з/п	Назва, деталей	Кількість лекал	Кількість деталей крою	Примітка
1.	Кокетка спинки	1	2
2.	Кокетка переду	1	1
3.	Рукав	1	2
4.	Комір	1	2
5.	Оборка			13x136,5
6.	Перед	1	1
7.	Спцнка	1	1
8.	Декоративний бант			5x50
9.	Манжета	1	2	5x19,6
10.	Обробка горловини	1	1
11.	Обшивка горловини переду	1	1
12.	Пояс

5.2. Карта витрат матеріалу на зразок дитячої сукні

Таблиця 5.13

Назва тканини	Рамка розкладання в сантиметрах
	Шнриііа	Довжина
Основна	110	185
Оздоблювальна	110	40

Технічне розмноження лекал

Проектування контурів лекал деталей різноманітних розмірів і ростів на основі середнього розміру і росту, виділених в якості базових, називається технічним розмноженням лекал.

Методика внесення змін величин розмірів і ростів полягає в тому, що одну з ліній лекала-оригіналу зазвичай приймають незмінною, до незмінно-вихідних ліній відносять:

І. Вертикальні:

• середня лінія спинки;

, • дотична до пройми пілочки;

• лінія переднього окату рукава;

• лінія перегину передньої половинки;

• лінія, яка відповідає шву вшивання коміра в горловину з пле­човим зрізом.

Горизонтал ь ні:

• лінія глибини пройми;

• лінія глибини окату рукава;

• лінія висоти сидіння.

Існує декілька способів технічного розмноження лекал:

Групування.

Променевий.

Пропорд і йно-роз раху нк овий.

Технічне розмноження лекал за допомогою способу групу­вання.

виробу та економічний: розрахунок його собівартості. VI. Розрахунок собівартості і ціни виробу Визначаємо собівартість сукні, на виробництво якої потрібні наступні витрати (табл. 5.14).

Розрахунок матеріальних витрат (М_з)

Таблиця 5.14

Назва	Ціна за 1 м (грн)	Витрата матеріалів	Усього (грн)
Штучний шовк	18	1,1 м	19,80
Атлас	25	0,4 м	10
Ґудзики	0,60	1 шт.	0,60
Нитки		1 котушка	1
Разом: 31 грн 40 коп.

Ціна на матеріали склала Ц, * 31 грн 40 коп. До матеріаль­них затрат входить також витрата електроенергії. Вона включає в себе:

а) роботу на швейній машині: Т, — 10 год.

б) волого-теплову обробку: Т_а = 4 год.

Т ■■ Т₁ + Т₂ = 14 год. Ціна за 1 кВт/год. електроенергії скла­дає 15,8 коп.

Ц₂*» 15,8 х14 = 2 грн 31 коп.

М₃ - Д, + Ц_г= 31,4 + 2,31 - 33,71 грн.

Розрахунок на оплату праці (Роп)

Відчислення на зарплату проводиться з розрахунку, що плата швеї 3 розряду складає Ц_а ^ж 40 коп, за годину. На виготовлення сукні пішло б днів (по 4 години на день). Усього витрачено 24 години, які оплачуються зарплатою (вартістю робіт):

С?! «= 24 х 40 = 9 грн 60 коп.

Одсс та інші податки складають 38,8 % від Роп. їх оплачує організація і відносить до собівартості продукції (збільшус ви­трати на виріб).

С₂ = 9,6 х 38,5 = 0,37 грн.

А₀ — амортизаційні відрахування.

До них відносяться; витрати на амортизацію інструментів, які складають 10 % від їх вартості (табл. 5.15).

Таблиця 5.15

Назва інструмента	Вартість (гри)	Амортизація (ісоп.)
Ножиці	4	40
Голки (набір ручних голок)	3	ЗО
Голки машинні (2 шт.)	2	20
Разом:		90

Повне списування інструмента проходить через 2 роки. Амортизаційні відрахування за один місяць будуть складати: А₀, = 90 / 24 = 3,8 коп.— витрати на амортизацію інструментів.

Орієнтовно, вартість електричної швейної машини — 1600 грн, праски — 80 грн.

Термін експлуатації швейної машини — 10 років; праски — 5 років.

Це складає: 5 років х 300 робочих днів = 1500 днів 10 років х 300 робочих днів = 3000 днів.

А_ої = 1500 + 3000 = 4500 днів.

