
- •Безпеки життєдіяльності
- •Практична робота №1 Тема: Типові задачі щодо оцінки радіаційної обстановки.
- •1. Визначення можливих доз опромінення при перебуванні у зонах радіоактивного зараження.
- •2.Визначення допустимого часу знаходження в зонах
- •Рішення
- •Практична робота № 2
- •Прогнозування глибини зони зараження.
- •1. Прогнозування глибини зараження
- •2. Визначення еквівалентної кількості етилмеркаптана (Qекв.) у первинній хмарі, тонн:
- •3 . Визначення еквівалентної кількості (q екв 2 ) у вторинній хмарі, тонн:
- •Практична робота № 3 Вимірювач потужності дози дп-5в
- •Практична робота № 4 Прилади хімічної розвідки
- •Практична робота №5 Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •Інженерний захист населення
- •Засоби індивідуального захисту
- •1. Інженерний захист населення
- •2. Засоби індивідуального засобу.
- •3. Евакуаційні заходи захисту населення.
- •Висновки
- •Література
Практична робота № 2
Прогнозування глибини зони зараження.
План:
Прогнозування глибини зараження
Визначення еквівалентної кількості СДОР(Qекв.) у первинній хмарі.
Визначення еквівалентної кількості СДОР (Q екв 2 ) у вторинній хмарі.
1. Прогнозування глибини зараження
Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:
визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного обладнання чи ємностей для зберігання СДОР, за метеоданими;
визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;
визначення прогнозування глибини зони ураження СДОР;
визначення площі ураження СДОР;
визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта і тривалості дії ураження СДОР;
визначення можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження;
порядок нанесення зон ураження на карти та схеми.
Прогнозування розподіляється на довгострокове та оперативне.
Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям.
Вихідні дані:
вид СДОР і його загальна кількість;
кількість СДОР у кожній ємності;
середня щільність населення для даної місцевості;
метеорологічні дані;
ступінь заповнення ємностей
Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовуються наступні дані:
загальна кількість СДОР на момент аварії;
характер розливу(«вільно» або « в піддон» )
висота обвалування ємностей;
реальні метеоумови.
Примітка: Розлив «вільно» приймається при висоті шару СДОР не вище 0,05 м. Розлив « в піддон» приймається:
при індивідуальному піддоні h= Нх0,2, де Н- висота піддону;
при груповому піддоні h = Qo / F x d
2. Визначення еквівалентної кількості етилмеркаптана (Qекв.) у первинній хмарі, тонн:
Примітка:
де К 1 — коефіцієнт, який залежить від умов зберігання етилмеркаптана, (додаток 2); К = 0
К 3 — коефіцієнт рівний відношенню порогу токсичної дози хлору до порогу токсичної дози іншої етилмеркаптана (визначається за додатком 2 ) К 3 = 10;
К 5 — коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря день, ясно, перемінна хмарність, табл. 2. К5 = 0,23 (таблиця 3 )
для інверсії — 1,
для конвекції — 0,08,
для ізотермії — 0,23.
К7 — коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря (приймається за додатком 2 ) К7 = 1;
Q0 — кількість викинутої при аварії етилмеркаптана, тонн; При аваріях на сховищах стиснутого газу,
Q 0 = d Wх
де d — щільність СДОР, т/м3; d = 0,839
W х — об'єм ємності, м3; W х = 5 м 3
Q 0 = О.839 х 5 = 4,195 т.
= 0 х 10,0 х 0,23 х 1 х 4,195 = 0 т.
Висновок: еквівалентна кількість етилмеркаптана в первинній хмарі не знаходиться 0 т.