експлуатації . проектованого виробу.

До звіту, у залежності від вікових та індивідуальних особливо- ; стей учнів, входить опис виконання учнем-всіх етапів проектно- . технологічної діяльності.

При визначені основних складових звіту необхідно враховувати . вікові особливості учнів і ускладнювати з мірою оволодіння знань. : У загальному проектно-технологічна документація на уроках "трудового навчання повинна висвітлювати наступні питання;

Визначення проблеми. Необхідно визначити проблему, яка ііостала перед проектувальником.

Обґрунтування вибору проблемної сфери. На цьому етапі необхідно розкрити, навіщо, для чого виготовляється виріб і яке значення майбутнього проекту для самого учня, а також для суспільства.

Формування ідей та варіантів конструкції. На цій стадії по­грібно зобразити ескізи варіантів відомих (можливо і невідомих) конструкцій майбутнього об'єкта (не менше трьох варіантів).

Формування параметрів та граничних вимог. Необхідно вка­зати, які функції має виконувати майбутній виріб, який матері­ал доцільно використовувати при його виготовленні. У вигляді таблиці 2.1 доцільно зафіксувати, які вимоги ставляться до цієї конструкції, охарактеризувати кожен її варіант відповідно до поставлених вимог і напроти кожної відмітити знаком «+» — за­довольняє певні вимоги, знаком «—» — не задовольняє. (Вимог має бути не менше шести.)

Таблиця 2.1

Конструкція повинна:	Конструкція № 1	Конструкція № 2	Конструкція М 3
1	2	3	4
1.
6.

Вибір оптимального варіанта. Здійснюється шляхом вибо­ру найкращих сторін запропонованих конструкцій, при цьому необхідно сформувати свій оптимальний варіант. Для кращого розуміння необхідно здійснити вибір оптимального варіанта у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Вимоги до конструкції	Досягнення мети	Шляхи досягнення мети
1	г	3
1.
.»»
6.

Макетування виробу. За результатами, отриманими під час проектування, складаємо макет спроектованої конструкції.

Вибір матеріалу. Оформлюється у вигляді схеми (необхідно вказати кожну деталь, з якого матеріалу виготовлена та які її розміри) і таблиці 2.3 (спеціалізація виробу).

Таблиця 2.3

№ з/п	Найменування	Кількість	Матеріал	Розміри, мм
1	2	3	4	5

Технологія виготовлення та оздоблення. Необхідно вказати, за якою технологією будуть виготовлятися деталі певного виробу, їх з'єднання та оздоблення.

Розробка технологічної картки на виріб, що оформляється у вигляді таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

д	№	Назва операції	Послідовність виконання робіт	Ескіз обробки	Інструменти і пристосування
1	2	3	4	5	б

Економічний розрахунок. Здійснюється розрахунок собівартос­ті виготовленого виробу. Необхідно підрахувати, скільки коштує кожна деталь виробу, а потім їх підсумувати. В екологічному обґрунтуванні потрібно вказати, чи відповідає екологічним стан­дартам виріб, а також зазначити екологічні умови роботи під час обробки деталей.

Оцінка якості сконструйованого та відомих виробів. Роз­раховується за формулою:

■.К.-К*,- ^КВІДХЧ1М' де К_п — коефіцієнт якості п-го виробу;

К_и — ідеальний коефіцієнт якості виробу (теоретичний) = 1; ^•івтдх ⁼ V*» де Ь — кількість поставлених позитивних вимог. Коефіцієнт максимально можливий (К_таі() розраховується:

= К_ід - 1/с,

де с — кількість вимог.

Результати фіксуються у таблиці 2.5 і порівнюються.

Таблиця 2.5

Виріб	Коефіцієнт якості
1	2
1-й
2-й
3-й
Сконструйований	-
Максимально можливої якості на основі поставлених технічних вимог

Міні-маркетингові дослідження. Необхідно вказати, після вивчення попиту та пропозиції, чи знайшов використання ви­готовлений виріб. Якщо так, то де.

Самооцінка виробу. Здійснюється самооцінка виробу, тобто вказуються позитивні сторони (позначаються «+») і негативні (позначаються »).

Формулювання висновку. Оформлення документації учнями ва уроках трудового навчання під час проектування виробу може здійснюватися не в строгій послідовності дотримування вище на­ведених пунктів, а можлива зміна структури та змісту звіту в за­лежності від віку учнів, їх підготовленості, школи, самого вчителя.