Амортизація обладнання за один день складає: (16000 + 8000) / 4500 38 коп. на день.

Підрахуємо вартість однієї робочої години:

38 коп. на день / на 6 робочих годин = 6 коп. — амортизаційні відрахування однієї години роботи учениці на швейній машині і з праскою. У нас було затрачено Т = 14 год.

А = 14 х 6 = 84 коп.

03

А = А + А *= 38 + 84 =» 1 гри 22 коп.

О О 03

Плата за аренду приміщення, комунальні послуги, транспортні витрати в нашому випадку дорівнюють нулю, так як виробництво ведеться в шкільній майстерні.

Підрахуємо загальну собівартість за формулою:

С - М + Р_п + О + А + З

9 ОН ДО* О др

С = 33,71 + 9,6 + 0,37 + 1,26 = 44 грн 94 коп.

На заключному етапі проходить контроль за якістю виробу, аналіз результатів у вигляді захисту творчого проекту.

Досвід показує, що за такого підходу до виконання проектів учні повинні вивчати не просто техніку, а й технологію, в якій техніка є засобом вирішення технологічних процесів, що відпо­відають вимогам дизайну, ергономіки. Мова йде про створення і вивчення таких технологічних (не технічних) систем, які були б направлені на покращення життя людини.

Замість об'єктів праці, що закладені в трудовому навчанні, за раніше заданими ескізами і технологічними картками у твор­чих проектах учяі проектують виріб від ідеї до впровадження в реальність з урахуванням потреб, традицій, можливостей. Причому всі етапи проектування вимагають інтелектуальної підготовки, пошуку матеріалів, інструментів, обладнання тощо.

Виконання проектів необхідно починати зі збору, накопичення і переробки інформації. А для цього потрібно використовувати можливості різноманітних джерел інформації: газет і журналів, книжок, радіо І телебачення. Знаючи потенційні можливості сво­їх учнів, учитель має можливість максимально чітко підібрати проект і визначити рівень його складності.

Виконання творчих проектів дозволяє організувати в школах регіональні учнівські свята: День моди, конкурс творчих про­ектів, виставки, ярмарки творчих проектів тощо,

Розглянемо методику проектування і виготовлення української чоловічої сорочки у 8—9 класах.

Проект «Українська чоловіча сорочка»

Організаційно-підготовчий етап

Народний, костюм, поєднуючи мистецтво узорного ткацтва, крою та декоративного оформлення, е невичерпним джерелом творчості. Розвиток народного костюма сягає часів Київської Русі. Одним із найдавніших елементів українського костюма є сорочка, виступаючи майже до початку XX ст. єдиним видом натільного одягу на всій території України. Обираючи об'єкт проектування, ми виходили з того, що українська сорочка, ви­готовлена нами власноруч, стане особливо цінною, адже вона буде зроблена в індивідуальній, неповторній манері та яскраво відображатиме творче обличчя автора. Саме це і спонукало нас до проектно-технологічної діяльності.

Роботу над проектом ми розпочали зі збору інформації про українську сорочку.

Термін «сорочка» відомий не лише в українців, айв інших слов'янських народів. За Київської Русі він означав і натільний, і верхній одяг або одяг узагалі, який шили як із полотна, так і з сукна.

Українська сорочка кінця XIX - початку XX ст. мала велику кількість локальних варіантів крою та орнаментації і відповідала чи одному, чи одразу кільком цільовим призначенням. Це й коло­ритно оформлені святкові сорочки, і більш стримані пожнивні, і повсякденні. Білий колір — цей своєрідний естетичний еталон традиційної української сорочки — є загальнослов'янською тра­дицією, що сягає сивої давнини.

Однією а основоположних ознак одягу є крій. В еволюції крою сорочок найповніше відбився такий важливий народний принцип створення одягу, як раціональність, котра визначалася функціональною значущістю, технічними можливостями, спад­коємністю традицій. Основні типи українських сорочок за Кроєм: тунікоподібні, з уставками (поликами), з кокеткою.

