Тема XI.Проект когнитивної модифікації моделей динаміки та історії науково-теоретичного знання р. Гіра (2год.)

Натуралізація “філософії науки” як продовження ідеології натуралізації епістемології В.В.Квайна: подолання розуміння динаміки наукового знання через антитезу до скептицизму. Ідеологія еволюційного натуралізму філософії науки: критика локального еволюціонізму Т.Куна, І.Лакатоса, Л.Лаудана. Мегаваріативність розвитку науки як об’єкт методологічного моделювання множинності факторів теоретичного розвитку науки і неповторності “динамічних” ситуацій росту знання. Реформування поглядів на теоретичне знання через коригування поглядів на теорію як систему репрезентацій та суджень. Критика “егологічної” складової науково-теоретичної динаміки і проблема її адекватної полі-дисциплінарної репрезентації (логіка, філософія, когнитивна психологія, теорії штучного інтелекту, когнитивна соціологія, лінгвістика, антропологія) в структуралістських моделях динаміки наукових теорій.

Література до лекційного курсу

Баженов Л.Б. Строение и функции естественнонаучной теории. М.: Наука, 1978. С. 8-24; 77-181.

Бургин М.С., Кузнецов В.И. Номологические структуры научных теорий. – К.: Наукова думка. 1993. – С. 24-57; 139-195.

Гайденко П.П. Анализ математических предпосылок научного знания в неокантианстве Марбургской школы //Концепции науки в буржуазной философии и социологии (вторая половина ХІХ - ХХ в.). - М., 1973. С. 73 – 132.

Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М.: Наука. 1980. – 566 с.

Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.А. Теория и ее объект. - М.: Наука, 1973. - С. 143-238.

Джулай Ю.В. Исповедь методолога // Императивы человеческой деятельности .- К.: Наукова думка, 1990. – С. 96 -116.

Джулай Ю. В.Трансцендентальні проекти інтерсуб’єктивності на порозі постнекласичної науки //Філософська і соціологічна думка , № 3-4, 1994. – С.74-92.

Карнап Р. Эмпиризм, семантика, онтология // Значение и необходимость. - М., 1959. С.298-320

Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. - М.: Прогресс, 1971 - С. 39-177; 241-250; 310-319; 299-359.

Куайн В. Онтологическая относительность //Современная философия науки. - М., 1996. - С. 18-61.

Кузнецов В. Понятие и его структуры. Методологический анализ. – К.: Институт философии НАН Украины, 1997. С. 82-105.

Кузнєцов В.И., Бургин М.С. Мир теорий и могущество разума. К.: Україна. – 1992.- 231с.

Кузнецова Н.И. Наука в ее истории. М.: Наука. 1982. – С. 45-81.

Кун Т. Объективные, ценностные суждения и выбор теории //Современная философия науки. - М., 1996. - С. 61-82.

Кун Т. Структура научных революций. - М.: Прогресс. 1977. С. 17-68; 151-180.( Р. І, ІІ, ІІІ, ІУ, Х, ХІІІ).

Лакатос И. Бесконечный регресс и обоснование математики// Современная философия науки. - М., 1996. - С. 106-135.

Лаудан Л. Наука и ценности //Современная философия науки. - М., 1996. - С. 295-342.

Мамчур Е.А. Проблема выбора теории. М.: Наука. 1975. – С. 64-104; 177-202; 220-226.

Меркулов И.П. Гипотетико-дедуктивная модель и развитие научного знания. – М.: Наука. 1980. – С. 7-152.

Никифоров От формальной логики к истории науки. Критический анализ буржуазной методологии науки. – М.: Наука. 1983. С. 23-162.

Патнем Х. Введение к книге “Реализм и разум” //Современная философия науки. - М., 1996. - С. 209-220.

Патнем Х. Философы и человеческое понимание //Современная философия науки. - М., 1996. - С. 221-245.

Полани М. Личностное знание. – М.: Прогресс. 1985. – С. 40-334.

Поппер К. Логика и рост научного знания. - М.: Прогресс, 1983. - С.32-123, 290-324, 439-495.

Поппер К. Реализм и цель науки //Современная философия науки. - М., 1996. - С. 92-105.

Пуанкаре А. О науке. - М.: Наука, 1983. - С.21-41, 53, 102-114, 159-169, 309-312.

Селларс У. Научный реализм или “миролюбивый” инструментализм? //Структура и развитие науки. - М., 1977. - С. 299-340.

Тондл Л. Проблемы семантики. М.: Прогресс, 1975. С. 238-290; 378-390.

Тулмин Ст. Человеческое понимание. - М.: Прогресс. 1984. – С.51-315

Тулмин Ст. Концептуальные революции в науке //Структура и развитие науки: Из Бостонских исследований по философии науки. - М., 1978. - С. 170-189.

Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. - М.: Прогресс, 1986. - С. 153-178.

Целищев В.В., Карпович В.Н., Поляков И.В. Логика и язык научной теории. Новосибирск: Наука. – 1982. – С. 70-109; 117-152.

Чуйко В.А. Рефлексія основоположень методології філософії науки. Київ: Центр практичної філософії. 2000. – С.58-236.

Agassi J.: Kuhn's Way // Philosophy of the Social sciences Vol. 32 – September 2002. - №3. – P. 394 – 430.