При визначенні змісту навчання проектуванню принципово важливим і складним питанням є педагогічно правильний ви­бір об'єктів проектування. Складність підбору творчих проектів пов'язана з багатьма факторами: вікові й індивідуальні особливо­сті школярів, навчально-матеріальна база шкільних майстерень для виконання, досвід учителя тощо.

і.

При виборі об'єктів проектування необхідно враховувати прин­ципи дидактики, специфічні для трудової діяльності в шкільних майстернях (політехнічна, профорієнтаційна і виховна спрямова­ність, поєднання навчання з продуктивною працею, формування творчого ставлення до праці, науковість тощо.)

Використання в практиці проектного навчання учнів комплексного, багатопланового підходу до відбору об'єктів проектування дозволяє взяти за основу їх вибору врахуван­ня організаційно-педагогічних, технологічних, економічних, психолого-фізіологічних, естетичних вимог. Характерними ознаками об'єктів проектування мають бути творчий характер, наявність проблемної ситуації, яка вимагає свого розв'язку.

При відборі проекту необхідно прагнути до того, щоб творчий проект містив у собі ті знання і вміння, якими вже оволодів учень протягом року. У цьому випадку здійснюється самостійне перенесення знань і вмінь на конкретний об'єкт (проект). Проект повинен містити в собі комплекс знань і вмінь із попередніх тем, Рекомендуючи учням теми творчих проектів, учителю необхідно враховувати можливості реалізації міжпредметних зв'язків, по­слідовності в навчанні.

Однією із найбільш важливих вимог, які ставляться до вибору об'єктів проектування, є його творча спрямованість. Також необ­хідно враховувати індивідуальні особливості школярів, ступінь їх підготовки, вікові та фізіологічні особливості.

Особливою вимогою при відборі творчих проектів є їх сус­пільно корисна або особиста значущість.

Виконання проектів, на відміну від об'єктів продуктивної праці, дозволяє кожному школяреві вибирати їх у відповідності зі своїми психофізіологічними і розумовими здібностями. «Щи­росердна праця* (К. Д. Ушинський), праця «від усього серця» (В. Кілпатрик) розвиває емоційно-вольову сферу дитини, зміцнює її здоров'я.

Ситуація з відсутністю в школярів можливостей проявити свою індивідуальність у навчальному процесі призводить до за­гострення протиріччя між прагненням учня до самовираження й можливостями, які є для розвитку самостійності в сучасній школі. За нашими даними майже 80 % учителів трудового на­вчання на своїх уроках в основному використовують традиційні репродуктивні методи, при цьому їхні зусилля спрямовані на формування в школярів практичних умінь і навичок, виконання певних трудових операцій.

Під час залучення учнів до репродуктивної діяльності вчитель оам визначає мету, пропонує технології виготовлення виробу тощо. Але за постійної організації уроків за традиційною програмою учні звикають до ролі виконавців, до стороннього керівництва, а як наслідок — прояв ними пасивності, невміння прийняти самостійне рішення в новій ситуації; чого не можна сказати про учнів, які навчаються за програмою, що ґрунтується на засадах проектно-технологічного підходу.

Проектно-технологічна діяльність — це є творча праця, яка забезпечується створенням на уроках трудового навчання ситуацій вільного вибору. Навчальна ситуація має місце за умови єдності педагогічних факторів, які створюють об'єкт, стимул та умови нявчання як системи дій учнів із навчальним матеріалом.

Ситуації вільного вибору на уроках трудового навчання під час виконання проекту створюються на основі вибору учнями:

• об'єкта практичної роботи;

• конструкції виробу;

• технології його виготовлення.

На початку роботи школярів необхідно ознайомити з пере­ліком завдань, їх змістом, які мають відповідати наступним вимогам:

• відповідність віковим можливостям учнів;

■ різноманітність у виборі матеріалу, із яким вони будуть пра­цювати;

• відповідність базі теоретичних знань та практичних умінь школярів;

• творча спрямованість завдання;

• відображення регіонально-територіальних умов, традицій розвитку народних промислів;

• суспільна та особистісна значущість виробів.

Вибір здійснюється в основному трьома шляхами. Один із них — тему проекту вибрав сам учень без підказки і наполягав на ній. Така самостійність заслуговує заохочення, але вчителю варто переконатися, що вибір обґрунтований, не випадковий, а продуманий. При цьому необхідно враховувати можливості і самого школяра, і матеріально-технічної бази майстерень. Особливо часто спостерігаються ситуації, коли фантазія дитини не відповідає її силам, а також іншим реаліям.