V—>

-С І

ї

и

Типи крою чоловічих сорочок різних регіонів України

Т⁷⁷ ГТТ^Г"

Типи крою чоловічих сорочок різних регіонів України

Для оздоблення одягу використовували різні орнаменти, але переважав геометричний, рослинний, рослинно-геомет- ризований, зооморфний, геральдичний та інші, які викону­вали і роль оберега. Саме тому були чітко визначені місця їхнього розміщення: плече, середня частина руки, зап'ясток,

біля шиї, спина, груди, поділ сорочки тощо. Вишивка в цих місцях немов би захищала людину від злої сили. В орнаменти закладалися символи вічного руху, дерева життя, відроджен­ня, зораного і засіяного поля, родючості, тобто все те, що було тісно пов'язане з життям народу. Старовинні техніки вишив­ки: низь, занизування, штапівка, гладь, хрестик, мережки та багато інших визначали характер узору вишивки, який добирався відповідно до призначення одягу, соціально-вікових умов. Пластика об'ємів підкреслювалася фактурою і кольором тканини — сурового або відбіленого полотна. Так повсякденний одяг виготовляли з грубішого полотна і прикрашали переважно сірими полотняними нитками. Святковий одяг був яскравим, із тонкого, відбіленого полотна, розшитий багатокольоровими узорами. Для оздоблення використовували лляні, конопляні, вовняні нитки, фарбовані відварами трав, коріння. Заможніші оздоблювали одяг ще й різнокольоровим шовком, золотими і срібними нитками. Кольорова гама вишитих орнаментів була різноманітною, але найулюбленішими були такі кольори як червоний, чорний, жовтий, зелений та білий. *

1. Технічне завдання 1,1. Призначення проектованого виробу Українська чоловіча сорочка, призначена для повсякденного та святкового носіння, для виступів на конкурсах, святкових вечорах, презентаціях, виставках тощо. Нам потрібно поєднати національні традиції виготовлення українського народного одягу з сучасними Матеріалами та технологією виготовлення. Сорочка має бути красивою, яскравою, практичною у використанні, мати доцільну конструкцію.

Щоб досягти названих вимог, потрібно виконати такі умови:

► підібрати тканину, яка відповідає гігроскопічним та гігієніч­ним якостям;

• підібрати НиткИ та оздоблювані матеріали, які відповідають традиційному народному костюму за кольором та факту­рою;

» підібрати конструкцію, яка спирається на народний крій;

• підібрати технологію, що враховує можливості шкільних майстерень;

• у процесі розробки проекту спиратися на основні закони композиції одягу, гармонійне поєднання кольорів.

2. Вимоги до конструкції

Виходячи з призначення виробу, який проектується, со­рочка має бути зручною у використанні, нескладною у ви­готовленні, у її конструкції потрібно використати елементи народного крою.

2. Вимоги до вишивки

Вишивка сорочки має бути простою та контрастною. Орнамен­тальні мотиви рослинного, рослиино-геометричного або геометрич­ного характеру мають добре читатися на великій відстані. Коло­ристичне вирішення повинно відповідати певному регіону. Для вишивки найкраще використовувати техніки «хрест» або «гладь».

2. Вимоги до матеріалів

Вимоги до матеріалів визначаються призначенням і вимогами до конструкції. Перш за все тканина має бути повітропроникною, легко пратися і прасуватися. Нитки для вишивання не повинні линяти.

2. Технічна пропозиція

Опрацювавши різні інформаційні джерела, ми замалювали де­кілька ескізів моделей української чоловічої сорочки, які, на наш погляд, найкраще відповідають поставленим вимогам (див. рис.).

1. Аналіз моделей

Модель № 1. Сорочка прямого крою, рукав із ластовицею, комір — відкладний, вишивка виконана в техніці «хрест». Орна­мент вишивки — геометричний.

Модель М® 2. Сорочка прямого крою, рукав із ластовицею, комір — відкладний, низ рукава оброблений пришивною манже­тою. Вишивка виконана в техніці «хрест». Орнамент вишивки — рослинно-геометричний..

Модель № 3. Сорочка прямого крою з уставками, видовжена, комір-стійка, вишивка виконана в техніці «гладь». Орнамент вишивки — геометричний.

2. Висновок за технічною пропозицією

У результаті проведеного аналізу моделей ми розробили влас­ний ескіз української чоловічої сорочки, урахувавши найкращі сторони вище означених моделей, а саме, у моделі № 1 нам сподо­балось оформлення переду та горловини, у моделі № 2 — оформ­лення низу рукава. Із моделі № 3 ми запозичили вид орнаменту вишивки (див. рис.).

