15. Діккенс "Девід Коперфілд" (Життя Девіда Коперфілда, описане ним самим).

Це роман-виховання. В цьому творі автор описав своє власне дитинство. Цей роман соціальний та психологічний. Автора цікавлять всі переходи від добра до зла. Персонажі дуже різні, неоднозначні. Діккенс показує наскільки людина залежить від суспільства – обумовленість характерів. Це – історія молодої людини, готової подолати будь-які перешкоди, зазнати будь-які позбавлення і ради любові зробити найвідчайдушніші і сміливіші вчинки. У цьому творі Діккенс вперше звертається до світу дитинства. Розкриваючи згубність неправильного виховання, письменник малює образи нещасних дітей, позбавленої турботи і тепла. Показує, як це відбивається на формуванні їх характерів, цілей і прагнень. І ми бачимо на прикладах образів, створених Діккенсом, що саме система освіти, а не середа, з якої вийшли герої, впливає на їх подальше життя і долю. Проблеми виховання і освіти займають в творі одне з головних місць, оскільки відображають процес формування особи. У своєму романі Діккенс аналізує причини етичної недосконалості людей, їх моральної потворності. І приходить до висновку про згубний вплив зіпсованої системи освіти.

Девід – напівсирота, його батько помер. Він оточений матері та няні Пегготі, але мама вдруге виходить заміж. Вітчим Девіда містер Мардстон і його сестра, яка живе з ними дуже жорстокі з Девідом. Вони його крають за непослух, б"ють, він постійно живе в страсі, а матір не звертає на це увагу, бо й сама залякана новим чоловіком. За непослух Девіда відсилають до школи Селем Хауз, де йому живеться теж невесело. Згодом мама Девіда завагітніла і померла при пологах, Девіда забирають зі школи назавжди. Вітчим заставляє його працювати і Девід в 10 років починає працювати. Згодом Девід тікає звідти до своєї бабці, яка погоджується стати його опікуном. Девід іде в нову школу, де йому легко і він успішно вчиться. Девід починає працювати юристом, закохується в Дору, доньку свого шефа. Бабця Девіда роззорилась і Девід, аби прогодувати їх обох, почав добре заробляти. Досягнувши повноліття вони з Дорою одружились, але вона померла за 2 роки після цього, так і не встигнувши стати до кінця дорослою. Девід став журналістом, а після цього письменником. Він одружився з Агнес, дівчиною, з якою вчився в школі, яка завжди його любила. Вних народились діти, їх няньчить Пегготі, бабці вернули її маєтки.

Віра в добро. До кінця твору зло покаране і наказане, а добро торжествує. Цей мотив характерний для ранньої та зрілої творчості Діккенса. Згодом він розчарувався в людях і став песимістичнішим.

Завдяки яскравим, типовим образам і глибині розкриття різноманітних життєвих ситуацій, Чарльз Діккенс увійшов до світової літератури як письменник, твору якого неможливо було читати без гарячої симпатії і зацікавленості. У своїй творчості він був виразником совісті нації, того, що він любив, в що вірив і що ненавидів, творцем самих сонячних посмішок і найщиріших сліз. Він завжди писав про те, що було добре знайомо, близько і зрозуміло всім людям, представникам всіх класів суспільства. І саме тому його твори завжди мали такий великий успіх, а велика слава письменника ніколи не меркнула — ні при його житті, ні після смерті.