Додаток d. Методична розробка Урок-екскурсія на тему «Інтегрована екскурсія до црл. Фізика ока людини»

Мета. Узагальнити знання учнів з теми «Оптика» та «Зорова сенсорна система»; формувати навички застосовувати знання в конкретних практичних умовах; розвивати вміння аналізувати, робити узагальнення; формувати свідоме ставлення до вибору професії; розширити політехнічний кругозір учнів.

Обладнання: зошит, ручка, лінзи, окуляри, фото, схема ока людини, схема допоміжного апарату ока людини, схема «Вади зору», CD – диск, кольорові скельця, рухоме коло із 7 кольоровими смужками.

Тип уроку – урок-екскурсія.

Методи: частково-пошуковий; словесний, наочний.

Тривалість –2 академічні години.

Структура. І. Організаційна частина – 15 хв.

ІІ. Науково-діяльнісна частина – 65 хв.

ІІІ. Підсумково-узагальнююча частина – 15 хв.

ІV. Рефлексія – 2 хв.

V. Цінування діяльності – 2 хв.

VI. Домашнє завдання – 1 хв.

Місце проведення: дитяче поліклінічне відділення ЦРЛ.

Міжпредметні зв’язки: біологія, основи здоров’я.

Хід екскурсії

І. Організаційна частина.

Мотивація. Бесіда. Вам відомий вислів «Здоровому – все здорово»? Як ви його розумієте? (Обговорення класом). Дійсно, здоров’я — це безцінний дар природи. Але часто в житті людини трапляються негативні зміни в його стані. І тоді ми звертаємося до… лікарів.

• Які медичні професії ви знаєте?

• Які якості, на ваш погляд, повинен мати медичний працівник?

• На скільки важливим є правильний вибір майбутньої професії? Відповідь обґрунтуйте.

У нашому місті медичні послуги надають залізнична і міська поліклініки, обласна психоневрологічна і міська лікарні, санаторно-лікувальний комплекс заводу АТС "Родина" та інші медичні заклади. А працюють у них компетентні, добрі, чуйні люди.

Про одного з міських лікарів 2 травня 2013 року у газеті «Вісті» було опубліковано статтю. Я її зачитаю, вилучивши прізвище та ім’я цієї людини, а ви – назвіть відомого лікаря. «Є люди, які ще змалечку "обирають" фах, щоб стати, як мама, тато, бабуся чи дідусь. Вона народилася 8 травня 1955 року на Сумщині в багатодітній сім'ї, де виховувалося тринадцять дітей.

Батько працював учителем трудового навчання в сільській школі, мати доглядала дітей. Дівчина, яка була п'ятою дитиною в родині, з третього класу навчалася в Березывськый школі-інтернаті ім. О.А. Деревської і закінчила її у 1972 році на відмінно. Щоб допомогти рідним, відразу влаштувалася санітаркою сільського ФАПу. Швидко освоїла навички поводження з хворими, особливо дітьми. Згодом вступила на педіатричний факультет до Київського державного медичного інституту. Навчалася добре, була старостою групи, активно працювала в наукових гуртках, виступала на науково-практичних конференціях.

Інтернатуру пройшла в Житомирську ЦРЛ. Після цього упродовж 14 років працювала дільничним педіатром. Виділялася наполегливістю, ініціативністю, пунктуальністю. Тож не випадково її - досвідченого й авторитетного спеціаліста призначили заступником головного лікаря ЦРЛ з дитинства і материнства. --- з притаманною їй енергією взялася за нелегку працю. Багато зробила для зниження малюкової смертності, значну увагу приділяла контролю за медобслуговуванням дітей, жінок, сиріт, інвалідів у місті та районі, своєчасному щепленню та диспансерному нагляду малюків. Прискіпливо ставилася до відбору й навчання кадрів. Часто виступала серед населення з лекціями на медичні теми.

З 2001 року --- працює завідуючою дитячою поліклінікою. Завдяки їй заклад став одним з кращих у структурі центральної районної лікарні. --- бере активну участь у громадській роботі. Полюбляє вирощувати квіти».