Artigas M. Popper's Biography and something more // Philosophy of the Social Sciences Vol. 32. – September 2002. №3. – P. 379 – 393.

Balzer W On incommensurability // Imre Lacatos and the theories of scientific change. Dordreht – 1989. – P. 287 – 304.

Carnap R. On the character of philosophic problems // Philosophy of science. Vol. 51. March 1984. – № 1. – P. 5 - 19.

Giere R.N. Explaining science.A cognitive approach.The University of Chicago Press.Chicago and London. 1988. P. 1 – 91.

Giere R.N. The cognitive study of science // The process of science. Contemporary Philosophical approaches to understanding scientific practice. Dordrecht. – 1987. P. 139 – 159.

Grene M. Historical realism and contextual objectivity: developing perspective in the Philosophy of Science // The process of Science. ContemporaryPhilosophical approaches to understanding scientific practice. Dordrecht. – P. 69 – 81.

Gutting G. Continental Philosophy of Science // Current research in Philosophy of Science Oxford 1979. P. 94 – 117.

Heelan P.A. Continental Philosophy and the Philosophy of Science // Current research en Philosophy of Science Oxford, 1979- P. 85 – 93.

Hempel C.G. Scientific rationality: Analytic vеrsus Pragmatic perspectives // Rationality to-day. The University of Ottawa Press.Ottawa, 1979- P. 47 – 66.

Holton G. Science and Anti-Science.Harward.University Press.Cambridge – MassachusettsLondon. 1993. P. 1 - 184.

Hooker C.A.A realistic theory of science.StateUniversity of New York 1987. – P. 61 – 154; 191 – 254.

Lorenz K. Science, a rational enterprise? Some remarks on the consequences of Dist000 Science as a Way of Presentation and Science as a Way to Research // Rationality in science. Dordrencht – 1980 P. 63 – 78.

MaxwellN. Acritique of Popper’s views on scientific method // Philosophy of Science. Vol. 39, -June,- 1972, №2, P.131-152.

Mcdermott M. Quine's Holism and functional holism // Mind. A quarterly Review of Philosophy. Vol.110., October 2001.- № 440. – P. 977 – 1026.

Moleśki M.X. The role of rotation in the congenial analyses of Lonergan and Polanyi // Self-reference: Reflection on Reflexivity. Dordrecht –BostonLancaster 1987. P. 218 – 238.

Nozick R. On Austrian methodology // Nozick R. Socratic puzzles. Cambrige, Massachusetts, London. 1997. – P. 110-141.

Pandit G.L.The structure and growth of scientific knowledge. A study in the methodology of Epistemic appraisal. Dordrecht: Boston, London 1983. P. 17 – 183.

Perovich A.N. Incommensurability, its varieties and its Ontological consequences // Beyond reason. Essays on the Philosophy. – Dordrecht – Boston. – London – 1991. – P. 313 – 328.

Popper K.RObjective knowledge and Evolution Approach. – Oxford at the Clarendon Press, 1972. – Р. 32-180; 341-367

Popper K.RThe logic of scientific discovery Basic books, Inc. New York, 1961. – Р.5-68; 72-77; 84-91; 84-91; 93-97; 100-103.

Sassower R.Postmodernism and Philosophy of Science. A critical engagement // Philosophy of Social Science Vol.23. December, 1993 - № 23. – P. 426 – 445.

Savary C. Discovery and its Logic: Popper and “Friends of Discovery” // Philosophy of the social sciences. Vol. 25, September 1995. - №3. P. 318-344.

Smart J.J. Quine's philosophy of science // Words and objections. Essays on the work of W.V.Quine –Dordrecht. – 1978. P. 3-13.

Stegműller W. Collected papers in epistemology, Philosophy of science and History of philosophy. Vol. 96, Dordrecht. – Boston – 1977. P. 137 – 202.

Stegműller W. The structure and dynamics of theories.Springer-Werlag.,New York, Heidelberg, Berlin – 1976. P. 191 – 195; 230 - 249

Suppe F. The observational origins of Feyerabend's Anarchistic Epistemology // Beyond reason. Essays on the Philosophy – Dordrecht, Boston, London, 1992 - P. 297 – 312.

Suppes P. What is scientific theory // Philosophy of Science today. New York, 1967. P. 55 – 67.

Toulmin St. The return to cosmology.Postmodern science and the theology of nature.University of California Press Berkeley, Los Angeles, London 1982. P. 21 -87.

Van Fraassen B.C. The semantic approach to Scientific theories //The process of Science. Contemporary Philosophical approaches to understanding scientific practice. Dordrecht. 1987 – P. 105 – 124.

Семінарські заняття.

Тема І. Дисциплінарна філософія науки. Філософія фізики та методологічне лідерство її проектів: М. Бунге. (2 год.)

1. Наука як дисциплінарна мережа теорій. Проект аксиоматизації наукової теорії та її основні проблеми.

2. Характеристика будови та функцій наукової теорії. Методологічні характеристики спостереження, експерименту, інтерпретації, процедур, моделей в межах дворівневої системи теорій.

3. М. Бунге про стилі мислення у науці та типи викладу наукової теорії.

4. Модель інтертеоретичних зв”язків М. Бунге.

5. Співвідношення теорії та експерименту в аксіоматичній програмі М. Бунге. Оцінка попперівської моделі співвідношення теорії та експерименту.