47.Державне регулювання економіки за Дж. Кейнсом.

Неокласична теорія зображала економіку як саморегулюючу си­стему, у якій порушена рівновага неминуче відновлюється за раху­нок раціональної поведінки господарюючих суб'єктів. Людиною, яка зробила чергову рево­люцію в економічній науці, став англійський економіст Джон Мейнард Кейнс (1883-1946). Д.М. Кейнс, син викладача економіки Невіла Кейнса, закінчив Кембріджський університет. Економічні потрясіння, пов'язані з Великою депресією, змусили його переглянути ряд за­гальноприйнятих в економічній науці тверджень і запропонувати принципово нове трактування механізму функціонування ринкової економічної системи, викладене в книзі «Загальна теорія зайня­тості, відсотка і грошей» (1936) Центральна ідея, навколо якої будується вся система доказів, полягає в тому, що конкурентна ринкова економіка не може забез­печити автоматичне відновлення рівноваги за умови повного вико­ристання ресурсів. Економічна система в принципі нерівноважна і попит не йде автоматично за пропозицією, як це випливало із «за­кону Сея». Основною причиною, яка порушує рівновагу в економічній си­стемі, є нестача ефективного попиту, величина якого тотожна національному доходу. Національний дохід під час використання розпадається на спо­живання і заощадження.

Ця обставина робить автоматичне перетворення заощаджень в інвестиції дуже проблематичним. Неспожиту частину доходу лю­ди не поспішають вкладати у виробництво, тому що існує явище, називане Кейнсом «перевагою ліквідності». Певні причини спону­кають власників доходів тримати свої кошти в грошовій (ліквідній) формі. Насамперед, це потреба у готівці для виконання поточних угод — трансакцій («трансакційний мотив»). Потім — очікування можливого підвищення ставки відсотка, що дає можливість отриму­вати від своїх заощаджень більший дохід («спекулятивний мотив»). 3 іншого боку, розміри інвестицій залежать від фактора, який Кейнс називає «граничною ефективністю капіталу», що вира­жається через відношення очікуваного прибутку від приросту капіталовкладень до самого цього приросту.

Недостатньо успішно виконують свою регулюючу роль і ціни. Падіння попиту в умовах неповної зайнятості веде не до зниження цін, а до скорочення виробництва і ще більшого загострення про­блеми зайнятості.

Що ж стосується заробітної плати, то і вона не стає ефективним інструментом досягнення повної зайнятості. Діяльність профспі­лок, соціальні програми роблять заробітну плату негнучкою і не дозволяють їй оперативно реагувати на зміни попиту та пропозиції на ринку праці.

48.Поняття „економічний лібералізм” (політика laissez faire).

Кейнсіанська революція поклала край досі неподільному пану­ванню доктрини «laisser faire, laisser passer» («дайте змогу робити, дайте змогу іти») — цього полум'яного заклику економістів XVIII ст., звернутого до держави. Це була справжня революція в економічному мисленні: відбулася раптова й дивовижно швидка трансформація усієї теоретичної сфери, включаючи метафізичне «бачення» економічного процесу, з якого починалися всі попередні теорії. Кейнс збудив віру в те, що уряди можуть ліквідувати депре­сію та безробіття, регулюючи державні витрати та податки.