Сьогодні --- проведе для нас екскурсію дитячим поліклінічним відділенням ЦРЛ. А досліджувати ми будемо наш орган зору – око, бо саме воно дає нам можливість проводити загальнонаукові спостереження оточуючого світу.

Постановка задач, організація діяльності.

1. Ознайомлення учнів з темою, метою, об’єктами, які будуть спостерігатися, та обладнанням.

2. Інструктаж з безпеки життєдіяльності.

3. Повторення правил наукового спостереження, об’єднання дітей у 3 групи.

ІІ. Науково-діяльнісна частина.

Під час досліджень учні заповнюють бланк – звіт про екскурсію.

Блок 1. Око як оптична система.

Постановка проблеми, її аналіз. Око людини – зоровий аналізатор, 95% інформації про навколишній світ ми отримуємо через очі. Кожен повинен знати як влаштоване око, які його функції. Чи є око людини оптичною системою? Відповіді обґрунтуйте.

Підготовка дослідження, планування діяльності.

Кожна група отримує :

• 1 група – схему будови ока людини;

• 2 група – схема допоміжного апарату ока людини;

• 3 група – лінзи.

Висування гіпотези – око є оптичною системою.

Проведення дослідження.

• 1 група – назвати позначення у схемі будови ока людини ;

Схема ока людини

• 2 група – назвати позначення у схемі допоміжного апарату ока людини;

Схема допоміжного апарату ока людини

• 3 група – назвати оптичні елементи, вказати їх аналоги у схемі будови ока людини .

Обговорення результатів.

ІІІ. Підсумково-узагальнююча частина.

Формулювання висновків:

• Око з фізичної точки зору являє собою оптичну систему.

Воно складається з власне ока (очне яблуко) та допоміжних органів: повіки, м’язи, що рухають оком, органи, що виробляють сльози. Очне яблуко за допомогою зорового нерва з`єднано з головним мозком. Воно має форму не зовсім правильної кулі, що складається з ядра і капсули. Ядро поділяється на дві частини. В меншій передній частині (4) є передня і задня камери, заповнені водянистою вологою, і кришталик (5). Більша задня частина (6) вміщує склоподібне тіло. Капсула складається з трьох оболонок: зовнішньої білкової, або склери, яка спереду переходить у рогівку (3), середньої судинної оболонки, яка спереду переходить у райдужну оболонку з отвором у центрі (2) – зіницею; внутрішньої – сітківки (7). Зображення предмета утворюється на сітківці, яка є світлочутливою ділянкою ока. Тут є світлочутливі елементи – колбочки і палички. Кришталик – прозоре пружне тіло, що має форму двоопуклої лінзи. Кришталик утримується м`язами, які, скорочуючись або видовжуючись, міняють опуклість кришталика, а отже, і його фокусну відстань. Світло, що потрапляє в око, заломлюється на передній поверхні ока, в рогівці, кришталику і склоподібному тілі, завдяки чому на сітківці одержується дійсне, зменшене, обернене зображення предмета. Світлове зображення подразнює закінчення зорового нерва. Це подразнення передається за допомогою нервових волокон до кори головного мозку і людина бачить предмет.

• Допоміжний апарат ока: 1- брови; 2 - слізна залоза; 3 - повіка з віями; 4 - носослізний канал; 5 - м'язи ока.

• Оптична лінза — найпростіший оптичний елемент, виготовлений із прозорого матеріалу, обмежений двома заломлюючими поверхнями, які мають спільну вісь, або взаємно перпендикулярні площини симетрії. Залежно від розташування центрів сферичних поверхонь та їхнього радіусу розрізняють такі типи лінз:

1. двовипукла лінза;

2. плоско-випукла лінза;

3. збірний меніск;

4. двоввігнута лінза;

5. плоско-ввігнута лінза;

6. розсіювальний меніск.

В залежності від того, сходяться чи розходяться паралельні пучки променів після проходження лінзи, лінзи поділяють на збірні й розсіювальні.

Блок 2. Зір. Вади зору. Окуляри.