Модель № 1

Модель № З

3. Ескізний проект

3.1. Опис зовнішнього вигяя&$

Сорочка з габардину прямого крок), рукав із ластовицею, комір — відкладний, зав'язується кутасиком. По лінії середини переду сорочки розташована петльовка довжиною 15 см. Низ рука­вів зібраний у зборки та оброблений пришивними манжетами, які застібаються на повітряну петлю і ґудзик. Низ сорочки оброблений швом упідгин із закритим зрізом. Сорочка оздоблена вишивкою в техніці «хрест». Орнамент вишивки — геометричний.

Конструкторський етап

3. Розробка технічного проекту

4.1. Вихідними даними для побудови креслення деталей сорочки є розмірні характеристики фігури (табл. 5.16).

Таблиця 5.16

Найменування вимірів	Умовні позначення	Величина вимірів (см)
Обхват шиї	Ош	36
Довжина рукава	Др	70
Довжина сорочки	Дв	130
Обхват грудей '	Ог	96
Обхват стегон	Ост	104

4.2. Припуски на вільне облягання, які використовуються при розрахунках креслення основи конструкції (табл. 5.17.).

Таблиця 5.17

Назва припусків	Умовні позначення	Величина припуску
До обхвату грудей ^	Пг	10
Глибина пройми	ПГ	6
Ширина рукава	Шр	6

4.3. Побудова креслення викрійки української сорочки.

п	р
г	р,
н	Н,

Побудова спинки і Переду

Викреслюємо прямий кут з вершиною в точці Р.

Довжина сорочки. Від точки Р вниз відкладаємо зняту мірку довжини виробу і ставимо точку Н. Лінія РН — середина спинки і переду.

Ширина сорочки. Від точки Р вліво відкладаємо 1/2 Пог плюс 10 см і ставимо точку П:

РП - 48 / 2 + 10 = 34 см.

З точки П опускаємо перпендикуляр і на перетині його з го­ризонтальною лінією ставимо точку Н₁.

Глибина, пройми. Від точки П вниз відкладаємо 1/3 Пог плюс б см і ставимо точку Г:

ПГ - 48 / 3 + 6 - 22 см.

Від точки Г вниз відкладаємо 1/8 Пог і ставимо точку Г,:

ГГ^ = 48 / 8 - 6 см.

Глибина розрізу. Від точки Р вниз відкладаємо 15 см і ста­вимо точку Р_г

Лінія ПГ — місце вставки рукава, ГГ, — вставка ластовиці.

Побудова ластовиці. Викреслюємо прямий кут з вершиною в точці Л.

Довжина ластовиці. Від точки Л вниз відкладаємо 1/8 Пог плюс 1 см і ставимо точку Л _г від якої вліво проводимо горизон­тальну лінію. .

Л,	л
Л5	Л,

ЛЛ, - 48 / 8 + 1 = 7 см.

Ширина ластовиці. Від точки Л вліво відкладаємо 1/8 Пог плюс 1 см і ставимо точку Л₂:

ЛЛ₂ - 48 / 8 + 1 = 7 см.

З точки Л₂ опускаємо перпендикуляр і на перетинанні його а горизонтальною лінією ставимо точну Л„.

Побудова викрійки рукава -

Викреслюємо прямий кут із вершиною в точці А.

Довжина рукава. Від точки А вниз відкладаємо зняту мірку довжини рукава і ставимо точку Н, від якої вліво проводимо горизонтальну лінію (лінія низу).

Ширина рукава. Від точки А вліво відкладаємо 1/2 Пог, плюс 6 см і ставимо точку А,:

А,	л
г
г,.;
н,	н

АА, 48 / 2 + 6 =• ЗО см.

З точки А₁ опускаємо перпендикуляр і точку перетину його з лінією низу позначаємо точкою Н,.

Висота окату. Від точки А₁ вниз відкладаємо 1/3 Пог, плюс З см і ставимо точку Г:

АГ = 48 / 3 + 3 = 19 см.

Від точки Г вниз відкладаємо ширину ластовиці, мінус 1 см і ставимо точку Г₂:

ГГ₂ = 7 - 1 = 6 см.

Точка Г₂ служить контрольною точкою для вставки ластовиці.

