Механізм забезпечення належного рівня фінансової безпеки вітчизняних підприємств
Поступовий перехід економіки України на ринкові відносини водночас і суттєво ускладнює умови господарювання, і сприяє зростанню конкуренції між господарюючими суб’єктами, що може погіршувати їхній фінансовий стан і призводити до банкрутства. Тому необхідними є розробка, впровадження і безперервне вдосконалення адаптивних механізмів забезпечення фінансової безпеки підприємства, які дозволяють сформувати комплекс захисних реакцій підприємства, спрямований на підтримку стійкого функціонування і розвитку його фінансової системи в умовах нестабільного зовнішнього середовища.
Фінансова безпека є підсистемою фінансового механізму підприємства, механізм її забезпечення повинен формуватися через призму останнього, тобто через систему управління фінансовими відносинами шляхом використання певних принципів, фінансових важелів, інструментів, фінансових методів, правового й інформаційного забезпечення, за допомогою фінансових досліджень, які дозволяють досягти основні цілі підприємства.
Під механізмом забезпечення фінансової безпеки підприємства розуміємо систему управління фінансовими відносинами підприємства через важелі забезпечення за допомогою методів забезпечення. Методи забезпечення є важливим елементом механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства.
Охарактеризуємоосновні елементи (складові) механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства. По-перше, вони повинні формуватися зважаючи на його фінансові інтереси: зростання ринкової вартості підприємства, максимізація прибутку, достатність основного і оборотного капіталу, наявність необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, оптимізація відрахувань до бюджету. По-друге, враховувати принципи управління фінансовою безпекою підприємства: первинність господарського законодавства; застосування програмно-цільового управління; обов’язкове визначення сукупності власних фінансових інтересів підприємства у складі його місії; інтегрованість підсистеми управління фінансовою безпекою підприємства із загальною системою фінансового менеджменту; забезпечення збалансованості фінансових інтересів підприємства, окремих його підрозділів і персоналу; взаємна матеріальна відповідальність персоналу і керівництва за стан фінансової безпеки підприємства; необхідність постійного моніторингу реальних і потенційних загроз; відповідність заходів щодо забезпечення фінансової безпеки економічній стратегії розвитку підприємства, його місії; координація реалізації заходів щодо забезпечення фінансової безпеки на підприємстві; необхідність і своєчасність удосконалення в разі потреби системи фінансової безпеки підприємства; наявність зворотного зв’язку; необхідність організаційного і методичного оформлення підсистеми фінансової безпеки; мінімізація витрат на забезпечення фінансової безпеки підприємства[21, С.156].
Для забезпечення фінансової безпеки підприємство повинно:
- підтримувати фінансову стійкість;
- забезпечувати достатню гнучкість щодо прийняття фінансових рішень;
- запобігати конфліктам між акціонерами, менеджерами і кредиторами з приводу розподілу,використання і контролю за грошовими потоками підприємства;
- найбільш оптимально для підприємства залучати і використовувати різні джерела фінансування;
- запобігати злочинам і адміністративним правопорушенням у фінансових правовідносинах.
На підприємстві повинні функціонувати спеціальні органи – суб’єкти фінансової безпеки, які мають забезпечувати належний рівень фінансової безпеки. Організаційна діяльність на підприємстві передбачає створення структури, що здійснює аналіз стану фінансової безпеки підприємства як складової економічної безпеки та розробку мір по забезпеченню економічної безпеки на підприємстві в цілому, що залежить від особливостей бізнесу,і може бути як власним підрозділом так і залученим на договірній основі. Орган, який повинен в оперативному режимі проводити моніторинг фінансової безпеки, оперативно реагувати на зміну ситуації, регулярно готувати документи для ухвалення рішень по тих або інших проблемах і контролювати їх виконання, – це служба фінансової безпеки підприємства.
Для організації ефективної системи фінансової безпеки підприємства необхідна розробка відповідної документації підприємства, де мають бути визначені внутрішні і зовнішні погрози, а також критерії, на підставі яких фінансова безпека підприємства може бути визнана порушеною. Рівень фінансової безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні завчасно виявити можливі загрозиі уникнути їх, ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.
Функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства відбувається шляхом здійснення певних дій над її об’єктами. При цьому для кожного окремого проміжку часу повинен бути визначений пріоритетний об’єкт, відповідальність за оптимізацію параметрів якого повинна бути закріплена за конкретним суб’єктом фінансової безпеки підприємства. Серед цих об’єктів: прибуток, джерела та обсяги фінансових ресурсів, структура капіталу, структура грошових потоків, структура активів, інвестиції, фінансові ризики, система фінансових інновацій, тощо. Функції суб’єкта фінансової безпеки підприємства в залежності від розміру останнього можуть бути покладені як на певний структурний підрозділ так і на окремого менеджера.