Інший шлях — тему проекту пропонує вчитель, тому що вона вайбільш доцільна, але за умови дотримання двох умов. По-перше, учитель добре знає своїх вихованців і в змозі запро- цонувати кожному щось цікаве і посильне саме йому. По-друге, педагог найретельнініим чином усе продумав і зважив, а саме: наявність устаткування, інструментів і матеріалів, свої можли­вості як керівника-консультанта, міру участі батьків, терміни роботи тощо.

Нарешті, тема проекту може бути запропонована батьками. Цей варіант не менш ефективний, тому що тут проявляється важлива роль взаємодії родини й школи. Але при цьому не можна упустити наступне. Іноді трапляється батько, який вибирає тему не стільки для дитини, скільки для себе, оскільки взагалі має намір сам зробити проект. На нашу думку, розумна участь батьків у проектно-технологічній діяльності не тільки припустима, але й корисна, доцільна, помірна, педагогічно виправдана. Таких батьків необхідно консультувати, радити їм, як правильно з по­гляду навчально-виховних задач допомагати своїм дітям у їхній роботі над проектом.

Проекти можуть виконуватися для школи, дому, дозвілля, у вигляді замовлень підприємств (фірм), організацій, установ тощо. Тематика навчальних проектів має визначатися, перш за все, змістом трудового навчання в певному класі, крім 9-го, де може бути обрана кожна з тем за технологією, досліджуваних в основній школі. Деякі проекти можуть бути інтегрованими, тобто поряд із технологією охоплювати зміст інших навчальних предметів.

До вибору тематики проектів ставляться вимоги, які повинні бути сприйняті учнями як інструкція, алгоритм дій:

• об'єкт (виріб) повинен бути учням добре знайомий, зрозумілий і, головне, цікавий;

■ майбутній новий виріб має бути розрахований на масове або одиничне використання;

• учні повинні мати передчуття, що об'єкт дозволить їм реалізу­вати себе у творчості, що він їм під силу, що вони впораються з поставленим завданням;

• виріб має мати особистісну або суспільну значимість;

• нема необхідності в оригінальності вибору — нехай буде по­суд» сумка, пенал тощо.

Слід звернути увагу на те, що тематика проектів має бути спрямована на підвищення інтелектуальної складової трудово­го навчання, на стимулювання творчих можливостей учнів, на встановлення міжпредметних зв'язків.

Обрана учнями тема погоджується і затверджується вчителем трудового навчання, виходячи з інтересів школи і можливостей учня.

Орієнтовні напрями творчих проектів учнів 5—9 класів загальноосвітньої школи

Орієнтовні напрями проектування учнями 5-9 класів загаль­ноосвітньої школи об'єктів технологічної діяльності можуть бути такими (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Сфера діяльності	Орієнтовні напрями творчих проектів
1	2
Школа	Оформлення класних куточків; виготовлення ін­струментів і пристроїв для шкільної майстерні, обладнання для комбінатів; виготовлення діючих моделей і макетів
Виробництво	Замовлення підприємств, організацій, фірм
Дозвілля	Виготовлення іграшок, діючих моделей; виготов­лення інвентарю, пересувних І логічних Ігор (голо- воломок, конструкторів); виготовлення сувенірів (пабір подарунків, вироби кухонного приладдя)
Дім	Виготовлення кухонного набору, дизайн кухні; виготовлення книжкових поличок, підставок під телефон; дизайн кімнат, навчальних і дитячих куточків; виготовлення спеціальних інструментів і пристроїв для садово-городніх робіт; виготовлення робочих інструментів і пристроїв для обробки різ­них матеріалів; дизайн робочого куточка
Побут	Замовлення ремонтно-експлуатаційних контор 1 ко­оперативів
Ринок	Виготовлення виробів для фізичних осіб, для збуту на ринку

У залежності від особливостей місцевості та інтересів учнів у кожній школі можливі свої напрямки у створенні банку твор­чих проектів. Нами розроблені завдання на виготовлення таких проектів для учнів 5-9 класів загальноосвітньої школи:

5 клас

Сконструювати і виготовити кухонну декоративну дошку, іграшку, конструктор, модель літака, модель автомобіля, ша­блони тощо.

6. клас

Сконструювати і виготовити іграшки, приладдя, головолом­ки, розгортки об'ємних виробів, совки, підставку для паперу та олівців, гачки для вішалок, начіппі вушка, підставку для книг, підставку для малювання, підставку для паяльника, головолом­ки тощо.