Технологічний етап

5. Розробка робочої документації 5.1. Розробка робочих лекал Специфікація деталей крою сорочки

Таблиця 5.18

№ з/п	Назва деталей	Кількість лекал	Кількість деталей крою	Примітка
1.	Спинка	1	1	*
2.	Перед	1	1
3.	Рукав	1	2
4.	Манжета	1	2
5.	Комір		1
б.	Ластовиця	1	2

5,2. Розкрій і поиіив

Перед» спинку, рукава, комір та манжети сорочки розмічають уздовж нитки основи тканини. На намічені деталі переду, коміра та манжет переносять обраний узор для вишивання. Після роз­крою сорочку вишивають, вишиті деталі перуть (за необхідності), прасують із виворітного боку через пропрасовувач уздовж нитки основи та заготовлюють комір і манжети (бічні сторони коміра і манжет зшивають лицем усередину, перегинаючи вздовж лінії середини, вивертають на лицьовий бік).

Вишивку сорочки можна зробити на тканині «вишиванка», бо ми обрали рахункову техніку, а для неї потрібна тканина з по­лотняним переплетенням або спеціальна тканина. Потім вишиті деталі перуть, прасують, наметують і нашивають на деталі сороч­ки. Якщо ж обрано техніку «гладь», то можна зразу вишивати на тканині, прати, прасувати і тільки потім викроювати, бо під час вишивки деталі, якщо вони вже вирізані, деформуються. Відповідно й обробка розрізу на переді сорочки в цих двох ви­падках буде різною.

Українську чоловічу сорочку шиють із габардину. Бічні зрізи переду, спинки, рукавів і ластовинь зшивають та обметують. По лінії середини переду сорочки виготовляють петльовку за допомогою зигзагоподібної строчки довжиною 15 см, по якій роблять розріз. Низ рукавів збирають у зборки. Заготовлений комір вметують і вшивають у горловину, манжети пришивають до низу рукавів. На кінцях коміра роблять повітряні петлі, в які вставляють кутасик. На одному кінці манжет виготовляють по­вітряну петлю, на другому — пришивають ґудзик. Низ сорочки обробляють швом упідгин із закритим зрізом.

Заключний етап

6. Розрахунок собівартості та ціни виробу

Розрахунки матеріальних витрат на чоловічу сорочку

Таблиця 5.19

Назва	Ціна (гри)	Витрати мат-лів	Усього (гри)
1. Тканина «габардин»	12	2,50 м	ЗО
2. Нитки білі бавовняні № 40	0,50	3 кот.	1,50
3. Нитки червоні бавовняні № 40	0,50	1 кот.	0,50
4. Нитки жовті «Муліне»	1	2 мот.	2
5. Нитки червоні «Муліне»	1,20	4 мот.	4,80
6. Нитки чорні «Муліне»	1	2 мот.	2
7. Ґудзик	0,30	2 шт.	0,60
Разом;			41,40

Ціна на матеріали склала Ц] = 41,40 грн. У матеріальні затрати також входить витрата електроенергії, Вона включає в себе наступні операції:

а) робота на швейній машині Т, = 2 год;

б) робота на обметувальній машині Т₂ « 0,3 год;

в) волого-теплова обробка Т₃ «= 0,3 год.

Т - Т, + Т₂ + Т₈ = 2 + 0,3 + 0,3 - 3 год.

Ціна за 1 кВт/год електроенергії складає 15,8 коп,

Ц_г = 15,8 х 3 « 4 грн 75 коп.

Матеріальні затрати Мз = Ц, + Ц₂. М_з = 41,40 + 4,76 = 46 грн 15 коп. Розрахунок на оплату праці (Роп) На виготовлення сорочки пішло: » на розкрій сорочки — 2 години;

• на вишивання сорочки — 136 годин;

• на пошиття сорочки — 16 годин;

• на остаточне оздоблення виробу — 6 годин. Разом: 160 годин (20 днів). Примітка: 1 день — 8 робочих годин.

Роп — загальна кількість днів х тарифна ставка = = 20 х 0,40 грн = 8 грн.

Тарифна ставка «0,40 грн. Податки складають 38,8 % від Роп. Роп х податки = 8 х 100 / 38,8 0,20 грн. Амортизаційні відрахування

Таблиця 5.20

Назва інструмента	Вартість (грн)	Амортизація (грн)
Ножиці	4	0,40
Набір ручних голок	3	0,30
Голки машинні (2 шт.)	2	0,20
Разом:		0,90

Повне списування інструмента проходить через 2 роки. Амортизаційні відрахування за 1 місяць складають: А, = 0,90 / 24 = 0,038 грн — витрати на амортизацію інстру­ментів.

