- •3. Контроль якості
- •5. Якість води природних джерел
- •6. Методи обробки води
- •7. Класифікація технологічних схем
- •9. Процеси прояснення та знебарвлення води
- •10. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з вертикальними відстійниками та швидкими фільтрами
- •11. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з горизонтальними відстійниками та швидкими фільтрами
- •12. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з прояснювачами із шаром завислого осаду та швидкими фільтрами
- •13. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з контактними прояснювачами.
- •14. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з контактними пінополістерольними фільтрами.
- •15. Коагуляція домішок
- •18. Принципові схеми реагентного господарства.
- •19. Розчинні та витратні баки.
- •21. Приготування вапна. Гідравлічні мішалки.
- •23. Дозування реагентів. Дозатор Хованського. Принцип роботи.
- •1. Місткість, 2. Діафрагма, 3. Кулька, 4. Повітряна трубка, 5. Гумовий шланг, 6. Спускний трубопровід, 7. Виливний отвір.
- •24. Дозатор Чейшвілі– Кримського. Принцип роботи.
- •30.Типи відстійників.Умови використання.
- •31.Вертикальні відстійники .Принцип роботи.
- •32.Горизонтальні відстійники. Принцип роботи.
- •33.Тонкошарові відстійники.Принцип роботи.
- •34. Камери утворення пластівців, призначення, умови використання
- •35. Перегородчасті камери утворення пластівців, принцип роботи
- •36. Вихрові камери утворення пластівців, принцип роботи
- •37. Камери утворення пластівців із шаром завислого осаду, принцип роботи
- •41. Основні елементи прояснювача з шаром завислого осаду коридорного типу
- •42. Принцип роботи прояснювача з шаром завислого осаду коридорного типу
- •45. Загальні поняття про фільтри.
- •46. Класифікація фільтрів
- •47.Класифікація адгезійних фільтрів.
- •48. Швидкі фільтри.
- •49. Вимоги до фільтруючих матеріалів.
- •52. Основні процеси в швидких фільтрах, швидкості фільтрування, інтенсивності промивки,їх залежності.
- •53. Двопотокові фільтри. Принцип роботи.
- •55. Напірні фільтри. Принцип роботи
- •59. Способи промивки
- •60. Розподільні системи фільтрів
- •61. Контактні прояснювачі, умови використання, принцип роботи.
- •62. Контактніпрояснювачі з горизонтальнимвідводом води.
- •64. Пінополістирольні фільтри з висхідним потоком, недоліки, переваги.
- •65. Пінополістирольніфільтри з низхідним потоком, недоліки, переваги.
- •Недоліки:
- •Переваги:
- •67. Класифікація способів знезалізнення.
- •68. Основні споруди, їх вибір. (знезалізнення)
- •70. Спрощена аерація та фільтрування на фільтрах з плаваючою засипкою.
- •71. Споруди для глибокої аерації при знезалізненні води.
- •72. Класифікація способів знезаражування
- •73. Знезаражування бактерицидним опроміненням
- •74. Знезаражування хлором
- •75. Знезаражування гіпохлоритом натрію
- •76. Знезаражування озоном
- •78. Гідроциклони. Принци роботи.
- •79. Мікрофільтри.Принцип роботи .
- •82.Склад споруд повторного використання промивних вод для одноступеневих схем прояснення
- •83.Склад споруд повторного використання промивних вод для двоступеневих схем прояснення
31.Вертикальні відстійники .Принцип роботи.
Вертикальний відстійник буває круглим або прямокутним у плані.В центральній його частині роблять циліндричну камеру утворення пластівців.У верхню частину камери впускають вихідну воду за допомогою спеціального пристрою – колеса Сегнера.Це забезпечує обертову плавну течію води до низу камери. За час, протягом якого вода проходить через камеру,в ній утворюються великі пластівці зависі.На виході з камери влаштовують погашувач – решітку з дощок з вічком 0,5х0,5м і заввишки 0,8м. Потік,що проходить через погашувач спрямовується і плавними рівномірними струменями виходить у відстійник, де змінює напрямок на висхідний.У зоні прояснення потік рухається зі швидкістю V=0,35-0,6мм/с, а пластівці осідають у нижню зону накопичення й ущільнення осаду.
Очищену воду збирають у верхній частині лотками, з яких трубопроводом 7 її відводять на фільтри.Періодично осад випускають трубопроводом 5, при цьому відстійник не виключають із роботи.
Висоту зони прояснення приймають на 10% більшою за висоту камери утворення пластівців.Об’єм зони накопичення й ущільнення осаду визначають з умови накопичення його протягом 6-24 год.Зона накопичення і ущільнення осаду передбачається з похилами стінки, кут між якими α=70º-80º.
Період між скидами осаду повинен бути не менше 6 год.Збір проясненої води здійснюється периферійними та радіальними лотками з отворами або трикутними вирізами.
Скид осаду здійснюється трубопроводами діаметром 150-200мм.При кількості робочих відстійників менше шести передбачається 1 резервний.
32.Горизонтальні відстійники. Принцип роботи.
Горизонтальний відстійник – це довгий прямокутний залізобетонний резервуар.Воду подають у торець відстійника, де вона рівномірно розподіляється по перерізу зони прояснення дірчастою передньою перегородкою.Зону прояснення вода проходить ламінарним горизонтальним потоком,пластівці зависі внаслідок дії сили тяжіння осідають у зоні накопичення осаду.Відстояна вода проходить крізь дірчасту задню перегородку й трубопроводом 6 відводиться з відстійника.Осад періодично виводять трубопроводом 7 із відключенням подачі води та за повного випорожнення відстійника.
Нині використовуються також відстійники з безперервним виведенням осаду. Це система перфорованих труб або лотків по всій довжині відстійника.Дно відстійника виконується плоским або призматичним із кутом нахилу граней до труб 45º.
Осад видаляють такою системою протягом 20-30хв без виключення з роботи та тривалості роботи відстійника між чистками не менше 12год.Така система ускладнює роботу відстійника,але зменшує об’єм води який скидається разом з осадом.В окремих випадках проектуються відстійники з механічним видаленням осаду спеціальними скребковими механізмами.
Схема горизонтального відстійника: 1-подавання води,2-передня розподільна перегородка,3-зона прояснення,4-зона накопичення й ущільнення осаду,5-задня розподільна стінка,6-трубопровід відведення відстояної води,7-трубопровід для видалення осаду,8-отвори в розподільній перегородці,9-лоток.
Умови роботи відстійників такі ,що з самого початку впуску води у верхній частині з’являється зона чистої води,тому для її збору передбачається система розосередженого збору води,вона являє собою канал до якого підключаються лотки аба напівтрупи.Відстань між осями туб повиння бути не більше 3 м.
З метою більш компактного розміщення відстійників їх можуть передбачати двоповерховими прямоточними або з поворотом потоку, одноповерховими з поворотом потоку.
Ширина одного відстійника має бути не більшою ніж 6 м.