Під інструментарієм механізму забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання варто розуміти сукупність інструментів, що застосовується для прийняття управлінських рішень з метою захисту його фінансових інтересів.
Інструментарій включає фінансові методи, методи аналізу, критерії та індикатори, фінансові важелі та фінансові інструменти.
Фінансові важелі забезпечення фінансової безпеки підприємства – це система стимулів та заохочень для менеджерів за ухвалення ефективних управлінських рішень і система санкцій за негативні наслідки їх дій у сфері фінансової безпеки, а також загальний внутрішній механізм управління підприємством, заснований на його власній фінансовій філософії [22, С.128].
Діяльність будь-якого суб’єкта господарювання відбувається у середовищі, що постійно змінюється, відповідно, не може не зазнавати як внутрішніх, так і зовнішніх загроз. Зволікання з прийняттям управлінських рішень щодо нейтралізації негативного впливу цих загроз призведе до збиткової діяльності суб’єкта господарювання, погіршення рівня платоспроможності, ділової активності та неможливості ефективно розвиватися у довгостроковій перспективі. Тому своєчасна ідентифікація та подальше усунення загроз є одним з пріоритетних завдань фінансового управління з метою захисту фінансових інтересів суб’єкта господарювання.
Своєчасна і точна ідентифікація загроз фінансовим інтересам підприємства є необхідною передумовою створення дієвого механізму забезпечення його фінансової безпеки. Слід зазначити, що на сьогодні не менший вплив на фінансову діяльність підприємства здійснюють, окрім фінансових, ще й економічні, політичні, соціальні, техногенні та інші загрози.
Основою для побудови та ефективного функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання мають бути певні принципи.
І. А. Бланк та К. С. Горячева пропонують наступні принципи механізму забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання[8, С.80; 23, С.6]:
1) системність (наявність певної сукупності елементів, що забезпечують функціонування механізмузабезпечення фінансової безпеки підприємства);
2) інтегрованість механізму забезпечення фінансової безпеки у загальну систему фінансового менеджменту підприємства;
3) орієнтованість стратегії забезпечення фінансової безпеки на фінансову стратегію підприємства;
4) гнучкість (можливість оперативного пристосування до динамічних змін зовнішнього та внутрішнього середовища);
5) результативність (здатність своєчасно попереджати та/або ефективно долати негативний вплив загроз, при цьому забезпечуючи розвиток підприємства);
6) узгодженість управлінських рішень при забезпеченні фінансової безпеки;
7) наявність системи постійного моніторингу реальних та потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру фінансовій безпеці підприємства;
8) оптимізація витрат на забезпечення фінансової безпеки підприємства (витрати на попередження та/або подолання загрози повинні бути адекватними її рівню та обсягу).
Дані принципи між собою взаємопов’язані, тому недотримання хоча б якогось з них негативно вплине на ефективність функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства. Проте, можливе уточнення їх переліку, враховуючи складні умови діяльності суб’єктів господарювання та постійні економічні перетворення.
Не менш важливим етапом при розробці механізму забезпечення фінансової безпеки є вибір методів оцінки її рівня. Кожен із науковців, який досліджував методологічний апарат оцінки рівня забезпечення фінансової безпеки, пропонував використовувати достатньо широке коло методів. Це пов’язано, перш за все, з тим, що поняття «фінансова безпека» є складною економічною категорією, і кожна її складова потребує індивідуального підходу.
Підставою для проведення оцінки рівня загроз та обсягу їх негативного впливу є критерії фінансової безпеки. Під критерієм фінансової безпеки суб’єкта господарювання розуміють певну ознаку (або сукупність ознак), на підставі якої здійснюється оцінка рівняфінансової безпеки. Критерії визначаються шляхомрозрахунку системи фінансових показників як відносних,так і абсолютних.Про ефективність забезпечення фінансової безпекиможна говорити у тому випадку, якщо всі показники абоіндикатори фінансової безпеки відповідатимуть своїмграничним (нормальним) значенням. Тобто, індикатор – цепевний показник, що демонструє кількісні та якісніхарактеристики фінансової безпеки суб’єктів господарювання.
Під фінансовими важелями прийнято розуміти засоби дії фінансового методу. До основних фінансових важелів відносяться: амортизаційні відрахування, види кредитів, відрахування у фонди, дохід, дисконт, інвестиційний дохід, лізингові та факторингові платежі, пайові внески, прибуток, процентні ставки, рівень дивідендних виплат, собівартість, ставки податків, фінансові санкції, форми розрахунків, ціна, тощо.