6. клас

Сконструювати і виготовити годівничку для пташок, ящик для конструктора, пристрій для пропилювання лобзико.м, по­личку для квітів, банкетну, стільчик, набір роздільних дошок, кухонну лопатку, кашпо, світильник, сувеніри, розпушувач, набір іграшок, підставку для інструмента, лавочку для малюка, вішалку, підставку під гарячі предмети, набір садового інвентарю, одноламповий світильник, молоток, декоративний підсвічник для однієї свічки, поштову скриньку тощо.

6. клас

Сконструювати і виготовити складальний стільчик, пере­микач ялинкових гірлянд, модель світлофора, тумбочку для аудіотехніки, настінний світильник, набір кухонного приладдя, поличку під телефон, посуд, робочий інструмент, пристрій для центрування отворів, підсвічник для кількох свічок, підставку для касет, поличку для аудіотехніки, світлоповертач декора­тивного світильника, скриньку, вішалку для одягу, лопату для прибирання снігу, будиночок для пташок тощо.

6. клас

Сконструювати і виготовити меблі, куточок для аудіо- і відео- техніки, дитячу іграшку з ДУ, охоронний пристрій, стенд для вивчення ПДР, верстат для намотування котушок електромаг­нітів, електричний варіант гри «Морський бій», тумбочку під телевізор, крісло-каталку, журнальний столик тощо.

Масив тематики проектів дійсно є лише орієнтовним, оскільки неможливо передбачити, які теми у школярів викличуть найбіль­ший інтерес. Імовірно, вихід із положення полягає в постійному збільшенні масиву, тобто у створенні банку ідей та інформації і його пред'явленні школярам за допомогою комп'ютерів чи ін­ших джерел інформації.

Тематика призначена для створення школярем асоційованої нової теми, що вже може розглядатися як творчий акт. Головне

ігпри цьому, щоб учні вибрали для себе об'єкт проектування, тему | проекту, тобто виріб, який вони дійсно хотіли б удосконалити, і запропонувати на ринок, увести в предметний світ, яким хотіли ^ 6 задовольнити потреби людей.

ІЯкщо теми будуть повторюватись у навчальній групі, то і процесі проектування учні самі зрозуміють, що двох однакових виробів (або послуг) ніхто пропонувати на ринок не може.

Основними вимогами до проектованого виробу є:

1. Посильність. Варто враховувати можливості учня (фізичні, інтелектуальні, матеріальні), школи і вчителя.

2. Наступність. Зміст проектної діяльності школяра повинен враховувати знання й уміння засвоєних раніше розділів.

3. Технологічність. Полягає в можливості максимально простого виготовлення виробу, зокрема, на наявному устаткуванні, з доступних матеріалів» із найменшими витратами праці, тобто вибір найбільш раціональної технології.

4. Економічність. Економічність вимагає виготовлення виробу , з найменшими витратами, з одержанням найбільшого при­бутку при реалізації або експлуатації виробу.

б.Екологічність. Полягає в тому, що виготовлення й експлуа­тація виробів не спричинять істотних змін у навколишньому середовищі, порушень у життєдіяльності ЛЮДИНИ, тваринного і рослинного світу.

6. Безпека. Передбачається як на стадії виконання проекту, так і на стадії експлуатації. Безпека пов'язана із системою заходів для охорони праці, виробничою санітарією, гігієною тощо. У проекті повинна виключатися можливість травматизму і професійних захворювань,

7. Ергономічністт». Тісно пов'язана з науковою організацією пра­ці і передбачає устаткування робочого місця з найменшими енергетичними витратами людини при обслуговуванні.

8. Системність. Зміст робіт із виконання проекту повинен комп­лексно відображати вивчений матеріал протягом року, бути політехнічно спрямованим.

9-Творча спрямованість і цікавість. Передбачає творчу діяль­ність і врахування інтересів дітей. 10. Відповідність вимогам дизайну. Проектований виріб повинен бути зовні естетично красивим, у ньому мають гармонійно поєднуватись усі деталі і колірна гама, а також бути прак­тичним, функціональним.

Н.Суспільно-особистісна значущість. Виготовлений виріб по­винен мати певну цінність, бути корисним для конкретної особистості чи суспільства.

Запропонований підхід до вибору індивідуальних проектів підводить учня до необхідності здійснювати аналіз та синтез усього багажу знань, практичних умінь, стимулює самостійний пошук, дає змогу забезпечити індивідуальний та оптимальний темп у навчанні.