Список літератури

Ахундов М.Д., Илларионов С.В. Преемственность исследовательских программ в развитиии физики //Вопросы философии. - 1986. - №6. С. 56-63.

Грязнов Б.С. Логика. Рациональность. Творчество. - М., Наука, 1982. – С. 166-174.

Кузнецова Н.И. Наука в ее истории. – М.: Наука. – 1982. – С.57-64.

Лакатос И. Бесконечный регресс и обоснование математики // Современная философия науки. - М., 1996. - С.106-135.

Лакатос И. Доказательства и опровержения. Как доказывают теоремы - М., 1967. – 321 с.

Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978. - С.203-269.

Лакатос И. Ответ на критику //Структура и развитие науки. - М., 1978. - С.322-336.

Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. - М., 1995.

Лакатос И. Методология исследовательских программ. М.:Ермак – 2003 С.9 – 147; 255-344; 365-381.

Перминов В.Я. Математик и концепция научно-исследовательских программ И. Лакатоса //Вопросы философии. - 1981. - №7. С.76-88.

Порус В.Н., Чертков Е.Л. “Эволюционно-биологическая” модель науки Ст. Тулмина // В поисках теории развития науки. - М., 1982. - С.260-278.

Тулмин Ст. Концептуальные революции в науке // Структура и развитие науки. - М., 1978. - С.170-189.

Тулмин Ст. Человеческое понимание. - М.: Прогресс, 1984. – С. 51-315.

Фейерабенд П. Анализ методологии Лакатоса // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986. – С.323-371.

Теми рефератів

*1. Епістемологія – філософія та методологія науки: сучасні оцінки співвідношення.

2. Перетворення метафори про “мову науки” на мовну модель наукової теорії. (30-60-ті роки ХХ ст.)

3. Розвиток мовно-лінгвістичної моделі наукової теорії до моделей росту теоретичного знання.

4. Гіпотетико-дедуктивна модель наукової теорії (стандартна версія). Історія виникнення і розвитку.

5. Гіпотетико-дедуктивна модель наукової теорії (нестандартна версія). Історія виникнення і розвитку.

*6. Доля проблеми демаркації аналітичних і синтетичних суджень в філософії науки (Р.Карнап, В.О.Квайн, П.Феєрабенд).

7. Основні ідеї та принципи синтаксичного підходу до наукової теорії.

*8. Концепція методологічної моди лідера в науці та її вплив на загальну картину теоретичного пізнання.

9. Дисциплінарні моделі функцій наукової теорії (пояснення і передбаченя у фізиці, біології, географії, геології).

*10. Історія розвитку відношення до метафізики в філософії науки (версії критики, виключення, реабілітації та локалізації позитивного значення).

11. К.Поппер: основні ідеї праці “Логіка наукового дослідження”.

12. К.Поппер: основні ідеї праці “Об’єктивне знання. Еволюційний підхід”.

13. Межі поняття “метафізики” в філософії науки К.Поппера.

14. Методологічна багатовимірність принципу фальсифікації К.Поппера.

*15. Феномен перевідкриття та переоцінки наукової спадщини К.Поппера на теренах колишнього СРСР на початку ХХІ століття.

16. Позасуб’єктна модель пізнання К.Поппера (сучасні прибічники і противники: аргументи і мотиви).

*17. Еволюційний підхід до наукового пізнання (К.Лоренц, К.Поппер, Ст.Тулмін, Р.Гір).

18. Історична типологія моделей наукового пізнання на основі концепції трьох світів К.Поппера.

* 19. Порівняльний аналіз концепції “мислення Г.Фреге і концепції “третього світу” К.Поппера”.

20. Ектраординарні виміри парадигмальної репрезентації наукової революції.

21. Психологічні, лінгвістичні, антропологічні та соціологічні складові в структурі обгрунтуваня методологічної концепції Т.Куна.

22. Сучасні постмеморіальні оцінки концепції Т.Куна.

*23. Концепції особистісного знання М.Поланьї та знання як істинного вірування (спільне і відмінне).

24. “Анти-Поппер” П.Феєрабенда. Уявне та реальне протистояння методологчних концепцій К.Поппера і П.Феєрабенда.

25. Методологічний зміст поняття “культурно-інтерпретативних ресурсів” в концепції П.Феєрабенда.

26. Тулмін Ст.: явище конкуренції понять як ключ до розуміння динаміки наукової теорії.

27. Ст.Тулмін: підготовка до нового розуміння в науці як об’єкт методологічного моделювання.

28. Ст.Тулмін: егологічні концептуальні та інституціональні фази еволюцій теоретичного знання в наукових дисциплінах.

*29. Історія виникнення концепції науково-дослідницьких програм І.Лакатоса.

30. І.Лакатос: між критикою та збереженням фальсифікаціонізму.

31. Структурно-функціональна модель науково-досліджницької програми І.Лакатоса.

32. І.Лакатос як опонент Т.Куна.

33. Т.Кун як опонент І.Лакатоса.

34. Концепція наукового росту Л.Лаудана.

35. Умови моделі спростування теорії (від фальсифікаціонізму К.Поппера до радикального холізму В.О.Квайна).

36. В.Штегмюллер: оцінка реальності моделей Т.Куна, І.Лакатоса, П.Феєрабенда.

*37. В.Штегмюллер: синхронність та асинхронність розвитку підсистем наукової теорії як проблема методологічного аналізу.

38. Структурна модель наукової теорії В.Штегмюллера (основні ідеї, поняття).

*39. В.Штегмюллер: моделювання ситуацій розуміння в науці поза герменевтикою.

*40. Когнітивна модель динаміки наукового знання Р.Гіра.

*41. Мега - еволюція науки та наукова егологія Р.Гіра.

*43. Ст.Тулмін про нову космологію у постмодерній науці XXIст.

*44. Австрійська економічна школа (Ф.Хаєк, фон Мізес та ін.) як об’єкт методологічного аналізу.

Оцінювання рефератів та вимоги до оформлення.

Реферат як різновид науково-аналітичної роботи має демонструвати здатність студента до відтворення у вигляді кваліфікованої класифікації змісту основних понять, моделей, підходів та концепцій з обраної теми. Основу реферування складають статті, монографії, розділи з монографій, електронні версії відповідних праць. Обсяг реферату складає 1,1 др.арк (44140 знаків) через 1,5 інтервали, кегль шрифту – 14, залікова кількість обробленихджерел складається з 20 позицій. Теми рефератів, що позначено зірочкою (*) є рефератами підвищеного рівня складності і вимог. Ідеальне виконання аналітичної роботи з цих тем дозволяє отримати підвищену кількість балів – 20 балів. Максимальна кількість балів за нормативний реферат – 15 балів.

Підсумкова оцінка включає в себе оцінки за відповіді на семінарських заняттях, оцінки поточного контролю та реферат.

Іспит проводиться в письмовій формі. Час, що відводиться на оформлення відповідей – 3 акад. години (3х 45 хв.).

Останній термін подання рефератів (deadline) на кафедру філософії і релігієзнавства НаУКМА – 11 червня 2009 до 16.30. Кожний день після цієї дати означає зняття 5 балів.