Фінансові інструменти – це будь-яка договірна угода, згідно з якою відбувається збільшення активів одного суб’єкта господарювання і фінансових зобов’язань іншого контрагента. До фінансових інструментів відносяться [24, С.106]:
1) платіжні інструменти (платіжні доручення, чеки, акредитиви);
2) кредитні інструменти (договори про кредитування, векселя);
3) депозитні інструменти (депозитні договори, депозитні сертифікати);
4) інструменти інвестування (акції, інвестиційні сертифікати);
5) інструменти страхування (страховий договір, страховий поліс);
6) інші види фінансових інструментів.
Ефективність механізму забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання залежатиме від того, наскільки розумно та виважено дані фінансові важелі та інструменти будуть використанні у процесі захисту їх фінансових інтересів.
Однією зі складових механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства є нормативно-правове забезпечення управлінських рішень. Правове забезпечення включає кодекси України, закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, накази та положення міністерств та відомств, статутні документи підприємств. За їх допомогою держава має змогу здійснювати регулювання фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. Нормативне забезпечення включає інструкції, нормативи, методичні вказівки та пояснення.
Через постійні швидкі зміни умов функціонування підприємств нормативно-правове забезпечення також потребує подальшого удосконалення, щоб відповідати світовим стандартам у зв’язку з постійними інтеграційними процесами.
Не менш важливим елементом формування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства є інформаційне забезпечення, що складається зі статистичної, економічної, комерційної, фінансової та іншої інформації.
Джерела надходження інформації поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх джерел відносяться [25, С. 52]:
– показники фінансового обліку підприємства – дані можна отримати з балансу (форма 1), звіту про фінансові результати (форма 2), звіту про рух грошових коштів (форма 3), звіту про власний капітал (форма 4), приміток до фінансової звітності;
показники управлінського обліку – інформація про фінансову та комерційну діяльність підприємства (є комерційною таємницею).
Зовнішні джерела інформації містять дані про [25, с.53]:
– рівень макроекономічного розвитку країни та галузі, до якої відноситься підприємство;
– кон’юнктуру фінансового ринку;
– діяльність конкурентів та як існуючих, так і потенційних партнерів (постачальників, покупців, банків, страховиків).
Повна, своєчасна та достовірна інформація дозволить приймати ефективні рішення для запобігання та подолання різного роду загроз фінансовим інтересам суб’єктів господарювання.
З метою узагальнення вищезазначеної інформації складемо схему (рис. 1.2):
Рис. 1.2. Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства
Методи забезпечення фінансової безпеки підприємства, на нашу думку, можуть містити прогнозування, планування, аудит, інвестування, оптимізацію оподаткування.
До фінансових важелів належать стимули та заохочення для працівників підприємства і система санкцій, а також інші важелі забезпечення господарської діяльності підприємства.
Правове та нормативне забезпечення є певними обмеженнями в діяльності підприємства, що уможливлюють відповідність його діяльності соціально-економічним потребам суспільства.
Система інформаційно-аналітичного забезпечення складається з даних звітності; статистичних показників діяльності підприємств, планової документації.
Тобто, в основі механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства знаходиться поєднання методів, важелів правового, нормативного та інформаційно-аналітичного забезпечення, що спрямованні на досягнення цілей підприємства і діють у поточному, короткостроковому та довгостроковому періоді.
Застосування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства повинно відбуватися з урахуванням форм фінансової безпеки.
На підставі аналізу поняття «фінансової безпеки підприємства» як економічної категорії, і визначення елементів механізму останньої в умовах нестабільності зовнішнього середовища можемо стверджувати, що для того, щоб підприємство успішно функціонувало, необхідно спочатку здійснити оцінку фінансового стану, щоб визначити, чи існує загроза щодо фінансової безпеки підприємства, і якщо це встановлено, то треба обрати певну стратегію дотримання фінансової безпеки.
Аналізуючи все вищезазначене, можемо сказати, що механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства складається з декількох блоків, одночасна дія яких покликана отримати достатній для забезпечення умов фінансової безпеки підприємства прибуток, який одержаний в результаті дотримання інтересів підприємства.
Для сталого й ефективного розвитку підприємства потрібно покращувати систему контролю на підприємстві. За допомогою контролю керівництво оцінює ефективність фінансових заходів, що дає змогу встановлювати оперативні управлінські рішення, спрямовані на вирішення поставлених завдань. Покращення системи контролю дасть змогу підвищити ефективність та захищеність фінансової безпеки підприємства в цілому, тому подальші дослідження будуть спрямовані на пошук нових методів фінансового контролю, що дасть змогу підприємству контролювати рівень фінансової безпеки.