Орієнтовна експлуатація швейної машини становить 10 років, праски — 5 років.

Це складає: 5 років У 300 робочих днів = 1500 днів, 10 років х 300 робочих днів = 3000 днів. А₂ = 1500 + 3000 = 4500 днів. Амортизаційне обладнання за один день складає: (160000 + 8000 ) / 4500 - 38 коп. за один день Вартість однієї робочої години:

38 коп. на день / на 8 робочих годин = 0,05 грн — аморти­заційні відрахування однієї години роботи. А₃ "= 20 х 5=1 грн.

А « А₁ + А_а = 0,038 + 1 = 1 грн 038 коп.

Загальна собівартість сорочки:

С = М + Р + О + А

к з од

46,15 + 8 + 0,20 + 1,038 = 55,39 грн.

Висновок

Загальні витрати на виготовлення української чоловічої сороч­ки склали 55,40 грн. Вартість подібної сорочки в магазині складає близько 100-150 грн, отже, наш проект є економічно вигідним. Водночас, виготовлена нами сорочка відповідає нашому задуму і не поступається за якістю та естетичним виглядом подібним магазинним виробам. Вважаємо, що мету проектування нами до­сягнуто. Дана конструкція може бути взята за основу в процесі проектування і виготовлення української чоловічої сорочки.

5.3. ПРОЕКТУВАННЯ І ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ

ВОЛОКНИСТИХ МАТЕРІАЛІВ

На сьогоднішній день доцільною є розробка таких педагогічних технологій, які б дали змогу формувати творчу особистість, здатну вирішувати питання економічного, політичного та соціального розвитку держави. Поряд з іншими технологіями (технологія проблемного навчання, технологія індивідуального та групового навчання, технологія розвиваючого і саморозвиваючого навчання) метод проектів сьогодні виступає як системоутворюючий компо­нент педагогічних технологій і орієнтує не на інтеграцію фактич­них знань, а на застосування актуалізованих знань та придбання нових для активного включення в проектну діяльність.

Навчальний проект — самостійна, творча, завершена робота учня, яка відповідає його віковим можливостям і виконана від­повідно до узагальненого алгоритму проектування: від ідеї до її втілення в реальність. Результатом роботи школяра над про­ектом є новий продукт, конкретний досвід або знання, придбані самостійно.

Логіка побудови діяльності учнів при виконанні проекту з во­локнистих матеріалів повинна відповідати загальній структурі проекти о - те х но л ог ічн о ї д і я л ьності.

Перший — організаційно-підготовчий етап включає в себе: пошук і аналіз проблеми, вибір теми проекту, планувааня про­ектної діяльності по етапах, збір, вивчення й обробка інформації з теми проекту.

Другий — конструкторський етап передбачав: пошук оптималь- - ного рішення задачі проекту (дослідження варіантів конструкції з урахуванням вимог дизайну, вибір технології виготовлення, економічна оцінка, екологічна експертиза), складання конструк­торської і технологічної документації.

Третій — технологічний етап: складання плану практичної реалізації проекту, добір необхідних матеріалів, інструментів й устаткування, виконання запланованих технологічних опера­цій, поточний контроль якості, внесення, за необхідності, змін у конструкцію і технологію.

Четвертий — заключний етап має на меті оцінити якість та проаналізувати результати виконання проекту, вивчити можли­вості використання результатів проектування (виставка, продаж, включення в банк проектів, публікація).

Розглянемо методику розробки творчого проекту під час ви­готовлення учнями старших класів виробів, в'язаних гачком, яка починається з тематичного планування. Після нього розробляється зміст організації навчання учнів на кожному занятті в процесі виконання проекту і закінчується аналізом навчальних проектів школярів.

Тема проекту учнів: «Виготовлення декоративного виробу в техніці в'язання гачком»; Для виконання цього проекту перед­бачається 16 годин.

