Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
665.09 Кб
Скачать

Практична робота № 2

  1. Прогнозування глибини зони зараження.

План:

        1. Прогнозування глибини зараження

        2. Визначення еквівалентної кількості СДОР(Qекв.) у первинній хмарі.

        3. Визначення еквівалентної кількості СДОР (Q екв 2 ) у вторинній хмарі.

1. Прогнозування глибини зараження

  • Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:

  • визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного обладнання чи ємностей для зберігання СДОР, за метеоданими;

  • визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;

  • визначення прогнозування глибини зони ураження СДОР;

  • визначення площі ураження СДОР;

  • визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта і тривалості дії ураження СДОР;

  • визначення можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження;

  • порядок нанесення зон ураження на карти та схеми.

  • Прогнозування розподіляється на довгострокове та оперативне.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям.

Вихідні дані:

  • вид СДОР і його загальна кількість;

  • кількість СДОР у кожній ємності;

  • середня щільність населення для даної місцевості;

  • метеорологічні дані;

  • ступінь заповнення ємностей

Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовуються наступні дані:

  • загальна кількість СДОР на момент аварії;

  • характер розливу(«вільно» або « в піддон» )

  • висота обвалування ємностей;

  • реальні метеоумови.

Примітка: Розлив «вільно» приймається при висоті шару СДОР не вище 0,05 м. Розлив « в піддон» приймається:

  • при індивідуальному піддоні h= Нх0,2, де Н- висота піддону;

  • при груповому піддоні h = Qo / F x d

2. Визначення еквівалентної кількості етилмеркаптана (Qекв.) у первинній хмарі, тонн:

Примітка:

де К 1 коефіцієнт, який залежить від умов зберігання етилмеркаптана, (додаток 2); К = 0

К 3 коефіцієнт рівний відношенню порогу токсичної дози хлору до порогу токсичної дози іншої етилмеркаптана (визначається за додатком 2 ) К 3 = 10;

К 5 — коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря день, ясно, перемінна хмарність, табл. 2. К5 = 0,23 (таблиця 3 )

для інверсії — 1,

для конвекції — 0,08,

для ізотермії — 0,23.

К7 коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря (приймається за додатком 2 ) К7 = 1;

Q0 кількість викинутої при аварії етилмеркаптана, тонн; При аваріях на сховищах стиснутого газу,

Q 0 = d Wх

де d — щільність СДОР, т/м3; d = 0,839

W х — об'єм ємності, м3; W х = 5 м 3

Q 0 = О.839 х 5 = 4,195 т.

= 0 х 10,0 х 0,23 х 1 х 4,195 = 0 т.

Висновок: еквівалентна кількість етилмеркаптана в первинній хмарі не знаходиться 0 т.