Висновки до першого розділу
Фінансова безпека підприємства – певний стан фінансової стабільності, в якому має знаходитися суб’єкт господарювання, основною метою діяльності якого є забезпечення стабільного розвитку підприємства та росту власного капіталу в поточній та стратегічній перспективі, і який характеризується можливістю підприємства протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам.
Фінансова безпека як внутрішньовиробнича функціональна складова економічної безпеки вважається головною та вирішальною, адже за ринкових умов господарювання фінанси виступають рушійною силою кожної економічної системи.
Одним з важливих завдань нині є забезпечення відносної фінансової безпеки підприємства в процесі його розвитку. Це головна мета фінансової безпеки підприємства і полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування у поточний момент часу і достатній потенціал розвитку в майбутньому. Тому до основних функціональних цілей фінансової безпеки віднесемо: забезпечення високої фінансової ефективності роботи; підтримку фінансової стійкості та незалежності підприємства; досягнення високої конкурентоспроможності; забезпечення високої ліквідності активів; підтримку належного рівня ділової активності; забезпечення захисту інформаційного поля і комерційної таємниці; ефективну організацію безпеки капіталу та майна підприємства, а також його комерційних інтересів.
Належний стан фінансової безпеки характеризується високим рівнем фінансової стійкості і платоспроможності підприємства і забезпечується формуванням раціональної структури майна та капіталу, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб. Формування механізму управління фінансовою безпекою дозволить керівникам використовувати його для забезпечення стабільного функціонування та прогнозування розвитку підприємства в майбутньому.
Нині не існує універсальної загальновизнаної системи оцінки рівня фінансової безпеки суб’єкта господарювання. Сукупність показників, яка б характеризувала фінансову безпеку підприємства, також є різнорідною, важко піддається структуризації, а значна кількість цих показників, як і методик взагалі, не завжди несе необхідне інформаційне навантаження. Проаналізувавши основні існуючі методики оцінювання фінансової безпеки підприємства, можемо зробити висновок, що вони базуються на розрахунку основних показників фінансового стану та економічної ефективності функціонування підприємства, серед яких ті, що характеризують забезпеченість підприємства власними коштами, раціональність розміщення власного капіталу, а також ефективність використання власного, обігового та сукупного капіталу, фондовіддачу активів підприємства.
Існуючі методичні підходи до управління фінансовою безпекою підприємств недостатньо розроблені як у науковому, так і організаційно-практичному аспекті, про щосвідчить відсутність обґрунтування єдиної послідовностіетапів цього процесу, принципів його реалізації, методичних рекомендацій щодо комплексного обчислення як кількісних, так і якісних характеристик суб’єкта господарювання, значну кількість параметрів зовнішнього середовища,що спричиняють певні перешкоди розвитку підприємствами умовах невизначеності.
Процес управління фінансовою безпекою підприємства визначається як сукупність робіт із забезпечення максимально високого рівня платоспроможності підприємства і ліквідності його оборотних коштів, найбільш ефективної структури капіталу підприємства, підвищенню якості планування і здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства в усіх напрямках стратегічного й оперативного планування і управління технологічним, інтелектуальним і кадровим потенціалом підприємства, його основними й оборотними активами з метою максимізації прибутку і підвищення рівня рентабельності бізнесу, а також росту курсової вартості цінних паперів підприємства.
Необхідною умовою успішного функціонування підприємства є постійна розробка методів адаптації фінансової стратегії підприємств до умов зовнішнього середовища, яке є несприятливим в теперішній час для покращення фінансової безпеки підприємств.
Керівництву підприємства за допомогою методів фінансового аналізу необхідно виявляти слабкі сторони в управлінні фінансовою безпекою підприємств, та розробляти стратегію з урахуванням методів їх усунення. Тобто, в основі механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства знаходиться поєднання методів, важелів, правового, нормативного та інформаційно-аналітичного забезпечення, що спрямованні надосягнення цілей підприємства і діють у поточному,короткостроковому та довгостроковому періоді.
Для визначення рівня фінансової безпеки розглянуто та систематизовано систему показників стану фінансової безпеки підприємства. Запропонована система показників та методичні рекомендації щодо розробки стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємства дозволить керівництву вчасно та правильно реагувати на негативні явища, що саме і впливають на фінансову безпеку підприємства.
Таким чином, за умови удосконалення фінансово-економічного механізму управління діяльністю підприємства стане можливим досягнення довгострокових цілей як самого підприємства, так і держави, а також стабілізація національної економіки та підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки на світовому ринку.