- •3. Контроль якості
- •5. Якість води природних джерел
- •6. Методи обробки води
- •7. Класифікація технологічних схем
- •9. Процеси прояснення та знебарвлення води
- •10. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з вертикальними відстійниками та швидкими фільтрами
- •11. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з горизонтальними відстійниками та швидкими фільтрами
- •12. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з прояснювачами із шаром завислого осаду та швидкими фільтрами
- •13. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з контактними прояснювачами.
- •14. Технологічна схема прояснення та знебарвлення води з контактними пінополістерольними фільтрами.
- •15. Коагуляція домішок
- •18. Принципові схеми реагентного господарства.
- •19. Розчинні та витратні баки.
- •21. Приготування вапна. Гідравлічні мішалки.
- •23. Дозування реагентів. Дозатор Хованського. Принцип роботи.
- •1. Місткість, 2. Діафрагма, 3. Кулька, 4. Повітряна трубка, 5. Гумовий шланг, 6. Спускний трубопровід, 7. Виливний отвір.
- •24. Дозатор Чейшвілі– Кримського. Принцип роботи.
- •30.Типи відстійників.Умови використання.
- •31.Вертикальні відстійники .Принцип роботи.
- •32.Горизонтальні відстійники. Принцип роботи.
- •33.Тонкошарові відстійники.Принцип роботи.
- •34. Камери утворення пластівців, призначення, умови використання
- •35. Перегородчасті камери утворення пластівців, принцип роботи
- •36. Вихрові камери утворення пластівців, принцип роботи
- •37. Камери утворення пластівців із шаром завислого осаду, принцип роботи
- •41. Основні елементи прояснювача з шаром завислого осаду коридорного типу
- •42. Принцип роботи прояснювача з шаром завислого осаду коридорного типу
- •45. Загальні поняття про фільтри.
- •46. Класифікація фільтрів
- •47.Класифікація адгезійних фільтрів.
- •48. Швидкі фільтри.
- •49. Вимоги до фільтруючих матеріалів.
- •52. Основні процеси в швидких фільтрах, швидкості фільтрування, інтенсивності промивки,їх залежності.
- •53. Двопотокові фільтри. Принцип роботи.
- •55. Напірні фільтри. Принцип роботи
- •59. Способи промивки
- •60. Розподільні системи фільтрів
- •61. Контактні прояснювачі, умови використання, принцип роботи.
- •62. Контактніпрояснювачі з горизонтальнимвідводом води.
- •64. Пінополістирольні фільтри з висхідним потоком, недоліки, переваги.
- •65. Пінополістирольніфільтри з низхідним потоком, недоліки, переваги.
- •Недоліки:
- •Переваги:
- •67. Класифікація способів знезалізнення.
- •68. Основні споруди, їх вибір. (знезалізнення)
- •70. Спрощена аерація та фільтрування на фільтрах з плаваючою засипкою.
- •71. Споруди для глибокої аерації при знезалізненні води.
- •72. Класифікація способів знезаражування
- •73. Знезаражування бактерицидним опроміненням
- •74. Знезаражування хлором
- •75. Знезаражування гіпохлоритом натрію
- •76. Знезаражування озоном
- •78. Гідроциклони. Принци роботи.
- •79. Мікрофільтри.Принцип роботи .
- •82.Склад споруд повторного використання промивних вод для одноступеневих схем прояснення
- •83.Склад споруд повторного використання промивних вод для двоступеневих схем прояснення
19. Розчинні та витратні баки.
Про мокрому зберіганні коагулянт вивантажують в розчинні баки,, де його зберігають у сухому вигляді або залитим водою. В міру необхідності в одному з баків готують розчин необхідної концентрації і перепускають його у витратний бак.
Рис. 1 Схема розчинного баку:
1. Осадова частина, 2. Розподільна система повітря, 3. Колосникова решітка, 4. Розчинна частина, 5. Кришка, 6.Стінка будівлі, 7. Подавання води, 8. Відбирання концентрованого розчину, 9. Подавання повітря, 10. Випускання осаду.
