5. Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.

Здавна люди розуміли, що кожен має свої особливості і їх слід враховувати. Ще в царській армії при наборі рекрутів використовували провокацію - офіцер підходив до новобранця, давав йому ляпаса або відривав ґудзик, таким чином, провокуючи вибух емоцій, і спостерігав за реакцією: якщо новобранець бліднув, заклякав, то вважалося, що солдат з нього буде ніякий; а якщо до лиця при­ливала кров, м'язи напружувалися, то навпаки - з такого рекрута мав вийти добрий воїн.

Сучасні психологи провели ряд досліджень щодо поведінки людей в екстре­мальних ситуаціях і виявили, що схильність до ризику у людей теж різна. Напри­клад, був проведений такий експеримент. На дно глибокого рову насипали бага­то битого скла. Випробовуваним показали цей рів, щоб вони переконалися, що туди краще не потрапляти. Потім їх відвели від рову приблизно на п'ять метрів, зав'язали очі і запропонували підійти до його краю. Коли випробовуваний з пер­шого кроку проявляв обережність чи навпаки, сміливо крокував вперед до са­мого краю і його доводилося утримувати від падіння, це свідчило, що людина в обох випадках схильна до нещасних випадків. Обидва ці типи є потенційне вразливими при виникненні надзвичайної ситуації. Представники першої групи будуть лякатися кожної дрібниці, їх увага буде відволікатися другорядними де­талями, що підвищує ризик. Не менш небезпечні представники другого типу, схильні до зайвого і необгрунтованого ризику. На відміну від них, третя група піддослідних робить три впевнені кроки вперед, а потім або зовсім відмовляєть­ся йти, або йде, проявляючи достатню і поступово зростаючу обережність.

Різною і часто не передбачуваною є реакція людей на надзвичайну ситуацію. За цією реакцією психологи виділили шість психотипів:

1. Індиферентний. Цей тип людей не виявляє ніякоїреакції на надзвичайну ситуацію, не змінює своєї поведінки. Можливі причини: недостатня обізнаність, неповне усвідомлення подій. Можливо, ці люди фаталісти і живуть за принципе 11 "Що є, те є", або, це дуже спокійні люди.

2. Мобілізаційний. Цей тип людей підвищує активність, шукає вихід зі склад­ного становища. Такі люди приймають свідомі рішення на основі реальної інфор­мації.

3. Депресивний. Представники цього типу в складному становищі уповільню­ють свою діяльність, скуті в рішеннях, недостатньо діяльні. Неадекватно реаг) -ють на різні повідомлення (наприклад, погана звістка може викликати сміх і на­впаки).

4. Активно-панічний. Люди цього типу починають активну діяльність, але непр є -думану, неадекватну, їх дії хаотичні, квапливі, без усвідомлення, без результатів.

5. Циклічний. Такі люди то діяльні, то бездіяльні. Під час діяльності вони швидко виснажуються фізично та психічно і впадають у депресивний стан.

6. Приховано-панічний. Цетип людей, які відчуваючи панічний страх, впада­ють у ступор. У них повністю відсутня діяльність, реакція на подразники.

6. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.

Як відомо, професійна діяльність МНС направлена на захист життя та здоров’я людей від порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат/

Якісна робота психолога МНС в межах відновлювального періоду забезпечується дотриманням низки принципів надання психологічної допомоги та застосуванням спеціальних форм і методів, що відображають специфіку конкретної надзвичайної ситуації, в ліквідації наслідків якої брали участь рятувальники.

Тому, до психологічного забезпечення відновлювального періоду діяльності особового складу МНС входить:

1. Психологічне інформування особового складу про можливі негативні психологічні наслідки екстремальної діяльності та шляхи їх подолання.

2. Діагностика психічного стану, що складає групу ризику (ті хто виконували найбільш складні завдання)

3. Психологічне консультування рятувальників з питань, що виникли з пережитими ними психологічними труднощами відновлювального періоду.

4. Соціально-психологічна підтримка особам, які переживають труднощі відновлювального періоду.

5.   Використання спеціальних психологічних методів, спрямованих на прискорення відновлювання процесів

З метою підвищення психологічної стійкості рятувальників нами було розроблено соціально-психологічний тренінг «Вижити та врятувати». Цей тренінг розрахований на проведення протягом 3 діб та має структуру, яка відповідає особливостям повсякденної діяльності рятувальників.  Програма соціально-психологічного тренінгу «Вижити та врятувати» складається з 6 блоків, до яких входять 60 вправ, які визначені за результатами аналізу наукових джерел щодо вивчення проблеми психологічної стійкості:

• «Емоційний» блок спрямований на підвищення здатності впоратися із ситуацією нагнітання напруги; включення глибоких емоційно-позитивних переживань у рятувальників, розуміння ними можливих професійних і психологічних проблем та шляхів їх вирішення.

• «Комунікативний» блок направлений на підвищення адекватності власного уявлення про себе та сприйняття інших; вирішення актуальних комунікативних завдань, що виникають у рамках повсякденної діяльності; зростання комунікативної відкритості та якості спілкування; оволодіння навичками конструктивної соціальної взаємодії; підвищення навичок соціальної перцепції за допомогою невербальної комунікації.

• «Поведінково-діяльнісний» блок спрямований на формування навичок спільної діяльності в екстремальних ситуаціях; розвиток умінь «відчувати групу» та її окремих членів; підвищення рівня усвідомлення учасниками типового і специфічного у професійній діяльності того чи іншого фахівця; розвиток почуття спільності; формування навичок тілесної взаємодії один з одним; підготовку до майбутніх проблемних життєвих ситуацій та внесення корективів у поведінку.

• «Когнітивний» блок спрямований на підвищення рівня усвідомлення можливих перешкод на шляху до професійних цілей і уявлення про шляхи подолання цих перешкод; купіювання ірраціональних суджень життєвих і професійних ситуацій.

• блок «Свідомість особистості» спрямований на формування вмінь позитивно мислити; розвиток позитивного самовідношення; розуміння сенсу життя, осмисленість діяльності й поведінки; установку на те, що кожний може розпоряджатися своїм життям; усвідомлення рятувальником соціальної приналежності до певної групи.

• блок «Ставлення особистості» спрямований на формування емпатичних умінь; формування навичок самосвідомості й уміння прихиляти до себе; розвиток умінь думати про себе в позитивному ключі.