Етапи проектно-технологічної діяльності

1. Організаційно-підготовчий етап — вибір теми проекту, аналіз літератури — 4 години

2. Конструкторський етап — розробка схеми візерунка, оформ­лення конструкторсько-технологічної документації — 4 го­дини

3. Технологічний етап — виготовлення готового виробу — 6 годин

4. Заключний етап — захист проекту і проведення виставки виробів — 2 години

Орієнтовне тематичне планування Заняття 1

Виявлення проблеми. Підготовка учнів до вивчення потреб у необхідності в'язаних виробів

З історії стародавнього рукоділля, техніка в'язання гачком (розповідь, проблемна бесіда). Оформлення інтер'єру будинку

декоративними в'язаними виробами (розповідь, вправи). Правила безпечної праці при в'язанні гачком. Види гачків і використовува­них, ниток (розповідь, обговорення). Алгоритм проектної діяльності (дослідження, обговорення). Виявлення проблеми, дослідження потреб у в'язаних виробах. Діагностика знань і вмінь (тестування),

Заняття 2

Формулювання теми і завдань проекту

Аналіз потреб у в'язаних виробах (дослідження, аналіз). Мож­ливості задоволення потреб (бесіда, обговорення). Тема і завдання проектної діяльності (обговорення). Планування виконання про­екту (вправи). Підготовка матеріалів до роботи.

Заняття З

Визначення вимог до проектованого виробу (порівняльний аналіз). Висування ідей і вибір кращого варіанта виробу («моз­ковий штурм»)

Вивчення основних елементів в'язання гачком, прийомів роботи, умовних позначок (вправи, самостійна робота).

Заняття 4

Вибір техніки в'язання гачком і розробка композиції виробу

Вибір технології виготовлення виробу, дослідження малюпків і схем візерунків (аналіз, дослідження). Розробка композиції виробу (вправи).

Заняття 5

Складання конструкторсько-те хно логічної документації на виготовлення виробу (бесіда, самостійна робота)

Заняття в

Економічна й екологічна оцінки об'єкта діяльності (бесіда, дослідження)

Розрахунок собівартості виробу (самостійна робота, ігрова си­туація). Поняття про прибуток і ціну (бссіда, самостійна робота). Виготовлення виробу (самостійна робота, консультації).

Заняття 7

Оформлення пояснювальної записки (самостійна робота, кон­сультації)

Способи остаточної обробки готового виробу, зв'язаного гач­ком (бесіда, вправи).

Заняття 8

Оцінка й аналіз проекту. Захист проекту (обговорення, само­оцінка)

Виставка виробів (аналіз). Заключна діагностика знань та вмінь з теми (тестування).

Пропонуємо варіант проведення уроку «Проектування і ви­готовлення декоративного виробу в техніці в'язання гачком».

Заняття 2

Тема. Формулювання теми і завдань проекту

Мета: засвоювання учнями основних етапів проведення аналізу потреби у в'язаних виробах; формування в них умінь складати план проектної діяльності, правильно організовувати робоче місце.

Дидактичне забезпечення: плакат «Основні способи в'язання гачком»; схема варіантів виробів для декоративного оформлення будинку; схема дослідження «оформлення інтер'єру будинку»; таблиця «Планування проектної діяльності».

Схема дослідження «Оформлепня Інтер'єру будинку»

Планування проектної діяльності

Таблиця 5,21

Терміни виконання	Етапи викопаная	Результати робота
3,02-17.02	Організацій яо- підготовчий	Обрано тему проекту, про­аналізована література
17.02-24.02	Конструкторський	Розроблено схему візерунка, оформлена кон­структорська і технічна до­кументація
3.03-10.03	Технологічний	Готовий виріб
17.03	Заключний	Захист проекту і проведення виставки

ДІЯЛЬНІСТЬ учителя '

Проводять аналіз досліджених учнями потреб у в'язаних виробах і способів їх задоволення. Допомагає учням визначити об'єкт проектування. Бере участь в обговоренні плану виконання проекту. ■

Показує, як підготувати робоче місце до роботи з в'язання гачком, пояснює основні способи в'язання.

Діяльність учнів

Беруть участь в аналізі результатів дослідження щодо по* треб членів родини у в'язаних виробах, визначають можливості їхнього задоволення.

Формулюють тему і завдання проекту. Обговорюють і скла­дають план проекту.

Учаться правильно організовувати робоче місце для в'язання гачком, вивчають способи в'язання, записують їх.

Домашнє завдання

Оформити таблицю «Планування проектної діяльності» у по­яснювальній записці. Замалювати схему дослідження «Оформ­лення Інтер'єру будинку».

Процес виконання творчого проекту старшокласниками ви­магає комплексного відображення вивчених питань І практичних робіт на уроках трудового навчання. Рекомендуючи теми творчих проектів, слід ураховувати можливості реалізації міжпредметиих зв'язків.