Мотивація. Сучасна людина цілий день працює з близькорозсташованими об’єктами: дивиться на екран комп’ютера, читає і т. інш. На очі йде велике навантаження, в результаті чого багато людей мають дефекти зору.

Постановка проблеми, її аналіз. Які дефекти зору ви знаєте? Як їх коригувати?

Підготовка дослідження, планування діяльності. Кожна група продовжує роботу :

• 1 група – зі схемою «Вади зору»;

• 2 група – з окулярами, оптична сила яких +3 дптр;

• 3 група – з окулярами, оптична сила яких невідома.

Висування гіпотези – як результат певних захворювань або недотримання гігієни зору виникають його вади.

Проведення дослідження.

• 1 група – за схемою «Вади зору» назвати їх та запропонувати корекцію ;

• 2 група – людина з нормальним зором вдягає окуляри, оптична сила яких +3 дптр. На якій відстані від ока вона тепер зможе тримати предмет, розглядаючи його без відчутної напруги?

• 3 група – короткозора людина читає без окулярів, тримаючи книжку на відстані 10 см від очей. Яка оптична сила потрібних йому окулярів для читання?

Обговорення результатів.

• Найчастіше трапляються такі порушення зору, як короткозорість і далекозорість, які можна коригувати за допомогою окулярів або контактних лінз.

• Нормальне око без напруги бачить предмети на відстанях, не менших відстані найкращого бачення. Під час використання окулярів «предметом» для ока буде уявне зображення, створене лінзою. Тому

14 см < d < 38 см.

• Людина у правильно підібраних окулярах читає книжку, тримаючи її на відстані найкращого бачення d₀=25 см від очей. Під час використання окулярів «предметом» для ока є не сторінка книжки, а створене лінзою уявне зображення цієї сторінки. Саме воно і повинно знаходитися на відстані d від ока. У відповідності до формули тонкої лінзи D=1/ d₀ -1/ d= = - 6 дптр.

ІІІ. Підсумково-узагальнююча частина.

Формулювання висновків:

• Короткозорість — це таке порушення зору, за якого предмети можна бачити тільки зблизька.

• Далекозорість — це таке порушення зору, за якого предмети можна добре бачити тільки здалека.

• Короткозорість та далекозорість коригуються за допомогою окулярів та контактних лінз. При короткозорості для того, щоб заломлені промені перетнулися на сітківці, треба ці промені спрямувати на кришталик під іншим кутом. Для цього можна використати розсіювальну лінзу, розташовану перед кришталиком. Для виправлення далекозорості використовують збиральну лінзу.

Блок 3. Світло та колір.

Мотивація. Ісаак Нютон (1643 -1727) – англійський вчений, заклав основи класичної фізики. Відкрив і дослідив багато оптичних явищ. Відкриття явища дисперсії світла вважається одним із найважливіших його наукових відкриттів. Надгробний пам’ятник Ньютона прикрашений фігурами юнаків, які тримають в руках емблеми його відкритів. Одна фігура тримає призму і там є слова: «Він досліджував різноманіття світлових променів і різні властивості кольорів, чого раніше ніхто не підозрював».

Постановка проблеми, її аналіз. Що таке біле світло? Яким ми бачимо світ через кольорове скло? Чи впливає колір на психофізичний стан людини?

Підготовка дослідження, планування діяльності.

• 1 група. Отримання спектра.

• 2 група. Спостереження проходження світла через прозорі поверхні.

