23. Дозування реагентів. Дозатор Хованського. Принцип роботи.

Для дозування розчинів і суспензій використовують різні типи дозаторів пропорційної або постійної дози, автомаматичного або ручного керування. Найчастіше використовуються насоси дозатори типу НД 160/10, де 160 – максимальна витрата, л/с, 10 – напір, м.

На невеликих стаціях можна використовувати поплавкові дозатори Хованського.

Рис.1. Схема дозатора постійної дози Хованського

1. Місткість, 2. Діафрагма, 3. Кулька, 4. Повітряна трубка, 5. Гумовий шланг, 6. Спускний трубопровід, 7. Виливний отвір.

У цих дозаторах на вході в гумовий шланг встановлюється калібрована діафрагма, яка знаходиться на постійному заглибленні під рівень коагулянту завдяки кульці 3.Таким чином, постійний напір чітко відкалібрований отвір забезпечують постійні витрати коагулянту з виливного отвору.

24. Дозатор Чейшвілі– Кримського. Принцип роботи.

Рис. 1. Схема автоматичного дозатора.

1. Подача вихідної води, 2. Змішувач, 3. Відвід коагульованої води, 4. Кран із магнітним пускачем для регулювання подачі коагулянту, 5. Вимірювальний пристрій, 6. Комірка коагульованої води, 7. Комірка компенсаційна, 8. Комірка не коагульованої води, 9. Зливна лійка.

В автоматичному дозаторі Чейшвілі – Кримського краном 4 з магнітним пускачем регулюється подача розчину коагулянту в змішувач 2. Магнітний пускач включається або виключається вимірювальним пристроєм 5, який вимірює й зіставляє електропровідність вихідної води та води, змішаної з коагулянтом. Для цього у відповідні комірки потрапляє невелика кількість некоагульованої та коагульованої води. При занадто великій дозі коагулянту електропровідність коагульованої води збільшується і вторинний вимірювальний пристрій вмикає магнітний пускач,який прикриває засувку і зменшує подачу коагулянту, при занадто малій дозі все буде навпаки

30.Типи відстійників.Умови використання.

Відстійники застосовують для осадження грубодисперсної зависі та великих пластівців за рахунок сил тяжіння. Залежно від напрямку руху води їх поділяють на вертикальні,горизонтальні,радіальні і тонкошарові.

Вертикальний відстійник буває круглим або прямокутним у плані.В центральній його частині роблять циліндричну камеру утворення пластівців.У верхню частину камери впускають вихідну воду за допомогою спеціального пристрою – колеса Сегнера.Це забезпечує обертову плавну течію води до низу камери. За час, протягом якого вода проходить через камеру,в ній утворюються великі пластівці зависі.На виході з камери влаштовують погашувач – решітку з дощок з вічком 0,5х0,5м і заввишки 0,8м. Потік,що проходить через погашувач спрямовується і плавними рівномірними струменями виходить у відстійник, де змінює напрямок на висхідний.У зоні прояснення потік рухається зі швидкістю V=0,35-0,6мм/с, а пластівці осідають у нижню зону накопичення й ущільнення осаду.

Очищену воду збирають у верхній частині лотками, з яких трубопроводом 7 її відводять на фільтри.Періодично осад випускають трубопроводом 5, при цьому відстійник не виключають із роботи.

Висоту зони прояснення приймають на 10% більшою за висоту камери утворення пластівців.Об’єм зони накопичення й ущільнення осаду визначають з умови накопичення його протягом 6-24 год.Зона накопичення і ущільнення осаду передбачається з похилами стінки, кут між якими α=70º-80º.Період між скидами осаду повинен бути не менше 6 год.Збір проясненої води здійснюється периферійними та радіальними лотками з отворами або трикутними вирізами.Скид осаду здійснюється трубопроводами діаметром 150-200мм.При кількості робочих відстійників менше шести передбачається 1 резервний.

Горизонтальний відстійник – це довгий прямокутний залізобетонний резервуар.Воду подають у торець відстійника, де вона рівномірно розподіляється по перерізу зони прояснення дірчастою передньою перегородкою.Зону прояснення вода проходить ламінарним горизонтальним потоком,пластівці зависі внаслідок дії сили тяжіння осідають у зоні накопичення осаду.Відстояна вода проходить крізь дірчасту задню перегородку й трубопроводом 6 відводиться з відстійника.Осад періодично виводять трубопроводом 7 із відключенням подачі води та за повного випорожнення відстійника.

Нині використовуються також відстійники з безперервним виведенням осаду. Це система перфорованих труб або лотків по всій довжині відстійника.Дно відстійника виконується плоским або призматичним із кутом нахилу граней до труб 45º.

Осад видаляють такою системою протягом 20-30хв без виключення з роботи та тривалості роботи відстійника між чистками не менше 12год.Така система ускладнює роботу відстійника,але зменшує об’єм води який скидається разом з осадом.В окремих випадках проектуються відстійники з механічним видаленням осаду спеціальними скребковими механізмами.

З метою зменшення довжини відстійників застосовують тонкошарові відстійники, в яких поличні елементи встановлені в місткість під кутом 50º-60º до горизонту.Відстань між полицями дорівнює 50-100мм, довжина їх становить 1-1,5м.Полиці виготовляють із скла,пластмас,оцинкованого заліза.Одночасно зі зменшенням розмірів при використанні таких відстійників зростає якість очищення.Проте експлуатувати тонкошарові відстійники складніше,складніші вони і за конструкцією.До цих відстійників належать також трубчасті,зі складених разом,одна біля одної сталевих трубок діаметром 50-80мм.