Успішність засвоєння знань та вмінь учнів потрібно оціню­вати за результатами проектування, які виявляються під час громадського обговорення проектів. Дуже добре, якщо винесені на громадський захист повністю виконані проекти учнів будуть прорецензовані.

Сьогодні досить популярними є вироби народної творчості. Тому на уроках трудового навчання важливо ознайомити учнів зі зразками справді народного мистецтва, показати, що школярі самі можуть створювати неповторні, унікальні речі. Вишиван­ня, як вид народного ремесла, впливає на розвиток художнього смаку учнів, розуміння ними краси, сприяє їхньому естетичному вихованню.

Вивчення будь-якого виду обробки матеріалів починається зі знайомства з історією його виникнення. Далі необхідно вивчити використовувані у вишивці інструменти і матеріали, освоїти пра­вильне устаткування робочого місця. Після чого можна починати знайомство з основними прийомами вишивання, за допомогою яких школярі зможуть освоїти різні види вишивки.

Розглянемо методику розробки творчого проекту під час ви­готовлення учнями вишитих виробів. Починати слід із тематич­ного планування. Після нього розробляється зміст організації навчання учнів на кожному занятті в процесі виконання проекту і закінчується аналізом навчальних проектів школярів.

8 клас. Тема «Проектування та виготовлення вишитого виробу». Для виконання цього проекту передбачається 16 годин.

Етапи проектно-технологічної діяльності

1. Організаційно-підготовчий етап — вибір теми проекту, аналіз літератури — 4 години.

2. Конструкторський етап — розробка схеми візерунка, оформ­лення конструкторсько-технологічпої документації — 4 го­дини.

3. Технологічний етап — виготовлення готового виробу — 6 го­дин.

4. Заключний етап — захист проекту і проведення виставки виробів — 2 години.

Орієнтовне тематичне планування

Заняття 1.

Виявлення проблеми. Вивчення асортименту вишитих ви­робів

З історії стародавнього рукоділля, техніки вишивки (розпо­відь, проблемна бесіда).

Декорування виробів вишивкою (розповідь, вправи).

Правила безпечної праці під час вишивання.

Матеріали та інструменти для вишивки (розповідь, обгово­рення).

Алгоритм проектної діяльності (дослідження, обговорення). Діагностика знань і вмінь (тестування).

Заняття 2.

Формулювання теми і завдань проекту

Аналіз вишитих виробів (дослідження, аналіз). Можливості задоволення потреб (бесіда, обговорення). Тема і завдання про­ектної діяльності (обговорення). Планування виконання проекту (вправи). Підготовка матеріалів до роботи.

Заняття 3.

Визпаченпя вимог до проектованого виробу (порівняльний апаліз). Висування ідей і вибір кращого варіанта виробу («моз­ковий штурм»)

Вивчення основних технік вишивки (вправи, самостійна робота).

Заняття 4.

Вибір техніки вишивки І розробка композиції виробу

Вибір технології виготовлення виробу, дослідження малюн­ків (аналіз, дослідження). Розробка ескізу вишитого виробу (технічне рисування, вправи). Перенесення малюнка на тканину (вправи).

Заняття 5.

Складання конструкторсько-тсхпологічної документації на виготовлення виробу (бесіда, самостійна робота)

Заняття 6.

Економічна й екологічна оцінки об'єкта діяльності (бесіда, дослідження)

Розрахунок собівартості виробу (самостійна робота, ігрова си­туація). Поняття про прибуток і ціну (бесіда, самостійна робота). Виготовлення виробу (самостійна робота, консультації).

Заняття 7.

Оформлення пояснювальної записки (самостійна робота, консультації)

Способи остаточної обробки готового вишитого виробу (бесіда, вправи).

Заняття 8.

Оцінка й аналіз проекту. Захист проекту (обговорення, само­оцінка)

Виставка виробів (аналіз). Заключна діагностика знань та вмінь з теми (тестування).

Пропонуємо варіанти проведення уроку з формулювання теми і задач проекту та вибору техніки вишивання і розробки композиції виробу.

Заняття 2.

Тема. Формулювання теми і завдань проекту

Мета: засвоювання учнями основних етапів проведення аналізу потреби у вишитих виробах; формування вмінь складати план проектної діяльності, правильно організовувати робоче місце.

Дидактичне забезпечення:

1. Плакат «Техніки вишивання»

2. Схема варіантів виробів для декоративного оздоблення ви­шивкою.