3 група. Робота з науковим текстом про дефект колірного зору. «У кожної людини є невеликі відхилення від так званого ідеального колірного зору, чим і пояснюється індивідуальне сприйняття різних кольорів та їх відтінків. Але в деяких людей ці відхилення настільки великі, що є потреба говорити про дефект колірного зору, який називають дальтонізмом. Назва хвороби походить від прізвища англійського вченого Дж. Дальтона, який 1794 року вперше описав це явище. Розрізняють природжений і набутий дальтонізм. Природженим (спадковим), власне дальтонізмом, буває, як правило, розлад сприймання червоного й зеленого кольорів. Сліпота на синій колір є здебільшого набутою. Розлади колірного зору пояснюють відсутністю певних колбочок у сітківці ока. Трапляється також частковий дальтонізм (неспроможність сприймати один з основних кольорів) Дальтонізм спостерігається у 0,5 % жінок і 5 % чоловіків. Цей дефект зору поки ще не лікується, і з цим треба примиритися. Треба сказати, що завдяки дивній адаптаційній властивості великого мозку ці дефекти не спричинюють багато проблем у повсякденному житті. Багато людей навіть не підозрюють, що страждають на дальтонізм. А про порушення колірного зору дізнаються зовсім випадково, наприклад, коли проходять медичне обстеження перед тим, як отримати права водія. Тому люди, які страждають на дальтонізм, не працюють на транспорті».

Висування гіпотези – біле світло має складну будову.

Проведення дослідження.

• 1 група. 1.1.За допомогою CD – диска отримати спектр, дати визначення.

1.2. Швидко обертати коло із 7 кольоровими смужками.

• 2 група. Розглянути смужку паперу, яка складається із червоної, зеленої та білої частин через зелене, а потім червоне скло.

• 3 група. Опрацювання наукової статті про дальтонізм, з’ясування впливу кольору на психофізичний стан людини.

Обговорення результатів.

ІІІ. Підсумково-узагальнююча частина.

Формулювання висновків:

• На CD – диску, як на дифракційній гратці, світло розкладається на смужку із 7 кольорів – спектр.

• Під час швидкого обертання кола із 7 кольоровими смужками кольори не розрізняються. Бачимо білий фон.

• Через зелене скло бачимо червону смужку чорною, зелену – зеленою, білу – зеленого. Через червоне скло бачимо червону смужку червоною, зелену – чорною, білу – червоною.

• У кожної людини є невеликі відхилення від так званого ідеального колірного зору, чим і пояснюється індивідуальне сприйняття різних кольорів та їх відтінків.

• Колір — один із факторів, що впливає на самопочуття та настрій людини.

ІІІ. Підсумково-узагальнююча частина.

Формулювання висновків.

1. Око являє собою оптичну систему. Це кулясте тіло діаметром 25 мм і масою 8 г.

2. Око, як оптична система, включає в себе роговицю, крушталик, склисте тіло. Основна роль у створенні зображення належить крушталику. Він фокусує промені на сітчатці, завдяки чому виникає дійсне, зменшене, перевернене зображення предметів, які мозок коректує в пряме.

3. Короткозорість - це вада зору, у разі якої фокус оптичної системи ока в спокійному стані розташований перед сітківкою.Короткозорість коригується носінням окулярів із розсіювальними лінзами.

4. Далекозорість – це вада зору, у разі якої фокус оптичної системи ока в спокійному стані розташований за сітківкою. Далекозорість коригується носінням окулярів зі збиральними лінзами.

5. Сім кольорів, розташовані в певній послідовності утворюють спектр.

6. Залежність швидкості поширення пучка світла в певному середовищі від кольору пучка називають дисперсією світла.

7. Тіла білого кольору відбивають однаково промені всіх кольорів.

8. Тіла чорного кольору поглинають промені всіх кольорів.

9. Непрозорі тіла зафарбовуються в той колір, промені світла якого вони добре відбивають.

Формування компетентності учня.

• Серед усіх сенсорних систем зорова найінформативніша.

• Світло - це видиме випромінювання, тобто електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (7,5 • 1014-4,3 • 1014 Гц).

• Колір - одна з властивостей матеріального світу, сприймається як усвідомлене зорове відчуття. Той чи інший колір «присвоюється» людиною об'єкту в процесі його зорового сприйняття.

• Вчення про сукупність даних фізики, фізіології, психології та інших наук про колір називається кольорознавство.

• Учені виявили, що червоний колір утомлює; зелений — заспокоює; темно-сірий та чорний — викликають сонливість, пригніченість; оранжевий та жовтий — бадьорять, веселять; синій — викликає смуток.