Розчинні баки виготовляють із залізобетону з внутрішнім антикорозійним покриттям ( дошки, які з’єднанні в шпунт та приклеєні до залізобетону бітумом ). Коагулянт скидають у бак на колосникову, дерев’яну решітку, а далі через трубопровід 7 бак наповнюють до максимального рівня неочищеною водою, замочують деякий час, а потім крізь систему дірчастих труб 2 подають повітря, що забезпечує розчинення сухого коагулянту. Періодично осад скидають у каналізацію трубопроводом 10, а концентрований розчин із верхньої частини бака забирають трубопроводом 8. Щоб осад сповзав до трубопроводу 10, кут нахилу днища до горизонту беруть 45° для неочищеного коагулянту і 15°для очищеного, крім того, додатковою системою можуть подавати повітря для скаламучування. Концентрація розчину має бути 17-20%.
Витратні баки конструюють за аналогією з розчинними, але нахил днища в них не повинен бути меншим ніж 0,01 і вони не обладнані решітками. Концентрація розчину приймається не більше 12%.
На станціях невеликої продуктивності використовують суміщені розчинно-витатні баки, в яких розчинний бак нібито вбудовується у витратний бак.
Р
ис.
2 Схема суміщеного розчинно-витратного
баку:
1. Витратний бак, 2.Розчинний бак, 3. Подавання повітря для перемішування, 4. Подавання води, 5.Колосникова решітка, 6. Відбирання розчину коагулянту, 7. Випускання осаду, 8. Розподільна система повітря.
Розчинних баків має бути не менше трьох, а витратних – не менше двох.
21. Приготування вапна. Гідравлічні мішалки.
З
а
низької лужності води застосовують
вапнування, тобто підлужування води
вапняним молоком. Підлуговування води
може проводитися вапняним молоком або
розчином. Вапно може завозитись на
станцію у вигляді розчину, молока,
гашеного або негашеного комового молока.
Зберігається у сухому або мокрому стані.
Сатуратор подвійного насичення
використовується для приготування та
дозування насиченого розчину вапна.
Рис. 1. Схема двокамерного сатуратора: 1. Подача вапняного молока, 2. Верхня камера, 3. Шаровий клапан, 4. Нижня камера, 5. Перепускні труб, 6. Центральна труба, 7. Подача оброблювальної води, 8. Засувка випуску осаду, 9. Відведення насиченого вапняного розчину, 10. Периферійні жолоби, 11. Повітровідвідна труба.
В
апняне
молоко закачується насосом у верхню
камеру 2, а потім, відкривши клапан 3,
перепускається в нижню камеру. Нова
порція вапняного молока закачується у
верхню камеру, після чого частина
вихідної води від водорозподільника
постійно пере пускається через вапняне
молоко нижньої камери, насичується
вапном та трубами 5 і центральною трубою
6 перепускається в нижню частину камери
2, де остаточно насичується вапном.
Повітровідвідна труба в камері 2 відводить
бульбашки повітря, які можуть скаламучувати
розчин. Розчин у камері підіймається
угору. прояснюється, забирається жолобами
10 та трубопроводом 9 відводиться на
змішування з залишеною часткою вихідної
води. При зменшенні концентрації розчину
в трубопроводі 9 перезавантажують
сатуратор, для чого припиняють подачу
вихідної води, вікривають засувку 8,
випускають залишки нерозчиненого вапна
та знову заповнюють нижню камер новою
порцією вапняного молока.
Рис.2. Схема гідравлічної мішалки вапняного молока: 1. Витратний бак, 2. Насос, 3. Подача концентрованого розчину, 4. Гідравлічна мішалка, 5. Подача води, 6. Кулька, 7. Циркуляційний насос, 8. Скид осаду, 9. Подача 5% молока, 10. Дозатор ДІМБА, Подача молока в змішувач.
Безперервне перемішування вапняного молока для підтримування постійної концентрації здійснюється насосами в гідравлічних мішалках. Основними елементами мішалки є місткість і конічним дном та циркуляційний насос. Насос постійно забирає молоко зверху і подає частину молока вниз місткості, а другу частину молока в дозатор ДІМБА. Конічне дно місткості і постійна подача вапна не дають можливості осідати важким частинкам молока.
