6. До якої форми красномовства належить текст?

Українська Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах вільного світу ми твердо стояли (і бу­демо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі інтересів свого наро­ду, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх всюди і скрізь і за всяких обставин.

А в ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряковинням терору культивованої зради й витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і непогасимим, маяком віри й рішимості, джерелом душевної наснаги для мільйонів.

Цьому служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Го­лови Української національної ради достойного Івана Багряного при від­критті п'ятої сесії УНРади).

1. Соціально-політичної.

2. Академічної.

3. Соціально-побутової.

4. Судової.

5. Церковно-богословської.

7. До якої форми красномовства належить текст?

...Спинюся тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із сло­вом в ім'я життєвої правди? Чи мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її, чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдеч­ки», «отамечки» тощо, чи потрібне щось інше? Так, потрібне інше.

Якщо сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в кінематографії такими, якими вони є, а не та­кими, якими робить їх недорікувата мова.

Я проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке вра­ження, що він розмовляв з дурнем. Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою, то навіть деякі ваші мовні по­милки він згладить і перекладе сказане вами так, що про вас залишиться гарне враження.

Отже, я вважаючою лексикон нашого героя має бути індивідуалізова­ний, але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 груд­ня 1949 р.)

1. Парламентської.

2. Академічної.

3. Соціально-побутової.

4. Судової.

5.Церковно-богословської

8. Доберіть аргументи до тези.

Діти – це майбутнє України.

9. Уведіть подані фразеологізми в речення. Доберіть тему і складіть міні – промову, використавши їх.

У поті чола

Контрольна робота №2 Історія риторики. Основи ораторського мистецтва

Варіант І.

І. Завдання 1-12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.Судове (юридичне) красномовство − це:

а) ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки;

б) ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи з позицій законодавства;

в) проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій.

2. Ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки − це:

а) юридичне (судове) красномовство;

б) академічне красномовство;

в) політичне красномовство.

3. Виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) чи роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію − це красномовство:

а) академічне;

б) юридичне;

в) політичне

4. Промова, звернена до суду, інших учасників судочинства та присутніх при розгляді кримінальної, цивільної чи адміністративної справи, що містить висновки відносно тієї чи іншої справи − це промова:

а) судова;

б) лекційна;

в) політична.

5. До головних рис академічного красномовства не відноситься:

а) доказовість;

б) бездоганна логічність;

в) млявість;

г) чітка термінологія;

ґ) точність мислення.

6. Колоквіум, дискусія, диспут, усна рецензія, обговорення − це:

а) форми діалогу викладачів зі студентами;

б) слідчого і підсудного;

в) батька і сина.

7. У римській культурі риторика зображувалася у образі:

а) двох богинь Ериди;

б) богині переконання Пейто;

в) вченої жінки − богині мистецтв.

8. Утвердив принцип „риторика − майстер переконання” і розробив ряд засобів, якими оратор може, насолоджуючи душу слухача і приспавши трошки розум, вести його за собою:

а) Арістотель;

б) Горгій;

в) Сократ.

9. У нашому суспільстві цікавість до риторики прокинулася знову у:

а) XVII ст.;

б) XIX ст.;

в) з 80-х років XX ст.

10. Ф. Прокопович стверджував, що про теми звичайні, про людське життя можна говорити:

а) високим стилем;

б) середнім (поміркованим) стилем;

в) низьким стилем.

11. Метод тренування, навчання, вироблення вправності − це:

а) ітерація;

б) аналогія;

в) елокуція.

12. Ораторський твір образливого або наклепницького характеру, часто анонімний, з нападками на якусь особу, суспільний рух − це:

а) патерик;

б) похвала;

в) пасквіль.

ІІ. Дайте розгорнуту відповідь на запитання.